Митниця стягує мито, керуючись «секретними матеріалами»

Як корабель назвуть, так він і попливе. Виявляється, це твердження поширюється не лише на плавзасоби, але й на надто збільшені відомства. Напевно, ви вже знаєте, а якщо ще ні, то зверніть увагу: гібрид з «останків» Мінфіну, Податкової і Митної служб український бізнес тут же охрестив «Мінздохом». Чи далеко попливеш на «кораблі» з такою назвою?

Про це журналістам розповідали перші, проте далеко не останні, жертви діяльності нового супервідомства, що займаються виготовленням, а також імпортом таких, здавалося б, нескладних промислових виробів, як метизи (цвяхи, шурупи, саморізи тощо) і меблева фурнітура.

Голова асоціації «Фастексім» (об’єднує підприємства, що займають 80% українського ринку) Богдан Дмитрук розповів, що до недавнього часу у цієї галузі навіть не було потреби об’єднуватися, щоб захищати свої інтереси. І лише в листопаді минулого року без цього вже не можна було обійтися — імпортерів, як кажуть, дістали експерименти митниці, яка регулярно піднімає так звану митну вартість товарів, від якої залежать суми численних бюджетних платежів. «2013 рік дуже сильно відрізняється від попередніх років, — продовжує Дмитрук. — Із середини квітня ми не в змозі довести правильність цін імпортованих товарів». Він роз’яснює: наш асортимент — це десятки тисяч виробів (звичайні гвинти, гайки й анкери, широко використовувані майже у всіх галузях народного господарства». Раніше всі ці «дрібниці» ввозили в Україну за так званими контрактними цінами. А з 2013 року митниця ввела свої нічим не обѓрунтовані ціни, які в народі називають «табличними».

Насправді, говорить Дмитрук, «таблиця» — це практично нова, але абсолютно незаконна редакція статті 53 Митного кодексу України, в якій розписано методики визначення митної вартості. Цей кодекс, за характеристикою головного кріпильника і фурнітурника країни, «був дуже серйозним прогресом у врегулюванні відносин бізнесу і митниці». Тепер же цю статтю без зайвих обговорень у парламенті негласно замінили таблицею, де вказано ціни за кілограм кожного з виробів залежно від групи ризику. «Ця ціна зазвичай від 20 до 200% перевищує реальну вартість товарів, що купуються як імпорт, —розповідає Дмирук. — При інвойсній вартості закупівлі кілограма найдорожчих кріпильних виробів від 90 центів до 1,65 долара нам пропонують розмитнити цей товар за ціною 2,6 долара. Наприклад, вироби з кольорових металів можна придбати за 2,5 долара за кілограм. Виходить, нам пропонують платити за вироби з чорних металів за «кольоровими» цінами».

Але невже митниця не боїться самостійно коригувати законодавство? Дмитрук розповідає, як насправді все відбувається. Якщо імпортер не погоджується на «табличні» митні ціни, то митники, за його словами, «вимагають надати певний перелік документів і чіпляються при цьому до чого завгодно, навіть до коми, знаходять якісь відмінності і невідповідності в документах». Експерт навіть допускає, що саме люди в погонах і є (і не випадково) авторами цих відмінностей. Навіть після того, як отримують повний пакет документів, вони все одно приймають рішення про коригування ціни.

Голову асоціації зовсім не дивує, що працівники різних регіональних митниць — у Хмельницькому, Києві, Дніпропетровську, Донецьку — пропонують однакові ціни. Він упевнений, що взяті вони з тієї самої нещасливої неофіційної таблиці. У результаті імпортери повинні сплатити удвічі більше податку на додану вартість і вдвічі більше мито. І якщо вийде, що ціна реалізації на українському ринку нижча за сплачені на митниці суми, то доводиться платити додаткові податки. І навіть у тому випадку, якщо ціна не буде вищою за митну вартість, треба оплачувати різницю між митною вартістю і ціною реалізації.

Генеральний директор ТОВ «Нейл» Сергій Федорук і Андрій Павлов, керуючий менеджер групи компаній «Господар», розповідають про наслідки «табличного законодавства». Після 25 квітня в країні зупинилися майже всі імпортні вантажі, оскільки імпортери (і не лише кріплення і фурнітури) не в змозі розмитнити їх за цінами, що встановлюються на підставі негласної таблиці. Федорук характеризує ситуацію як патову. Павлов прогнозує: якщо імпортерам доведеться підвищити ціну реалізації, то не виключені випадки, коли, скажімо, будівельники закручуватимуть під час спорудження крівель не десять шурупів, як належить, а п’ять. Уже й нині через подібні порушення технології руйнуються, за його словами, стелі в торговельних центрах... І до судів із позовами проти митників звертатися марно, впевнений промисловець... Навіть розуміючи, що митники порушують закон, судді все-таки не примушують їх скасовувати рішення, а тільки визнають їх незаконними. І все починається спочатку. А всі знають, що ходіння до судових інстанцій в Україні — це «довга пісня», говорить Павлов. Доходить до абсурду: доводиться платити і за упаковку... за завищеною ціною товару.

«День» запитав у виробників метизів і фурнітури — можливо, підвищуючи митні ціни, уряд таким чином демонструє турботу про торговельний баланс країни і підштовхує їх до більш активного імпортозаміщення? Відповідь була різко негативною. Дмитрук упевнений, що для цього тут потрібні не декларації, а конкретні, забезпечені фінансуванням програми. Федорук пояснює, що інвестиції у виробництво лише одного кріпильного виробу сягають 0,5—1 мільярда гривень. І під 20% річних кредиту імпортозаміщення в країні, на його думку, так чи інакше не буде... На завершення журналістам зачитують звернення виробників метизів і фурнітури до уряду і Президента. У ньому, зокрема, запитується, чи працюємо ми сьогодні в умовах вільної ринкової економіки з її прозорими правилами гри, чи йдемо назад до Радянського Союзу з фіксованою ціною на товари і згортанням бізнесу? Про це може зокрема свідчити й те, що в парламенті зареєстровано законопроект, який передбачає повернення до практики зовнішньоекономічної діяльності індикативних цін, що суперечить зобов’язанням України, прийнятим під час вступу до СОТ.

Чи вдасться «Мінздоху» легалізувати таким чином свою сумнозвісну таблицю?

РЕАКЦІЯ

У прес-службі Міндоходів «Дню» відповіли, що митна вартість визначається на підставі ціни на товари, стосовно якої домовились продавець та покупець. «Таким чином, визначення одиниці виміру товару, за яку встановлюється ціна на такий товар та як наслідок визначається його митна вартість, залежить виключно від волі сторін зовнішньоекономічного договору», — сказано у відповіді. Причому, кажуть в пресс-службі Міндоходів, Декларант самостійно заявляє митну вартість. «Митний орган лише за виключних підстав може не погодитись із нею. Виключний перелік випадків, за яких митний орган має підстави для коригування заявленої декларантом митної вартості товарів, передбачений у Митному кодексі, що набрав чинності 1 червня 2012 року», — сказано у відповіді Міндоходів.

 Завдяки цьому значно зменшено кількість прийнятих митними органами рішень про коригування митної вартості. За даними Міндоходів, якщо у травні 2012 було прийняли близько 7,5 тисячі рішень, то протягом червня-грудня — 2,6—3,2 тисячі рішень в місяць, тобто їх кількість знизилась більш аніж вдвічі. «В 2013 році тенденція до зменшення прийнятих рішень зберігається», — відзначають в Міндоходів. Якщо ж порівнювати кількість прийнятих рішень у січні-травні 2012 року (59 тисяч штук) з аналогічним періодом 2013 року (10,8 тисячі штук), то можна зазначити, що їх кількість знизилась в 5,5 разу... «Підкреслюємо, що Міністерством доходів і зборів України не видавалось жодного нормативного або розпорядчого документу, яким би встановлювались індикативні або мінімальні вартості, чи заборонялось використання основного методу визначення митної вартості для певної категорії товарів. Таким чином, митне оформлення товарів територіальними органами Міністерства здійснюються у відповідності до національного законодавства та міжнародних зобов’язань України», — підсумували в прес-службі.

Наталія БІЛОУСОВА, «День»

КОМЕНТАР

Олександр АНДРЄЄВ, член Всеукраїнської асоціації об’єднання підприємств митних брокерів і власників митних ліцензійних складів:

 — Зараз проводитися робота з доопрацювання законопроекту №2061, поданим головою парламентського комітету з питань податкової та митної політики Віталієм Хомутинником. Цей документ пропонує вирішити одну з ключових проблем імпортерів — визначення митної вартості товарів з метою оподаткування. Найближчим часом планується проведення засідання робочої групи з цього питання. Документом пропонується спрощення процедури митного оформлення в частині перевірки митної вартості. Процедура перевірки і контролю митної вартості розділяється умовно на два етапи: контроль митної вартості під час декларування і при випуску товару у вільний обіг з подальшою перевіркою його вже у вільному обігу... На мою думку, ухвалення цього закону спростить процес митного оформлення, коли вантаж перебуває ще в зоні митного контролю. Законопроектом передбачено, що суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності ставлять перед фактом, що може бути відкоректована митна вартість після виходу вантажу за кордони митниці під час його вільного обігу на ринку. Нині основна складність полягає в тому, що вантаж простоює, і суб’єкт несе додаткові витрати. У цьому випадку пропонується зняти навантаження з процедури митного контролю і перенести перевірки на інший час. Новий законопроект також забороняє орієнтуватися на базу даних митниці. Там говориться про те, що інформація з бази даних не може бути підставою для відмови в митному оформленні. Цей законопроект доопрацьовується, і ми маємо намір його подати до закінчення сесійного періоду. Є вірогідність, що він знайде підтримку і буде прийнятий. Потрібно враховувати, що всі зміни податкових законодавчих актів мають бути прийняті і опубліковані не раніше як за півроку до нового податкового періоду.