«На шість працюючих – один «наглядач»

Прем’єр зустрівся з українськими аграріями у рамках другої частини III Всеукраїнського аграрного форуму. В його першій частині аграрії практично збунтувалися, тому що до них ніхто не прийшов з органів влади. Ображені такою неувагою, вони мало не відправили у відставку галузевого міністр Ігоря Швайку. Цього разу до них прийшов Кабмін практично у повному складі.

«Не вирішено питання подання електронної заявки на реєстрацію договорів оренди, одночасної реєстрації права оренди і права власності на земельну ділянку, передачі інформації від Держземагентства до Державної реєстраційної служби при Мін’юсті, нарахування штрафних санкцій за невчасну реєстрацію договорів оренди», — перелічив перед урядом виклики сьогоднішнього дня президент Українського клубу агарового бізнесу Алекс Ліссітса.

ДЕРЕГУЛЯЦІЯ

Попри ці та інші проблеми, учасники ринку не просять якихось особливих преференцій, продовжує президент Української аграрної конфедерації Леонід Козаченко, а хочуть одного від влади — не заважати їм працювати. За його словами, галузь контролює 100 тисяч осіб, тоді як в АПК загалом працює 650 тисяч осіб. «На шість працюючих один «наглядач» від держави, а в ЄС один чиновник — на 500 фермерів», — пояснив він. Як позбутися тотального стеження за сектором — масштабна дерегуляція і передача функцій регулювання галузі профільним організаціям.

Яценюк пообіцяв йти в цьому напрямі і дав таке завдання міністрові аграрної політики і продовольства Ігорю Швайці: «Не тримайтеся за кількість інспекцій. Це те ж саме, що нам триматися за свої крісла. Вийдемо з Кабміну і потім жалкуватимемо, що чогось не зробили. Що швидше змінимо систему держуправління, то більше шансів, що країна зміниться».

ПРИВАТИЗАЦІЯ

Чекає на галузь і масштабна приватизація. «Жодні державні компанії, холдинги та інша створена нечисть неефективні. Їх створено лише для розкрадання коштів, отриманих під державні гарантії. Тому окрім приватного сектора я у сфері АПК в Україні нікого не бачу», — зазначив Яценюк. Серед першочергових на продаж — «Укрспирт».

«Триває інвентаризація сільгоспвиробників. Окрему увагу спільно з Національною академією аграрних наук приділяємо діяльності дослідницьких господарств, які на земельних ділянках 8—10 тисяч га показують регулярно 2—3 мільйони збитків на рік. Така робота не ефективна. Ба більше, в ній є склад злочину, який зараз виявляється», — розповідає «Дню» про потенційні об’єкти для продажу Швайка.

Бізнес підтримує ідею прем’єра розпрощатися з неефективною держвласністю. Мінімальні збитки, за словами Козаченка, від таких підприємств — близько 1,5 мільярда гривень.

ТОРГОВЕЛЬНІ АТАШЕ І ЗРОСТАННЯ ЕКСПОРТУ

«Україна як країна номер один за потенціалом має нагодувати українських громадян дешевими і якісними продуктами харчування і захопити зовнішні ринки. Це і є метою, яку ставить перед собою очолюваний мною уряд. У шестирічній перспективі — до 2020 року — на ринку кукурудзи Україна разом зі США може контролювати 65% світового ринку», — озвучив план для сектора Яценюк.

Це реально, підтверджують учасники ринку. «Можемо потроїти виробництво валової продукції і виробляти її на 90 мільярдів доларів, при цьому експортувати на суму 50—70 мільярдів», — каже Козаченко.

Але для ринку постачання сировини вже не головна мета. «Якщо 1 мільйон тонн зерна трансформувати у м’ясо, то вийде 600 тисяч тонн м’яса, щорічний приріст ВВП на 2,7 мільярда доларів, плюс 600 мільйонів доларів щороку до торговельного балансу... Гроші на цю програму реально зібрати за чотири роки», — розповідає голова наглядової ради асоціації «Союз птахівників України» Олександр Бакуменко. Від держави потрібна допомога в розширенні експорту і спрощенні відведення земельних ділянок під нові проекти.

Яценюк відреагував — найближчим часом уряд відновить в п’яти—шести основних для експорту країнах роботу торговельних аташе.

ПОДАТКИ

Найпедантичнішою, як засвідчила реакція залу, для агросектора є податкова реформа. 2014 року має бути чітке бачення реформування оподаткування, звернувся до залу Яценюк. «Перший варіант — залишити все як є. Це непрацюючий варіант. Другий варіант — поділити: великі компанії перекласти на загальну систему адміністрування ПДВ, фермерів і малі компанії — залишити на системі», що діє, — каже він і додає, що це допоможе 90% сільгоспвиробників зберегти пільговий режим оподаткування. Натиск на податкову реформу, за словами прем’єра, необхідний, оскільки система сплати ПДВ, що діє, є зручним способом «відмивання коштів» і її збереження «дуже лобіюється». Він запропонував аграрним асоціаціям розробити свій варіант реформування оподаткування аграрної галузі.

На думку аналітика Української аграрної конфедерації Мар’яна Заблоцького, скасовувати пільги селу зараз не можна. «У Росії і США (головні конкуренти по АПК) від 11 до 21% валової доданої вартості галузі йде у вигляді прямої держпідтримки, тоді як в Україні це не більш як 1%. Єдиний чинник компенсації для виробників — податкові пільги», — пояснив він.

Окрім того, у наших основних конкурентів, додає голова Аграрного союзу України Геннадій Новиков, є можливість притримати продукцію на складах, елеваторах, узяти кредит під заставу врожаю, скористатися системою аграрних розписок, мінімізувати ризики через механізм хеджування і агрострахувания. «З усіх перелічених заходів у нас не діє практично жоден. Форвардні закупівлі охоплюють всього лише 3% врожаю», — пояснює він.

СХІД: МІНИ І ПРИБИРАННЯ

Вже після форуму буквально на виході міністра «штурмували» аграрії зі Сходу. «Зерно в полі вже почало проростати, а ми не можемо до нього підійти через міни», — розповідає генеральний директор ТОВ «Гранум» Дмитро Козацький. Його поля розташовані саме в епіцентрі воєнних дій: 600 га — під Слов’янськом. Як їх розміновуватимуть — не зрозуміло. Окрім того, навіть якщо зерно вдалося зібрати, то ні трейдери, ні держава не хочуть його купувати. На питання журналістів, чи готує держава якусь фінансову компенсацію для аграріїв Сходу, що зазнали збитків, міністр Швайка сказав — розробка механізму триває, але поки що жодної конкретики.

Чи задоволені залишилися аграрії форумом?

«Оцінка — погана. Уряд не підготувався. Загальні гасла. Я і без цього все знала з преси та інформаційних повідомлень. Я б хотіла почути про те, скільки проблем, над якими вони працюють, і що нам робити. Завдання отримати — ось це найголовніше. А цього не було», — ділиться своїми враженнями голова ТОВ «Гладківщинське хлібоприймальне підприємство» Лора Рубченко.

Леонід Козаченко залишився задоволений заходом. На його думку — це крок у правильному напрямі.

Загалом, вважають опитані «Днем» аграрії, буде користь від зустрічі чи ні, стане зрозуміло з того, чи проявить уряд найближчим часом ініціативи для вирішення порушених на форумі питань.