На свої рейки, або Чому наш ринок приваблює іноземних виробників міського транспорту
Держпрограма активізації розвитку економіки на 2013—2014 роки зобов’язала муніципалітети купувати міський транспорт вітчизняного виробництва («Богдан», «Львівський автобусний завод», «Південний машинобудівний завод», «Татра-Південь», «Бориспільський автозавод» та ін.). Що ж, логіка уряду зрозуміла: купуй своє — підтримуй економіку. Але слід сказати, що останнім часом український ринок міського транспорту все більше залучає іноземних виробників, які окрім продажів своєї продукції також зацікавлені у створенні спільних підприємств. Додатковим стимулом для них стало й зобов’язання оновлювати електротранспорт за рахунок техніки з мірою локалізації виробництва в Україні не менш як 80%.
Прикладом такої кооперації є випуск вузькоколійного трамвая підприємства «Електронтранс», де у співзасновниках — німецька компанія TransTecVetschauGMBH (виробляє залізничні та трамвайні трансмісії) та львівський «Концерн-Електрон». Принаймні, те, що 80% його конструкцій — українського виробництва, наприкінці червня стверджував віце-прем’єр-міністр Олександр Вілкул. «Це найпередовіша техніка, що за комфортом, безпекою, енергозбереженням, рівнем шуму відповідає всім сучасним європейським вимогам до міського електротранспорту», — розхвалював тоді чиновник новий трамвай під час презентації. Минулого літа «Електронтранс» переміг у тендері на виробництво трамвая для КП «Львівелектротранс», запропонувавши найнижчу ціну — 11,9 мільйона гривень. Потребу в 150 таких машинах мають також інші українські міста з трамвайною колією завширшки 1 метр: Житомир, Вінниця, Євпаторія.
Нещодавно про намір виробляти в Україні трамваї та компоненти для них заявив, один з трьох найбільших світових виробників залізничного транспорту, французька фірма Alstom. Складання 25- та 32-метрових машин планують запустити на потужностях холдингу ЛАЗ уже наступного року, виробляти мають 20 одиниць на рік. Як повідомили в компанії, Alstom постачатиме устаткування, яке не виробляється в Україні, — тягові системи, візки. Згідно з інформацією виробника, спочатку міра локалізації буде на рівні 20%, а за 5—6 років планують її довести до 70%.
У прес-службі ЛАЗ «Дню» уточнили, що поки більшою мірою партнери розраховують на ринок сусідніх країн. «Але уряд схвалив те, що до України принесе нові технології така відома компанія, й ми сподіваємося, що надалі він сприятиме тому, щоб у місцевої влади було більше можливостей купувати сучасну техніку», — сказала прес-секретар компанії Оксана Горак.
Деякі муніципалітети заради зниження ціни на новий пересувний склад зацікавлені в організації виробництва тих-таки трамваїв на базі діючих депо та вагоноремонтних заводів. Хоча більшу частину комплектуючих вони купують. Так, Дарницьке трамвайно-ремонтно-експлуатаційне депо кілька років модернізувало трамваї TatraT3SU, встановлюючи на них нову транзисторну систему й частково змінюючи дизайн. Також у Києві з двох вагонів TatraT3SU зі вставлянням нової середньої секції з низькою підлогою склали понад десяток трамваїв KT3UA. З грудня 2011 року «Київпастранс» виготовив 6 «Каштанів» завдовжки 15 м і місткістю 148 пасажирів. А нещодавно зібрали трисекційний «Каштан-2» на 300 пасажирів (31 м). За словами виробників, ціна такого потяга на 1,5 мільйона гривень нижча, ніж нового дніпропетровського К1М8 «Татра-Південь» з високою підлогою, який коштує 11 мільйонів гривень. Також на боці київського трамвая — близько 45% низької підлоги, що дозволяє піклуватися про людей з обмеженими фізичними можливостями, вдосконалена гальмівна система тощо.
Щоправда, до реалізації подібних проектів справа доходить не завжди. Є ще бар’єри. Торік про можливу організацію виробництва тролейбусів на базі севастопольського КП «Севелектроавтотранс» повідомляла російська компанія «TROLZA». Її машини вже представлені тут — сім тролейбусів у 2011—2012 роках місту подарував уряд Москви. Але повідомлень про організацію складання досі так і немає.
Очікувалося також, що з 2008 року на потужностях «Кримтролейбуса» в Сімферополі складатимуть тролейбуси з комплектів машин «Белкомунмашу» й двигунів чеської компанії Skoda. Але проект так і не реалізували. Також іще 2008 року був заморожений «до виходу економіки з кризи» інший проект Skoda, в якому вона мала продавати свою продукцію спільно з корпорацією «Богдан». Допускалося виробництво в Україні спільних трамваїв, локомотивів і метровагонів.
