Перейти до основного вмісту

Набридла «фізична особа»

Михайло ЧЕЧЕТОВ: «Комерційні структури використовують суддів»
21 січня, 00:00
Фонд держмайна втомився від судів. ФДМ звернувся до парламенту з пропозицією повторно розглянути законопроект, що забороняє судам загальної юрисдикції розглядати позови фізичних осіб у сфері приватизації. Керівництво Фонду сподівається, що якщо такі позови розглядатимуть тільки господарські суди, відверто «замовлених» рішень поменшає. Сьогодні, наприклад, кілька об’єктів зі стартовою вартістю понад мільярд гривень не можуть знайти господаря через блокування конкурсів судовими рішеннями із позовів фізосіб. Їхні дії грають на руку могутнім промислово-фінансовим групам, які реалізовують сценарії тіньової приватизації. Про причини нової ініціативи ФДМ розповів голова Фонду Михайло ЧЕЧЕТОВ.

— Михайле Васильовичу, проблема судів у роботі ФДМ існує вже давно, що стало поштовхом для ініціювання повторного розгляду законопроекту, який обмежує можливості фізосіб блокувати приватизацію?

— Ми відчули наростання втручання судів загальної юрисдикції. Вони почали дуже активно заважати нормальному протіканню конкурсів. Окремі комерційні структури, використовуючи недосконалість нашого судового законодавства, виштовхують на приватизаційне поле суддю як додаткового гравця, який захищає ту чи іншу команду. Він вносить хаос, сум’яття, гра припиняється — з усіма наслідками цього. Я можу навести приклад щодо «Павлоградвугілля». Конкурс оголосили минулого року. Стартова ціна — 1 мільярд 276 мільйонів. Це унікальний приватизаційний «еверест». Приблизно 5- 6 структур цікавилися цим об’єктом, а одна навіть внесла заставу в розмірі 10%, а це практично 128 мільйонів. Але втрутився 12-й польовий гравець. 12 грудня з’явилося дуже жорстке рішення судді Печерського районного суду Горяїнова за позовом фізичної особи: заборонити Фонду держмайна будь-які дії, пов’язані з проведенням конкурсу, і одразу, другим пунктом, «рішення підлягає негайному виконанню». Ми негайно подали апеляцію і виграли справу. Але тут же з’явилося нове рішення цього самого Печерського суду Києва, той самий суддя Горяїнов, знову за позовом фізособи, виносить аналогічне рішення в частині заборони проводити конкурс. Ми знову подали апеляцію. На кону стоять величезні гроші, які повинні піти на фінансування бюджетної сфери, армії, охорони здоров’я, освіти. Але процес затягується, що, звичайно, позначається на ціні. Ми передбачали ці складнощі, і вже намагалися внести до Верховної Ради законопроект, згідно з яким позови фізичних осіб повинні розглядати тільки господарські суди. Але, на жаль, парламент нас не підтримав. Зараз ми повторно пропонуємо депутатам повернутися до цього законопроекту. Я також звернувся і до Ради юстиції, щоб вони підтримали нашу пропозицію вивести з гри суддів загальної юрисдикції. Наведу ще один приклад. Розглядається закон щодо «Дзержинки» (завод ім. Дзержинського. — Авт. ). Підприємство розташоване в Дніпропетровській області, конкурс проводять у Києві. За логікою, куди потрібно подавати до суду: до Дніпропетровська чи до Києва? Ніколи не здогадаєтеся, подає позов якась громадянка, якій уже 85 чи 87 років, до районного суду в Херсонській області. Згідно із законом апеляцію можна подавати протягом 15 днів, але рішення з Херсонської області до нас надходить тільки через місяць. Це робиться, щоб ми не могли подати апеляцію. А коли почали через прокуратуру шукати, вже і суддю не можуть знайти. Такому правовому свавіллю слід покласти край. Сьогодні це головна перешкода для української приватизації.

— Якщо говорити конкретніше про конкурс із «Павлоградвугілля», хто, на ваш погляд, стоїть за судовими позовами?

— Окремі комерційні структури використовують суддів, але хто конкретно, я не можу сказати. Суперництво передбачається дуже гостре, гроші просто фантастичні. Хто з них «виштовхнув» суддю, я не знаю, але те, що це одна із зацікавлених структур, яка претендувала на «Павлоградвугілля», — це однозначно. Цього року планується приватизація унікальних об’єктів, і якщо ситуація не зміниться, це стане питанням національної безпеки.

— Ви могли б повідомити, приватизація яких найбільших об’єктів може відбутися цього року?

— Серед найбільших компаній, приватизація яких може відбутися, можна назвати «Криворіжсталь, «Укртатнафту», «Укррудпром», і завершення конкурсів із «Павлоградвугілля» та «Дзержинки». Але це не означає, що всі ці компанії будуть продані. У нас хороший запас міцності, і ми дивитимемося на кон’юнктуру.

— Саме незадовільною кон’юнктурою раніше пояснювали затримку приватизації «Укртелекому». Тепер ситуація змінилася?

— На сьогодні процедура приватизації «Укртелекому» виписана законом, проведення конкурсу регламентуватиме Кабмін, точніше — спеціальна комісія. Від Фонду до комісії ввійшла тільки одна людина. Але я можу сказати, що сьогодні є спільне політичне розуміння недоцільності затримки цього процесу. Я не виключаю, що «Укртелеком» виставлять на продаж цього року.

Delimiter 468x90 ad place

Новини партнерів:

slide 7 to 10 of 8

Підписуйтесь на свіжі новини:

Газета "День"
читати