«Нафтогаз». Загострення

Вольове рішення Кабміну про передання НАК «Нафтогаз України» з підпорядкування профільного Міненерговугілля звиклому ні за що не відповідати МЕРТ (Міністерству економічного розвитку і торгівлі) свідчить, схоже, зовсім не про прагнення навести лад в енергетиці, а лише про загострення міжкланових протиріч на вершині українського істеблішменту. Суперечка стосується фінансових потоків, що досі були у веденні «чужого» міністра. Тепер ними зможе рулити «свій». До того ж «Нафтогаз», таким чином, відповідно до вимоги ЄБРР зможе стати начебто вільним від політичного впливу й отримати потрібний йому кредит. Проте, це рішення стимулювало недаремну дискусію про ринок природного газу й трансформацію або розділення (аж до ліквідації) того ж горезвісного НАК.

Начальник департаменту стратегічного планування та європейської інтеграції Міненерговугілля Михайло Бно-Айріян тільки-но повернувся з Відня, де проходило засідання групи високого рівня європейського Енергетичного співтовариства. Він повідомляє, що українські реформи у сфері енергетики, зокрема закон про ринок природного газу й відповідні підзаконні акти, що захистили нову модель газового ринку в Україні, отримали там високу оцінку. Чиновник, проте, зазначає, що Україна лише на початку шляху до створення повноцінної європейської моделі. За його словами, чекати якихось істотних змін одразу, напевно, не варто. Належить ще «завершити формування бачення реформування» газового сектора, й насамперед компанії НАК «Нафтогаз України», а також захисту конкуренції на ринку та прав споживачів.

Прагнучи демонополізувати газовий ринок, Міненерговугілля, за словами Бно-Айріяна, бачить своє завдання в тому, щоб подолати викривлення ринку, викликані монополіями. Він зауважує, що «Нафтогаз» втілював у собі весь газовий ринок, і сьогодні він контролює 75% видобутку українського газу, купує 100% російського газу і є одним з найбільших постачальників природного газу для кінцевих споживачів. «Так тривати не може»,  констатує чиновник. Міністерство, за словами Бно-Айріяна, виступає за передачу під його контроль державних компаній-монополій на ринку транспортування енергоресурсів, а останні пропонує передати МЕРТ. «Ми готові взяти на себе політичну відповідальність за перетворення негнучких неефективних держмонополій на прозорі незалежні компанії».

Бно-Айріян змальовує схему побудови майбутнього енергетичного ринку. За його словами, за Міненерговугілля залишаються функції транспортування та зберігання природного газу, нафти й транспортування електроенергії. «Ми обираємо варіант транспортування енергоресурсів і не бачимо в ньому ніяких ризиків, – говорить глава департаменту й додає: – У наших європейських партнерів достатньо важелів для того, щоб вплинути на нас, якщо ми щось робитимемо не так. Ці природні монополії стануть незалежними компаніями, які працюватимуть за європейськими стандартами відповідно до наших зобов'язань». Генерація електроенергії та видобуток природного газу, за словами Бно-Айріяна, мають відійти до Мінекономрозвитку.

«Ми підтримали ідею міністра економіки Айвараса Абромавічуса щодо створення державного холдингу, – говорить директор департаменту, – усі державні активи, що ведуть бізнес-діяльність, мають увійти до міністерства, що відповідає за економічні процеси в країні». Використовуючи займенник «ми», тобто кажучи від імені міністерства, чиновник сперечається з МЕРТ і стверджує, що газотранспортна система та підземні сховища газу не можна розділяти. Він розповідає, що дві наявні в країні моделі побудови газового сектора передані на суд експертам Світового банку, за висновками яких, а також Енергетичного співтовариства в Україні й буде прийняте політичне рішення.

Тим часом МЕРТ уже підготувало два законопроекти в рамках реформи корпоративного управління НАК «Нафтогаз України». Днями оприлюднені відповідні законопроекти «Про запобігання політичному втручанню в господарську діяльність підприємств нафтогазової галузі» та «Про внесення змін до деяких актів України щодо вдосконалення корпоративного управління ПАО «НАК «Нафтогаз України», оператора газотранспортної системи та юридичних осіб, акціонером яких вони є». У разі прийняття цих документів держава передасть «Нафтогазу» корпоративні права на підприємства з його групи.

Про ці документи, захищаючи позицію МЕРТ і «Нафтогазу», розповідала головний юрисконсульт НАК Єлизавета Богданова. Так само, як Бно-Айріян, вона вживала займенник «ми» й висловлювала побажання, щоб консультанти Світового банку скоріше зробили свої висновки. При цьому вона посилалася на затверджений Кабміном план реструктуризації НАК «Нафтогаз України», у якому, як і в законі про ринок природного газу, йдеться про модель відділення з 1 червня 2016 року діяльності з транспортування природного газу. «Якщо ми говоримо про новий прозорий ринок, ми категорично проти того, щоб ПАО «Укртрансгаз» залишалося оператором газотранспортної системи, – говорить Богданова й викладає пропозицію «Нафтогазу»: – Створити як оператора ГТС окреме підприємство «Магістральні газопроводи України» та підпорядкувати його Фонду держмайна. Там буде стовідсотково правильне корпоративне управління»...

Необізнаній у тонкощах управління людині все це може нагадати висновки відомої байки, в якій пироги пече чоботар. А тут він керуватиме пиріжником. У екс-міністра енергетики Сергія ЄРМІЛОВА теж є такі асоціації. Відповідаючи на запитання «Дня», він сказав: «Зараз, і про це мало говориться, до закону про ринок природного газу приймаються підзаконні акти, що перешкоджають роботі цього ринку. Зокрема, це постанова про створення страхового резерву газу. Ця норма практично згортає вільний ринок, оскільки на ньому не можуть працювати різні приватні компанії, особливо європейські, яким треба забезпечити закачування в підземні сховища місячного обсягу газу, що постачається до України. Ніякого сенсу економічного або пов'язаного зі зменшенням ризиків у цьому немає. Та й у Європі така норма відсутня. Якщо якісь компанії підписали контракт на постачання газу, то вони несуть за свої дії відповідальність. А зараз хочуть запровадити норму, згідно з якою обсяги газу не можна буде постачати на ринок, якщо до підземних сховищ не закачано страховий запас».

«Я тут бачу, – продовжував Єрмілов, – що Кабмін хоче закрити вільний ринок газу, щоб у постачальників не було доступу до споживачів, які готові цей газ купувати. Доказ: зараз ніякого такого ризику (за відсутності страхових резервів) немає, усе працює нормально. А з 1 січня з'являється страховий резерв. Насправді тут є підоснова: «Нафтогаз» і Кабмін, швидше за все, провалили роботу щодо закачування газу до підземних сховищ. Його там реально не вистачає, незважаючи на теплу зиму, й вони хочуть, таким чином, за рахунок приватних компаній збільшити обсяг газу у ПСГ. Але тут до справи підключаються непрофесіоналізм, пиріжники, чоботарі. Люди, які керують газовою галуззю, не розуміють, що сьогодні газ до сховищ фізично не можна закачувати, тому що йде процес відбору. Система має піднімати до двох мільярдів кубометрів на місяць. А ми з вами, наприклад, уклали договір на 100 мільйонів кубометрів. Але мені кажуть: спочатку закачайте до ПСГ. А потім ваш газ зможе піти адресатові. Проте, як це зробити? Зустрічні потоки виходять. От у листопаді це ще можна було робити. А зараз – ні. Та й західні компанії, що постачають газ реверсом, на це не підуть. Адже це суперечить принципам бізнесу».

«Окрім спроби «довантажити» сховища, у цьому, мабуть, є ще й прагнення вибити з ринку вільних постачальників, – додає екс-міністр, – щоб забрати на себе (на «Нафтогаз») платоспроможних споживачів і збільшити свій грошовий потік. І тут виникають питання: чи працює «Нафтогаз» на ринку на рівних правах з іншими газотрейдерами? Чи зможе й він закачати до сховищ такий обсяг газу, на постачання якого в нього договори зі споживачами? Напевно, зможе, бо він займався закачуванням ще з квітня. І тут ще раз запитаю: у рівних «Нафтогаз» на ринку умовах чи в особливих? Достатньо згадати, що цього року він отримав з бюджету 40 мільярдів гривень, а минулого – 100 мільярдів». «Отже, ні про який вільний газовий ринок сьогодні мови бути не може, – наполягає екс-міністр, – видобуток вітчизняного газу через високу ренту різко зменшився, а вільний ринок не розвивається, а, навпаки, згортається».