НАК «Нафтогаз»: еволюція

Україна зробила ще один крок до прозорості у фінансових відносинах  між видобувними галузями та урядом. 17 жовтня під час 25-го засідання правління ЕІТІ, яке відбулося в Абіджані (Кот-д’Івуар) було прийнято рішення про надання Україні статусу країни-кандидата Ініціативи прозорості видобувних галузей (ЕІТІ). Впровадження цього стандарту забезпечить прозорість платежів, які отримує уряд від видобувного сектору країни.

Згідно з процедурою імплементації ЕІТІ, Україна повинна пройти два етапи. Після проходження першого  державі буде надано статус країни-кандидата, після другого — країни, що відповідає стандарту Ініціативи.

В уряді вже давно працювали над цим питанням. Ще у вересні 2009 року Україна зобов’язалася імплементувати ЕІТІ, схваливши урядову Постанову «Про приєднання України до Ініціативи щодо забезпечення прозорості у видобувних галузях». 10 жовтня 2012 року, відповідно до наказу Міненерго №785, було створено Багатосторонню групу зацікавлених осіб з питання імплементації ЕІТІ в Україні. До складу цієї групи на паритетних засадах увійшли представники органів влади, громадських організацій і видобувних компаній. У липні цього року Міністерство енергетики та вугільної промисловості України подало голові правління ЕІТІ заявку на отримання статусу країни-кандидата. Половину шляху, здавалося б, пройдено. Проте не зовсім.

Правління ЕІТІ наголосило, що для досягнення відповідності ініціативі потрібно охопити всі суттєві платежі від нафтової, газової та гірничодобувної промисловості. Тож Україна має почати оприлюднювати дані про обіг коштів у видобувному секторі та впродовж 2,5 року виконати всі вимоги Стандарту ЕІТІ. Свій перший звіт про імплементацію Україна має опублікувати до 17 жовтня 2015 року. У разі недотримання цього рішення статус країни-кандидата призупинять.

У вересні цього року, під час інтерв’ю з одним із українських ЗМІ, голова секретаріату ЕІТІ Йонас Моберг висловив позитивне ставлення до впровадження ЕІТІ в Україні. «ЄС розглядатиме чимало критеріїв у цьому процесі, й поступ України із впровадження ЕІТІ буде враховано», — сказав він. Очевидно, що основний критерій європейських комісій — відсутність корупції в Україні, зокрема — у видобувній галузі. А впровадження стандарту, по своїй суті, покликано допомогти в боротьбі з корупцією в галузі видобування нафти й газу».

А боротися є з чим. Варто лише згадати славнозвісні «вишки Бойка» — одразу стає зрозуміло, що прозорості у відносинах між державою та видобувними галузями справді не вистачає. Придбана за 400 мільйонів доларів морська бурова платформа, за останніми даними, оприлюдненими виданням Business New Europe, насправді коштує майже вдвічі дешевше — 220 мільйонів доларів. І купували її, доводить журналіст Business New Europe, не в латвійській, а в норвезькій компанії.

Підозри громадськості й журналістів викликає ухвалений у вересні цього року за основу законопроект № 2476а. Він наділяє Кабмін правом самовільно встановлювати умови надання державних гарантій для НАК «Нафтогаз України». Разом із тим, компанію звільняють від зобов’язання вносити плату за надання державних гарантій і надавати майнове або інше забезпечення виконання зобов’язань за державними гарантіями, що зараз прямо вимагається чинним законодавством. На думку експертів, це створює величезний ризик корупційних оборудок за участю уряду, управлінців «Нафтогазу» та приватних банків. Усі ці випадки показують Україну не з найкращого боку перед світом, зокрема — й європейською громадою.

«День» дізнавався, які вигоди й кому принесе введення нового стандарту, та наскільки реальним є впровадження Стандарту ЕІТІ в Україні. На жаль, під час підготовки матеріалу нам так і не вдалося отримати коментар від компаній, які працюють у видобувній галузі. Здебільшого відповіді прес-служб звучали так: «Нині це потребує додаткового вивчення, тому, на жаль, ми не зможемо надати коментарі щодо питання, яке вас цікавить».

КОМЕНТАР

Олена ПАВЛЕНКО, координатор Асоціації «ЕнергоТранспарентність»:

— Для України запровадження Стандарту означає посилення прозорості її енергетичного сектору. Для пересічних громадян це дасть можливість наочно побачити, скільки коштів український уряд отримує від видобувних компаній (із податків, зборів, тарифів) у державний бюджет. Якщо цей Стандарт буде ухвалено, можна буде побачити, наскільки ефективно ці кошти уряд використовує. Тобто ми — пересічні українці — зможемо набагато краще контролювати ті кошти, які український уряд отримує від видобутку різних корисних копалин.

Ми зможемо говорити про зменшення рівня корупції у видобувній галузі, тому що буде набагато важче приховати «непрозорі» домовленості, небажані платежі від компаній до уряду. Можна буде побачити й швидше відстежити ті компанії, які ведуть нечесну діяльність. Тобто кількість гравців, які ведуть нечесну гру із видобутку, значно зменшиться.

Введення Стандарту суттєво вплине й на інвестиційний клімат для іноземних компаній, які ведуть діяльність у сфері видобутку. Його введення буде одним із сигналів ,що в цю країну можна вкладати гроші й що в цій країні можна налагодити ефективні відносини з урядом.

ЕІТІ приносить ще один великий позитив. Він вимагає, щоб усі зміни в українському законодавстві про звітування публікацій цих платежів розроблялися не тільки урядом, а ще двома сторонами — компаніями та громадськістю. На даний момент при Міністерстві енергетики працює робоча група, яка займається цими трьома сторонами й супроводжує весь процес. Це дуже хороший інструмент, який може бути запозичений і в інших сферах, — від охорони здоров’я й до питань безпеки. Цей процес рухатиметься ефективно вже тому, що механізм, який впроваджує цю ініціативу, вже сам по собі є дуже ефективним. Особливо — тристороння група. Громадськість не дозволить зробити цю процедуру корумпованою, компанії не дозволять уряду підвищувати ціни. Кожен стримуватиме одне одного, є й певні питання, які вони втрьох повинні вирішити. Я сподіваюся, що цей механізм і надалі покаже таку ефективність, яку він вже показав протягом останнього року, коли готувалась аплікаційна форма й розроблялися необхідні для отримання статусу документи.

Це передусім стосуватиметься Shell і Chevron. У цьому випадку громадськість буде бачити, скільки коштів отримує уряд від їхньої діяльності. Відповідно, людям буде легко зрозуміти, куди йдуть ці 10% доходу, якщо ми говоримо про Західну Україну. З іншого боку, в межах цієї ініціативи можна буде стежити за тим, як місцева влада розпоряджається цими коштами, що для людей, які там живуть, є дуже добре.

Якщо говорити про східну сторону — «Газпром», то тут ситуація дещо складніша. Для того, щоб ініціатива працювала в частині транзиту, потрібно, щоб певну прозорість заявила й компанія «Газпром». Можу лише сказати, що потрібен певний час, щоб подивитись, якою буде реакція російської сторони на цю ініціативу. Хоча, за моєю інформацією, там є багато політичних, і не тільки, сил, які проштовхують ініціативу прозорості в Росії.