«Нас ніхто не візьме на утримання»

Блаженний, хто вірує і, додамо, хто всім і завжди довіряє. Схоже,  в наші дні таку характеристику можна поширити на нашого прем’єр-міністра Миколу Азарова. У вівторок у Москві на зустрічі з прем’єр-міністром РФ Дмитром Медведєвим він від щирого серця радів тому, що Росія перевела до Нацбанку України перший транш коштів за українські суверенні облігації й назвав його «дуже серйозним, стабілізаційним чинником» для країни. «Завдяки досягнутим домовленостям наші рейтинги піднялися. Ми вийшли з тієї зони, в якій перебували», — дякував російському колезі наш прем’єр і зауважив, що для України — це робочі місця, підприємства, доходи бюджету й зарплати.

Але чи знав Азаров про заяву  першого віце-прем’єра Росії Ігоря Шувалова, що прозвучала на день раніше? Заспокоюючи тих у Росії, хто називає українські цінні папери «сміттям» і побоюється, що Україна все ж не зверне зі шляху євроінтеграції й реалізує свій намір підписати Договір про асоціацію з Євросоюзом, російський чиновник стверджував: «Ця позика надана так, що у нас будуть завжди можливості вимагати в українського уряду погашення цієї позики, й за найжорсткішими юридичними процедурами». «Російська Федерація повністю свої права в юридичному плані забезпечила», — уточнив Шувалов.

Чи забезпечила свої права й національні інтереси під час останніх московських домовленостей Україна? Це питання раз по раз порушують експерти, обговорюючи підсумки 2013 року й намагаючись побудувати прогнози на майбутній, 2014 рік. Економічний експерт Борис Кушнірук говорить про проблеми, пов’язані з тим, що «на певний час у нас змістився вектор зовнішньоекономічної активності». Розвиток відносин з Китаєм його не лякає, оскільки ця «країна зазвичай діє стратегічно та не імпульсивно». Інша річ Росія, яка, на думку експерта, «ніколи не погодиться на незалежну Україну».

Кушнірук підкреслює, що, незважаючи на гальмування курсу на євроінтеграцію, Україні нікуди не подітися від необхідності модернізувати економіку. У цій площині лежать наші національні інтереси. А відповідні можливості на цьому напрямі може забезпечити нашій країні лише Євросоюз, який заклав для нас у згаданий договір план внутрішніх реформ в енергосекторі, житлово-комунальній сфері, бюджетній і адміністративній політиці. І якщо раніше ми могли розраховувати на матеріальну допомогу в реалізації відповідних реформ, то тепер, упевнений експерт, вона буде обмежена.

Кушнірук закликає не сподіватися на те, що Росія допоможе Україні вибратися з кризи й підняти виробництво за рахунок попиту на українську продукцію з боку російських підприємств. «Такі очікування навряд чи коректні, — говорить він. — Ситуація, можливо, не погіршуватиметься, оскільки відпадуть внутрішньополітичні чинники, але, з погляду економіки й відсутності інвестиційного попиту на українські товари, вона залишатиметься складною». «Наступного року, за моїми оцінками, — прогнозує експерт, — говорити про тривідсоткове зростання ВВП, передбачене проектом бюджету, немає підстав».

Інший економічний експерт, Владислав Старинець, обома руками за московські домовленості, які, на його думку, принесуть  «досить відчутну користь нашій економіці». Та все ж таки експерт також не сподівається на 3% зростання ВВП України, а лише «на зростання в районі 2%, і це в тому випадку, якщо у світовій економіці не буде ніяких серйозних явищ».

Економіст  і журналіст Андрій Блінов упевнений, що нинішнє охолоджування відносин України з Міжнародним валютним фондом, а отже, й іншими міжнародними фінансовими організаціями буде недовгим. «Україна все одно розширюватиме відносини з МВФ, — стверджує експерт. — Тут не треба ставити крапку. Діалог все одно буде. Я не розумію тих людей, які досить негативно ставляться до уряду Януковича й Азарова,  але думають, що російські кредити знімають величезну кількість внутрішнього соціального напруження в Україні». «Я хочу звернути увагу на те, про що у нас говорять дуже мало, — продовжує експерт. — У нас існує величезна дихотомія між економічним розвитком, з одного боку, й споживчим попитом і доходами громадян — з другого. Їхній реальний приріст за жовтень, за даними статистики, 8,7%. Це не відповідає тим реальним можливостям, які є в нашій країні. Головна проблема й російського кредиту, й надій на хорошу зовнішню кон’юнктуру полягає в ставці на можливе пікове зростання зовнішньої торгівлі й, головне, експорту».

Експерт вважає, що такий сценарій можливий. Та все ж він виступає проти того, щоб закладати в бюджет-2014 оптимістичний сценарій розвитку економіки. «Таким чином, ми всією країною продовжуємо наступати на ті ж граблі, — пояснює Блінов, — оскільки закладаємо й досить високий рівень інфляції, а потім вимушені залишатися без інфляційного податку й отримувати додатковий дефіцит бюджету (зараз у нас прихований бюджетний дефіцит оцінюється в 87 мільярдів гривень, що в 2,5 разу більше, ніж офіційно признається)». «Навіть отримані вже з Москви 3 мільярди доларів не перекривають цього дефіциту. Ці гроші будуть зараз витрачені, і їх вистачить лише на погашення поточних пожеж, про які ми чуємо, зокрема, від міністра соціальної політики».

Цікаві думки про перспективи України інтегруватися на Схід висловлює політолог і економічний експерт Володимир Цибулько. На його думку, після нинішніх московських угод Митний союз піде у небуття, перетворившись на Євроазіатський економічний союз. Але чи потрібна цьому утворенню, де правлять люди, яких не переобирають, Україна, запитує експерт. Україна їм мало чим цікава, відповідає він, оскільки від неї можна отримати «вірус Майдану». Цибулько вважає, що «гра в російський кредит і нарощування залежності від Росії дозволить на якийсь час стабілізувати гривню. Але серйозних реформ не буде. «Лише зближення з Євросоюзом зробить Україну сильною й життєздатною», — впевнений політолог.

«Ми взяли ще одну порцію дефіциту, — так характеризує російський кредит президент Київської школи економіки Павло Шеремета. — Це пом’якшить ситуацію 2014 року, тобто економіка вже не буде в такому коматозному стані». «Але якщо мало вибухнути зараз і не вибухне, то це станеться 2016 року», — прогнозує заступник голови Глобальної ради з питань України на Усесвітньому економічному форумі.

Думку про користь і необхідність російських кредитів досить своєрідно відстоює директор Департаменту Мінекономрозвитку та торгівлі Євген Олєйніков. За його словами, інакше всі «ті люди, які сьогодні задіяні в галузях з високою додатковою вартістю, за умови продовження російською стороною тих дій, які вона робила, завтра залишаються без роботи». «Що ми маємо робити далі? — запитує він. — Брати їх усіх на утримання держави? Тоді не вистачить не те що кредиту МВФ, треба буде кредитуватися мільярдами й мільярдами».

Експерт переконує: «Нас ніхто не візьме на утримання». При цьому він погоджується, що зростання ВВП в 3% — це не дуже висока цифра й, до того ж, не зовсім вірогідна. Але, на його думку, резерв України — це її тіньовий сектор. Це він доводить цифрами й графіками, але все-таки не знає, «яку пропозицію слід зробити бізнесу, щоб він погодився вийти з тіні, адміністративними методами це зробити неможливо». Єдина пропозиція: реформувати відносини держави й бізнесу.