Наступає суворий податковий режим

Бюджет України на 2013 рік, ухвалений Верховною Радою за рекордні, як для такого документа, 32 (!) хвилини, обіцяє багато несподіванок. 2013-й — це вже четверта держказна авторства останнього уряду Миколи Азарова. Прийшовши до влади на початку 2010-го, представники Партії регіонів отримали країну, яка розпочала новий рік без державної казни. Власне, бюджет-2010 було ухвалено вже з подачі цього уряду лише 26 квітня, що стало, знову ж таки, рекордом для України. Крім того, перший бюджет Азарова в експертному середовищі назвали найкритичнішим за 19 років незалежності України. Минуло менше як три роки, і вже цей «статус», зазначають експерти, перейшов до нового бюджету 2013 року.

І справді, умовно «перший» та «останній» бюджети Азарова дуже подібні прагненням «заощадити» на соціальних видатках і внесках у реальну економіку. При цьому зберігаються, а в окремих статтях навіть збільшуються дотації на обслуговування керівного апарату держави та силового сектору.

Проте бюджет 2013-го побив ще один рекорд — із розміру державного дефіциту. Він становить 50,4 мільярда гривень, або ж 3,2% ВВП. Востаннє така велика дірка в державній кишені була 2010 року — 54 мільярди гривень. Щоправда, тоді Азаров пояснював такий показник помилками уряду Тимошенко під час «внутрішньої боротьби» з наслідками світової кризи. А тому скорочення дефіциту в бюджеті 2011 року до 35 мільярдів гривень Азаров відносив мало не до особистого досягнення. Очевидно, ефект був тимчасової дії, адже вже з наступного року дірка знову почала збільшуватися.

Аби хоч якось залатати кишені, уряд сподівається позичити 135 мільярдів гривень, що фактично має забезпечити більш як треть (37,49%) дохідної частини держбюджету. Цікаво, що і 2010 року державну казну латали тим же методом. Щоправда, тоді позичили майже стільки ж, скільки самі «заробили» — запозичення бюджету 2010-го становили 40,25% від дохідної частини.

ДОХОДИ — НЕПОСИЛЬНА МЕЖА

Найпомітніше бюджет 2010-го і 2013-го різниться в дохідній частині. Якщо три роки тому уряд сподівався назбирати податків на 190,6 мільярда гривень, то тепер істотно скоригував свої оцінки можливості фіскальної системи. Тож 2013-го податкових надходжень, як запланував уряд, має надійти 300,7 мільярда гривень. Хоч у розмові з «Днем» не на диктофон один податковий інспектор, як почув про такий «план», засмутився. Мовляв, доведеться попрощатися з роботою. Бо «почнуться такі плани», виконати які буде нереально. Зі слів нашого співрозмовника, фактично весь бізнес, який працює в Україні, уже оплатив усі податки авансом на рік уперед(!).

Попри те, що Азаров уже казав, що новий бюджет збереже «тенденції економічного росту», цифри свідчать про інше. Планові доходи бюджету-2013 зменшаться на 12 мільярдів гривень порівняно з бюджетом 2012 року, а зростання ВВП скоротиться на 0,5% порівняно з 2012 роком і на 0,3 % порівняно з «антикризовим» 2010-м.

Великі сподівання уряд Азарова покладає і на кредити МВФ. Але однією з головних умов їх отримання є підвищення ціни на газ для населення, що, у свою чергу, призведе також до збільшення доходів у казну.

Рекламуючи бюджет 2013 року, Азаров наголошував на його особливій ощадності. Однак, не зраджуючи добре знайомих із 2010 року правил економії, урядовці добре попрацювали «ножицями» над витратами на соціальні сфери: майже удвічі зменшено дотації на розвиток науки. Такого самого зазнала культура — за загального зростання кошторису Міністерства культури сильно скорочено такі статті, як кіно та музеї, фінансування яких за останні чотири роки зменшили в десять (!) разів.

Критична ситуація складається й в агропромисловому комплексі, якому скоротили дотації на два мільярди гривень порівняно з 2012 роком. Міністр аграрної політики і продовольства Микола Присяжнюк уже заявив, що ініціюватиме перегляд у січні-лютому ухваленого державного бюджету на 2013 рік у частині фінансування основних програм підтримки сільгоспвиробників.

Крім того, від економії постраждає і пасажирський транспорт, де пільговий проїзд недофінансований на один мільярд і може покрити лише дві треті витрат. Однак на чотири мільярди гривень (до 13,5 мільярда гривень) збільшено фінансування на побудову і реконструкцію доріг порівняно з 2012 роком. Це, у свою чергу, відповідає стратегії Президента Віктора Януковича, який днями заявив, що в новому році економіка буде підніматися завдяки активізації будівництва інфраструктурних проектів.

КИЇВ УПЕРШЕ ЗА БАГАТО РОКІВ ІЗ МІСТА-ДОНОРА СТАЄ ДОТАЦІЙНИМ МІСТОМ

Критичною проблемою бюджету-2013 є місцеві бюджети. Дефіцит фінансових ресурсів міст становитиме 24,7%, тобто майже 30 мільярдів гривень.

«На останній квартал 2013 року працівники бюджетної сфери міст та інших населених пунктів не забезпечені зарплатою, немає коштів для оплати комунальних послуг і розрахунків за енергоносії», — повідомили в Асоціації міст України. А от із місцевих бюджетів великих міст «данина» до держбюджету зросла на 45% (!). І це при тому, що в усіх цих містах наприкінці 2012 року не виконується дохідна частина бюджету, а показники доходів, стверджують самі ж мери, на 2013 рік є завищеними.

Також на 2013 рік уряд виділив усього 1,34 млрд гривень на соціально-економічний розвиток окремих міст, що на 2,8 млрд гривень менше за відповідний показник 2012 року. При цьому майже 50% цієї суми спрямовано на Донбас: 30% (400,6 мільйона гривень) — до Донецької області; 16,3% (218 мільйонів гривень) — до Луганської області. Тоді як до Києва спрямовано лише 11 мільйонів гривень (0,8%), на Вінницьку область — 2 мільйони гривень (0,2%), Волинську область — 9 мільйонів (0,7%), Чернівецьку та Хмельницьку області — по 5 мільйонів гривень (0,4%), Івано-Франківську — 8 мільйонів гривень (0,6%).

Нонсенсом є ситуація зі столицею, яка вперше за багато років перетвориться з міста-донора на дотаційне місто. Причиною цього є спрямування 50% податків на доходи фізичних осіб по місту Києву до держбюджету.

Крім того, через дефіцит 12 мільярдів гривень на фінансування сфери житлово-комунального господарства абсолютно не забезпечено видатків на ліфтове господарство, реконструкцію гуртожитків, покращення якості води, переоснащення та капремонт будинків, в яких утворюються ОСББ, заміну і капремонт теплових мереж, заходи з енергоефективності та енергозбереження й багато інших програм. Також не профінансовано Державної цільової програми підтримки соціально-економічного розвитку малих міст на 2011—2015 роки.

Тим часом фінансування Генпрокуратури збільшено до 3,2 мільярда гривень, що майже удвічі більше за показник 2010 року і на 29% більше, ніж 2012 року. Дотації СБУ зросли понад на мільярд гривень порівняно з 2010 роком (до 3,4 мільярда). А Міністерство внутрішніх справ отримає майже на 6% більше порівняно з 2012 роком — 15 мільярдів гривень. Також майже удвічі за останні три роки збільшили фінансування судової системи — до 4,3 мільярдів. Водночас у новому бюджеті знизили видатки на Міністерство оборони.

Цікаво, що, зменшуючи видатки на соціальну сферу та бюджетоутворюючі галузі, влада активно дотує силовий сектор. Від кого і чому влада будує оборону? А може, щоб зібрати з економіки оті сподівані триста мільярдів гривень, будуть потрібні «додаткові» сили?