Не зашкодь!

Соціальні ініціативи Президента України Віктора Януковича, озвучені 7 березня, на думку прем’єр-міністра Миколи Азарова, є «новою соціальною політикою в Україні». Як вважає прем’єр, «за 20 років іще не було таких масштабних, системних і комплексних соціальних реформ». Але, потішивши країну ініціативами імені Президента, влада забезпечила собі ще один головний біль. Знайти гроші на їхню реалізацію зовсім не просто. Але це ще не все. Якщо «ініціативні» кошти одразу виплеснуться на ринок, то не уникнути й сплеску інфляції. І навіть якщо влада все зробить розумно й обережно, ціни все одно можуть зрости на гребені вербальної хвилі, яку постійно й небезуспішно «жене» опозиція.

За її даними, Янукович зі своїми ініціативами, схоже, взагалі забув про політкоректність і фактично привласнив собі чужі пропозиції. Цим практично докорив Президента в заяві від імені фракцій «БЮТ—Батьківщина» й НУ-НС народний депутат Арсеній Яценюк. За його словами, після того, як опозиція виступила зі своїми соціальними ініціативами, «сталося диво — Янукович згадав, що він Президент, він згадав про те, що треба виконувати обіцянки перед народом України». Але ж згадав, і народ, напевно, скаже «дякую» за це не лише йому, а й опозиції, яка також виконала свій конституційний обов’язок, що полягає в тому, аби пощипувати, а часом і кусати владу.

Наприклад, здійняли галас довкола проекту «Фінансова звітність в умовах гіперінфляції», підготовленого Держказначейством. У ЗМІ тоді з’явилися твердження, які буцімто базувалися на цьому документі, що країна чи не в терміновому порядку готується до гіперінфляції. Мінфіну довелося давати спростування й пояснювати, що впровадження такого стандарту є загальноприйнятою практикою, не пов’язане зі станом економіки, а слугує всього лише мірою гармонізації бухгалтерського обліку. Чи не проросте з часом це провокаційне інфляційне «зерно»?

Проте владі слід було б дякувати своїм політичним візаві. Якщо припустити, що ініціативи Януковича додали партії влади й тонусу в м’язах, і рейтингу, то опозиція зробила все від неї залежне, щоб регіонали на радощах не здулися, а почали посилено думати й працювати над тим, щоб нова соціальна політика не завдала країні шкоди. Такий поворот, мабуть, не скидається з рахунків. «Дуже важливо, щоб ми не зірвали тут і інфляцію, курс (національної валюти. — Авт.)», — говорить Президент. Він розраховує на те, що «вдасться якусь частину людей переконати, щоб люди залишили ці кошти на своїх рахунках — тобто не отримували готівкою, а залишили на рахунках. Ми для цього створимо вигідні умови». Янукович вважає, що такий крок не лише працюватиме на зміцнення ліквідності національних банків, а й дозволить досягти зниження кредитних ставок для фінансування й інвестицій у різні галузі економіки України. Добре було б, звісно, але кращі умови для вкладення в депозити — це вищі ставки. І будь-який банкір розуміє, що слідом за дорогим депозитом йде подорожчання кредиту, а не здешевлення. І хто так підставив Президента?

У його адміністрації впевнено заявляють, що для реалізації нових соцініціатив у держбюджеті України є необхідні кошти. «На сьогоднішній день, за приблизними оцінками Міністерства фінансів, уже є додаткові 10—11 мільярдів гривень, що надходять передусім за рахунок перевищення планових показників ПДВ на імпортну й вітчизняну продукцію та за рахунок планового підвищення надходжень від податку на прибуток», — упевнена заступник глави Адміністрації Президента Ірина Акімова. За її словами, додатковим джерелом надходжень до держбюджету (до 0,5 млрд грн.) може стати закон про податок на багатство, а також закон про лібералізацію ринку видобутку корисних копалин (5—5,5 млрд грн.).

У той же час, Акімова визнала можливим дещо підкоригувати патрона. Вона роз’яснила, що виділення дешевих кредитів на житло в рамках його соціальних ініціатив адресоване не всім охочим (при доході 4000 тис. грн на сім’ю). «Ініціатива, безумовно, має бути адресною й насамперед стосуватися соціально незахищених людей», — уточнила Акімова. «Я думаю, на цей рік навряд чи можна буде говорити про суму, що перевищує один мільярд гривень», — сказала вона.

Зрозуміло, що за всієї своєї лояльності до виконавчої й президентської влади головним обмежувачем соціальних ініціатив виступає Нацбанк, який відповідає за стабільність і купівельну спроможність національної валюти. Він явно хотів би зберегти нинішній слабкий інфляційний тренд (споживчі ціни в країні вже третій місяць поспіль зростають усього лише на 0,2%, а ціни в промисловості, що знижувалися в грудні-січні, в лютому відновили дуже помірне зростання й зросли на 0,8%).

Спростити реальне проходження соціальних ініціатив могла б співпраця з Міжнародним валютним фондом і раніше обіцяні ним кредити, але українська влада категорично відкидає вимогу МВФ підвищити тарифи на газ для населення. Як то кажуть, наскочила коса на камінь. Азаров не повідомив своїх кореспондентів з мережі Facebook, чи планується продовження програми співпраці з МВФ. На його думку, відповідь на це запитання залежить від результатів газових переговорів з Росією. Чи можливі варіанти у позиції МВФ? Позитивну відповідь можна побачити в призначенні нового керівника місії Фонду в Україні. Щоправда, експерти говорять про чинник виборів, який вже колись завадив відновленню співпраці МВФ з Україною. Що тоді? Усе одно «жодної загрози дефолту й навіть натяків на дефолт у нас немає», — раз по раз повторює Азаров. Можна передбачити, що він сподівається чи то на китайський, чи то на російський кредит. Подейкують, китайці хотіли б отримати на його забезпечення землю. А що ми запропонуємо Росії?