Немає коштів? — Буде бартер!
Відсутність вільних фінансів підприємці збираються побороти шляхом товарообмінних операцій
З приходом кризи у вітчизняну економіку бізнес зіткнувся з проблемою дефіциту вільних коштів. Кредити, до яких усі вже встигли звикнути, перестали давати, або ж просили позахмарні відсотки. Комусь держава й досі не спромоглася повернути ПДВ тощо. Тож багатьом довелося припиняти бізнес саме через відсутність обігових коштів...
У таких умовах підприємці почали згадувати «старі добрі часи» й, фактично, торгувати без грошей. Бартер знову став актуальним... Скажімо, навіщо підприємству, що має, наприклад, забагато цегли, і хоче за її рахунок придбати цемент, який у нього в дефіциті, шукати окремо покупця цегли, а потім продавця цементу? Особливо, коли в усіх проблеми з готівкою? Набагато простіше просто обмінятися... За умови, звичайно, що тому, в кого в надлишку є цемент, потрібна цегла.
Допомогти зустрітися таким — перспективний бізнес у нинішніх кризових умовах, вирішили головаті підприємці, й створили в Україні електронну біржу для проведення операцій з обміну товарів і послуг між компаніями за світовими стандартами. Працювати вона почала лише днями, тож ще нема статистики, наскільки популярною виявилися бартерна біржа. Але підприємці налаштовані досить оптимістично. Адже головні переваги нового продукту: суттєва економія часу й спрощення товарообміну, відсутність перепродавців, економія на банківських послугах (банки не є учасниками товарообмінних угод), на думку засновників біржі, не залишать байдужими потенційних клієнтів.
За словами засновників біржі, це довгостроковий проект з інвестиціями близько 1 мільйона доларів. Заробляти ж підприємці планують завдяки комісії в розмірі від 1 до 2,5 % від суми угоди (в залежності від її об’єму).
«Товарна біржа стане зручним і прозорим механізмом реалізації різноманітних товарів і послуг, включаючи низьколіквідні, — вважає голова ради директорів компанії-організатора біржі Роман Насиров. — Упевнений, що вже до кінця цього року понад 50% усіх товарообмінних угод в Україні будуть відбуватися на нашій біржі...»
За словами Насирова, на відміну від Європи та США, українці забули про бартер. Хоча свого часу (в 1998—1999 роках) в Україні бартерні операції займали до 40%... Нині цей нішовий бізнес в нашій країні може займати від 5 до 10% ринку товарообігу. Проте й це чимало... «У минулому році товарообіг в Україні склав близько 840 мільярдів гривень... Для України, я думаю, реальна доля бартеру на ринку — 5—10%. Якщо перевести в грошовий вимір — це від 40 до 85 мільярдів гривень», — порахував підприємець. На Заході, наприклад, як зазначає Роман Насиров, за останні десять років товарообмінні операції займали саме до 5% ринку.
«Першим клієнтом», який серйозно зацікавився послугами новоствореної біржі, став перший заступник голови ради директорів Української будівельної асоціації Микола Толмачов. Свою активну позицію щодо підтримки бартеру він аргументує необхідністю мобілізувати всі наявні в українській економіці активи, що нині простоюють через відсутність обігових коштів. Бартер, на думку Толмачева, допоможе ефективно їх задіяти, що, зрештою, в змозі виправити нинішню невтішну економічну ситуацію...
«Є, насамперед, інформаційний обмін. Треба зрозуміти, що інформація — це гроші. А сьогодні інформація, що знаходиться в кожній галузі економіки країни, закрита...» — вважає Микола Толмачов і закликає відкрити дану інформацію через товарообмінну біржу. «Користь буде феноменальна! Не потрібна буде навіть емісія грошей!» — заявляє перший заступник голови ради директорів Української будівельної асоціації.
Як переконують організатори біржі, вони стараються не так для себе, як для країни. Адже створення подібного торгового майданчика — суттєвий крок до збільшення товарообігу в країні в час дефіциту фінансових ресурсів.
Однак економічні експерти таку провідну місію бартеру в подоланні економічних труднощів відразу поставили під сумнів... Так, економіст Борис Кушнірук заявив «Дню», що популяризувати бартер — це все одно, що пропагувати перехід до натурального господарства... «Переходити на бартер — це, фактично, прирівнювати одного барана до п’яти мішків сіна. А розповіді, що це є виходом із кризи — відображення наукового нерозуміння справи. Це не серйозно... — вважає Кушнірук і додає, — насправді бартер є як відображенням нестачі обігових коштів, так і ухилянням від сплати податків. З економічної точки зору це негатив...»
Як застерігають спеціалісти, в економічній скруті не слід кожному інструменту господарювання пророкувати роль головного способу виходу з кризи. Це, як мінімум, не чесно. А от надати на розгляд вітчизняним компаніям цікаву альтернативу банкам, які зараз аж ніяк не хочуть брати на себе функцію фінансування економіки, цілком слушно...
КОМЕНТАР
Сергій КИСЕЛЬОВ, заступник завідувача Оперативно-аналітичного відділу Національного інституту стратегічних досліджень:
Зрозуміло, що використання бартерних схем не може бути панацеєю від «фінансового голоду». Про це свідчить як розвиток України (від широкого використання таких схем наша держава відмовилася ще в 2000—2001 роках), так і розвиток економічної системи світу. Звичайно, якщо продукція двох підприємств є ліквідною і користується стійким попитом на ринку, бартерні операції можна використати як надзвичайний захід, як виключення з правила. Але при таких операціях можуть виникнути деякі запитання у Податкової (зокрема, з так званої звичайної ціни). До того ж, бартерні операції не знімають питання пошуку живих грошей для сплати податків і виплати зарплат. Дуже не хотілося б, аби Україна поверталася в 90-ті, коли зарплату видавали борошном чи чоботами. Насправді, вирішення проблеми є більш просте й очевидне — це відновлення кредитування комерційними банками. Інша справа, що банки можуть зіткнутися з проблемою браку ресурсів для активного кредитування. Адже, наприклад, обсяги депозитів будуть падати в тому числі через різке зниження довіри бізнесу та населення до банківської системи, яке сталося в не останню чергу через дії самих банкірів...
