Непрозорий, але виконаний

Цей тиждень знову вдихнув оптимістичний струмінь в уряд, котрий трохи похнюпився після фактичного розвалу коаліції з парламентською більшістю. Уперше в історії незалежної України парламент затвердив звіт уряду про виконання Держбюджету 2003 року. Служба першого віце-прем’єра з цього приводу радісно повідомила «День»: «Бюджет 2003 року — єдиний із дванадцяти завершених бюджетів держави Україна, який було виконано стовідсотково і притому в автоматичному режимі, згідно з бюджетним розкладом». Ейфорія з нагоди сприятливого для уряду рішення парламентаріїв («за» — 237, проти — 26, решта — не голосували) надихнула прес-службу на високий стиль: «Держава повністю виконала свої зобов’язання у бюджетній сфері, досягнуто істотного скорочення заборгованості минулих років, немає поточних боргів перед бюджетниками, стан фінансів сильний та стабільний, економіка в 2003 році отримала додаткові стимули зростання». Можна припустити, що тон у висвітленні бюджетної «перемоги» уряду задав М. Азаров у заключному слові після голосування: «Коли уряд так виконує бюджет і має реальні фінансові ресурси, це — сильний уряд і сильна фінансова політика, і ми проводитимемо її й надалі».

Цей намір не варто б було засуджувати, якби того самого дня з трибуни Верховної Ради не звучали й не дуже втішні слова на адресу бюджетної політики уряду. Причому не тільки з лав, зайнятих опозицією. Голова Рахункової палати України Валентин Симоненко, зокрема, заявив, що системні прорахунки в прогнозуванні основних макроекономічних показників, а також суперечлива боргова політика не забезпечили прозорості виконання державного бюджету за 2003 рік. На думку головного аудитора країни, на сьогодні створюють умови для ручного управління державними фінансами з порушеннями бюджетного законодавства. Він відзначив, що прогнозні розрахунки Рахункової палати щодо аналізу Держбюджету-2003 свідчили про те, що дохiдну частину бюджету з 48 млрд. грн. необхідно збільшити щонайменше на 9 млрд. грн. При цьому, зі слів голови Рахункової палати, зростання валового внутрішнього продукту забезпечували в 2003 році 4—5 галузей, які переважно працюють у експортній сфері. А випуск ними промислової продукції був багато в чому забезпечений за рахунок нарощування боргів за сировину та матеріали: у вартості національного продукту, що становить 254 млрд. грн., 35 млрд. грн. — це борги підприємств.

«Система пільгового оподаткування істотно стримувала нарощування бюджетних ресурсів, — стверджував В. Симоненко. — Багато податкових пільг є економічно необгрунтованими». За його даними, прямі втрати бюджету перевищили 40 млрд. гривень. У результаті, як вважають фахівці палати, реальні доходи бюджету 2003 року знизилися майже на 3% порівняно з 2002 роком. Ще один висновок Рахункової палати: державний бюджет України в 2003 році виконано з дефіцитом, державний борг збільшився на 1,8 млрд. гривень (і досяг на 1 січня 2004 року 77,5 млрд. грн.), у тому числі його зовнішня складова зросла на 2,7 млрд. гривень.

У ще тяжчих гріхах звинувачувала уряд опозиція і, зокрема, голова бюджетного комітету парламенту Петро Порошенко. Арбітром у всіх цих спорах виступила «більшість». У чому тут секрет, і якими, політичними чи ж економічними, інтересами цього разу була зцементована правляча коаліція?