Несподіваний ефект платiжних карток

Розвиток таких електронних засобів оплати за товари і послуги, як кредитні, дебетові та передплачені картки забезпечив Україні за 2011–2015 роки понад 13 500 нових робочих місць, додав до ВВП $460 мільйонів (0,07%) і сприяв зростанню споживчих витрат населення на 0,1% (все це в середньому за рік). Це — дані дослідження, проведеного незалежним аналітичним агентством Moody`s Analytiks.

«Використання електронних платежів є одним з основних чинників, який стимулює споживання, промислове виробництво, економічне зростання та створення робочих місць», — зауважує головний економіст Moody`s Марк Занді. За його словами, країни з високим рівнем використання платіжних карток показали вищі темпи економічного зростання.

Згідно з даними дослідження, найбільший приріст ВВП  2011–2015 років мали: Угорщина (0,25%), ОАЕ (0,23%), Чилі (0,23%), Ірландія (0,2%), Польща (0,19%) й Австралія (0,19%). Лідерами зі створення нових робочих місць стали Китай (427 тисяч) та Індія (336 тисяч).

Автори дослідження показали переконливу інфографіку. Спіраль економічного розвитку, що спрямовується вгору, ілюструє, як нові робочі місця, створені в результаті зростання електронних платежів, утворюють податкові надходження, а ті створюють інфраструктуру, яка залучає інвесторів, що дає нові робочі місця, а вони — електронні платежі. Таким чином, спіраль розкручується все вище і вище. Зростає споживання, наповнюються бюджети...

У той же час у дослідженні наголошується, що зростання обсягу операцій за платіжними  картками є обов’язковою, але недостатньою умовою для підвищення зростання добробуту населення. Для досягнення максимального ефекту в країні повинні бути розвинені фінансова система та сильна економіка, зауважують автори. Вони рекомендують нарощувати електронні платежі й одночасно проводити політику, направлену на послаблення регулювання, створення надійної фінансової інфраструктури та стимулювання споживання.

Аналітики Moody`s переконливо показали, що конкретно дають суспільству електронні платежі. За 2011–2015 роки вони забезпечили 70 країнам світу, де проводилися дослідження, додаткові $296 мільярдів ВВП. Щорік створювалося 2,6 мільйона робочих місць. За розрахунками фахівців, 1% зростання електронних платежів дає глобальній економіці $104 мільярди до середнього щорічного рівня споживання.

Заступник голови Нацбанку України Владислав Рашкован зауважує, що в трикутнику, до якого входять суспільство, тобто держава, — споживач — банк або  фінансовий сектор у цілому, електронні безготівкові платежі відіграють велику роль. Фінансовому сектору вони забезпечують зростання кредитування, виступають і як інструмент зростання, і як продукт. «Картки є якірним продуктом для будь-якого банку і є дуже простим ключем для використання банківських рахунків», — наголошує банкір. Він також переконаний, що прозора електронна економіка веде до зниження тіньової економіки та ліквідації корупції, тому що більшість корупційних операцій проводяться в готівковій формі.

«Чому клієнти банків сьогодні користуються електронними банківськими картками? — запитує Рашкован і відповідає. — Для них це зниження операційних ризиків, відмова від зберігання грошей вдома, під матрацом, простота розрахунків. І це демонструє також довіру клієнтів до банківської системи. А головне — можливість розраховуватися в мережі Інтернет, в магазині, транспорті».

Заступник голови НБУ розповідає про проект центробанку  «Безготівкова економіка» і називає його одним із ключових 2016 року, оскільки зараз ідеться про скорочення готівкового обігу грошей в Україні, який ще посідає досить велику нішу. Кожна п’ята гривня ВВП, за словами Рашкована,  забезпечується в Україні готівкою.

«Це дуже високий рівень, — констатує він і додає. — 2015 року відповідна цифра начебто зменшилася. Але ми в цьому відношенні не дуже далеко пішли — вдалося обійти лише Молдову». «Але це не стільки результат політики Нацбанку, — зауважує банкір, — просто номінальний ВВП зростав швидше, ніж готівка за межами економіки. До того ж частину грошової маси витягнула дезінтеграція Донецька і Луганська. А частина грошей перейшла з гривні у валюту, внаслідок чого абсорбувалася готівкова грошова маса».

Рашкован наголошує, що орієнтиром для України з цього показника є Польща 2014 року, і завданням Нацбанку є подальше зниження готівкового обігу за рахунок декількох чинників, у тому числі збільшення до 55% безготівкових розрахунків у країні. «За кількістю банкоматів Україна на рівні Європи, — інформує банкір, — а за посттерміналами — на дуже низькому рівні, в 2–2,5 разу нижче Європи. Готівку зняти у нас легко, а ось розрахуватися безготівково — набагато важче. Але це не говорить про те, що нам  потрібно більше посттерміналів. Завдяки новим технологіям для відповідних операцій скоро можна буде використовувати мобільні телефони».

«День» звернув увагу, що заступник голови Нацбанку підкреслив роль довіри в поширенні електронних банківських карток, і запитав у нього, як позначилося на довірі до електронної економіки кампанія НБУ з виводу з ринку комерційних банків, які виявилися неплатоспроможними? Але хто ж любить незручні питання? І Рашкован став розповідати про роль фінансової грамотності, а також навів як приклад чотири мільйони карток, виданих громадянам для одержання так званої «Юлиної тисячі».

Цього року «Ощадбанк» ці картки закрив, сказав він, тому що вони  ніяк не використовувалися. І справа тут не в довірі або недовір’ї, наголосив банкір. У банках, які вийшли з ринку, за його словами, окрім «Надрабанку», «Дельтабанку» та «Вабанку», не було багато карт. І після закриття цих банків зарплатні проекти для їхніх колишніх клієнтів були відкриті в інших банках. Рашкован повідомив, що за 2014–2015 роки з ринку виведено приблизно 65 банків, «але ми не бачимо падіння рівня використання карт». Але і приріст електронних платежів у нашій країні набагато менший, ніж у далеких і близьких сусідів. Чому?