Німецький підхід

Бюро делегата німецької економіки в Україні та Торгово-промислова палата міста Любека (федеральна земля Шлезвіг-Гольштейн) провели зустріч із представниками українського бізнесу без втручання центральної влади. Тема обговорення — можливі інвестиційні контракти.

Як заявила «Дню» делегатка німецької економіки Карін Рау, з боку німецьких підприємців знову виник інтерес до України. І те, що сюди приїхали представники Північної Німеччини, які славляться своєю ґрунтовністю та небажанням вкладати гроші в сумнівні проекти, свідчить, на її думку, лише на нашу користь — із нами можна й треба працювати. І навіть невизначеність політико-економічного становища України, що продовжиться до парламентських виборів, не лякає обережних німців. Як сказав голова Торгово-промислової палати м. Любека Берндт Йоркиш, великий німецький бізнес не чекатиме з моря погоди та прийде працювати в Україну вже зараз. За його словами, німецькі бізнесмени дотримуються оптимістичних поглядів і вважають, що 50-мільйонна Україна — апріорі перспективний партнер, налагодити відносини з яким цілком реально.

Пізнавати специфіку українського ринку й налагоджувати перспективну співпрацю приїхали представники дев’яти компаній, які працюють у різних галузях виробництва. Щоправда, серед них немає хай-тека, але високі технології, за словами Йоркиша, з’являться в наступний приїзд. Характерне те, що німці, на відміну, скажімо, від чехів, не розглядають Україну виключно як постачальника сировини. Бізнесмени налаштовані не лише на ввезення своїх товарів, а й на закупівлю наших і створення спільних підприємств на території України.

На жаль, оптимізм гостей не спирається на реальне знання української дійсності. Як сказав «Дню» Йоркиш, це перший контакт із нашою країною. Враження від нього — позитивне. І єдине побажання уряду — залишити спрощений візовий режим, що дозволяє західним бізнесменам легше контактувати з Україною.

Гості з Німеччини відповідали на запитання «Дня», як кажуть, із натхненням, сподіваючись на успішну роботу в нашій країні. Проте, як заявив представник компанії «ЛПЛ Ленкаринг» Клаус Хінріхс, найскладнішим є пошук партнера, якому можна довіритися. Йому вторить директор «NORD- SPEDITION» Зігфрид Хансен, який розповів «Дню» про складнощі роботи з білорусами, але він сподівається, що в Україні все має бути інакше.

Природно, Карін Рау, яка постійно працює в Україні, знає про проблеми країни перебування не з чуток. Вона наголошує, що з боку уряду було необережним кроком приймати законодавчі зміни в середині фінансового року. Її дивує ліквідація вільних економічних зон, зростання зборів за ліцензії тощо. Проте вона вважає, що в Україні нинi відбувається економічний бум. Головне, щоб уряд нічого не зіпсував. Якщо все нормально розвиватиметься, німецькі бізнесмени готові допомагати своїм українським партнерам і вкладати гроші в нашу економіку.

На «оглядини» прийшли 50—60 українських бізнесменів, прагнучи укласти вдалий союз із німцями. Як зазначив «Дню» головний інженер Львівського обласного управління лісового господарства Юрій Гром’як, уперше їм дали можливість попрацювати з кінцевим споживачем продукції. На його думку, ввійти на західний ринок зможуть не лише великі компанії. Середні та дрібні вже починають виходити на принципово інший рівень роботи, розуміючи, що треба випускати якісну продукцію, здатну конкурувати із західними аналогами. Але навіть попри це розуміння українцям доводиться багато чого в собі перебудовувати. Насамперед, налаштуватися на те, що порядність має стати основою робочих відносин. В іншому разі, якщо не втримався і за звичкою схалтурив або схитрував, партнера просто втрачаєш. Розраховуючи на вигідні інвестиції, відзначає Гром’як, робити цього не варто.

Утім, судячи зі слів Берндта Йоркиша, конкретну суму німецьких інвестицій в українську економіку назвати складно. Поки що лише встановлюються перші контакти, і, попри те, що на першій зустрічі деякі одразу ж підписали, говорити про те, як складуться українсько- німецькі відносини, можна буде тільки на подальших подібних зустрічах.