Нова електронна система адміністрування

В Україні розпочинається реформа Державної фіскальної служби. Минулого тижня прем’єр-міністр України Арсеній Яценюк проводив із цієї нагоди нараду з податківцями й, зокрема, зажадав від їхнього керівництва забезпечити прозору та зрозумілу систему відшкодування податку на додану вартість компаніям-експортерам. «Відшкодування ПДВ має бути прозорим і зрозумілим і в «автоматі», і в так званому «ручному» режимі. Потрібно, щоб руки правильно писали цифри», — сказав прем’єр. Він також відзначив, що з 1 липня починає діяти на постійній основі нова система електронного адміністрування (СЕА) ПДВ, тому має бути впроваджено й нову систему відшкодування цього податку.

НЕ ПРОСТО ОБЛІК

Що й казати, вказівки правильні. Питання лише в тому, чи повинна ДФС створювати систему сама під себе? Друге, ще гостріше, питання ставлять самі бізнесмени та бухгалтери: чи витримала нова електронна система, про яку говорить прем’єр, іспит під час тестового використання й чи готова вона до того, щоб ефективно працювати на постійній основі? Уряд ці питання проігнорував. Річ у тому, що СЕА — це не просто облік. Її впровадження означає, що платники ПДВ з 1 липня будуть зобов’язані забезпечувати реєстрацію податкових накладних живими грошима, тобто, нести додаткові непродуктивні витрати. І не випадково в  законі про зміни до Податкового кодексу України (№71-VIII), ухваленому в кінці грудня 2014 року, Кабміну було доручено провести аналіз ефективності роботи цієї системи в перехідній період та проінформувати про результати. Проте жодного публічного звіту не було. Схоже, уряд, незважаючи на критику, яка постійно лунала щодо наміру запровадити електронні ПДВ-рахунки і накладні, у СЕА стовідсотково впевнений.

Абсолютно інші оцінки звучать у підприємницькому середовищі. Того ж дня, коли прем’єр навчав податківців «правильно писати цифри», українські бізнесмени, експерти та народні депутати були вимушені «замість уряду» аналізувати перші підсумки роботи СЕА.

Забігаючи вперед, можна сказати, що вони виявилися невтішними. Віце-президент УСПП Юлія Дроговоз представила підсумки репрезентативного (1822 респонденти) опитування бізнесу за результатами роботи СЕА в тестовому режимі (у дослідженні, окрім УСПП, брали участь Конфедерація будівельників України та низка інших зацікавлених організацій).

ПОГАНІ ОЧІКУВАННЯ Й ХОРОШІ ОБІЦЯНКИ

82% учасників опитування вважають, що під час перехідного періоду витрати праці на роботу в цій системі не скоротилися, як планувалось, а істотно виросли. 78% відзначають, що в результаті запровадження СЕА зазнали фінансових втрат (втратили податковий кредит, отримали штрафні санкції від контрагентів і ДФС тощо). 52% респондентів очікують вимивання оборотних коштів (від 0,3 до 17% обігу платника). 31%, щоб не допустити заморожування коштів, мають намір піти на порушення термінів реєстрації податкових накладних або навіть припинити свою діяльність до скасування СЕА.

Більше третини опитаних пропонують або взагалі скасувати СЕА, або вилучити норми з депонування коштів та обмеження реєстраційної суми за формулою.  Респонденти  також відзначають наявність у цій системі методологічних різночитань, збої в роботі сервера ДФС, «зависання» програмного забезпечення, низьку якість програми М.Е.dок, проблеми з контрагентами, що працюють з іншим програмним забезпеченням, труднощі з обробкою великої кількості податкових накладних. Опитані також відзначали випадки подвійної сплати ПДВ і неможливість повернути зайві гроші, які потрапили на електронні рахунки й до бюджету.

Втім, народний депутат, заступник голови парламентського комітету з питань податкової та митної політики Андрій Журжій заспокоює: у СЕА «є певна проблематика, яку враховано або буде враховано законодавчими змінами». Проблемою, на його думку, є заяви підприємців про те, що вони «не бачать формули й не бачать розрахунку». Він обіцяє це врахувати, внести зміни до відповідного закону і критикує ДФС за те, що та не створила своєчасно кабінети платника податків.

Журжій розповідає, що депутати в рамках засідань комітету і в ході суперечок з податковою намагалися знайти компроміс у цьому питанні. Із цього приводу, за його словами, є попереднє рішення. Він також виступає за те, щоб із впровадженням СЕА компенсація ПДВ стала автоматичною, без будь-яких перевірок. «Хай і не відразу, а через півроку, через рік, з 1 січня 2016 року, вона має бути відразу передбачена», — відзначає народний депутат. Проте він не підтримує пропозиції про перенесення запровадження СЕА на півроку й погоджується лише з місячним відтермінуванням.

ЯДЕРНА БОМБА ЕКОНОМІЧНОГО ХАРАКТЕРУ

Дуже образно і безкомпромісно охарактеризував проблеми, які спіткали бізнес у зв’язку із запровадженням СЕА, народний депутат («Народний фронт») Олександр Кірш. «За своїми катастрофічними наслідками те, що може розпочатися з 1 липня, — це ядерна бомба економічного характеру. Її наслідки будуть навіть страшніші за війну з Росією. Якби... прислухалися не лише до думки зверху, але й до думки менеджерів підприємств і бухгалтерів, податківців на місцях, то була б дещо інша картина, ніж та, до якої нас тепер привчають», — говорить Кірш.

За його словами, понад 50% керівників підприємств та бухгалтерів, з якими він зустрічався в регіонах країни, вже зараз мають намір відмовитися від перерахування коштів на забезпечення податкових накладних за ПДВ або зупинитися до скасування цієї системи. «Я особисто порівнюю той варіант рахунків, які хотів запровадити Азаров, — говорить Кірш, — і той, який може набути чинності з 1 липня, і констатую: те, що зараз — це гірше. Я шкодую, що свого часу боровся з рахунками Азарова, які були кращі стосовно бізнесу».

Перейшовши до конкретики, Кірш відзначає, що сплачувати ПДВ відразу, а не тоді, коли настане термін платежу — «це, кажучи словами Пушкіна, маленька трагедія». «Це не найстрашніше, що внесений одного дня ПДВ, який ми ще не отримали, згідно з формулою, віднімається від податкового кредиту, — відзначає Кірш, — і його фактично потрібно внести вдруге. Але це дрібниця, — приблизно те саме, якби напередодні страти у вас запитували, якого кольору ви хочете мотузку». «А куди подіти від’ємні залишки? — запитує депутат. — Будуть вони враховуватися окремо або разом, у якому рядку, за якою формулою, за якою формою?».

Кірш ставить макроекономічне питання: «Де підприємства, які  раніше їх не сплачували, візьмуть ці 20%? Можна вважати, що ці гроші вкрадено в держави. Але я нагадаю, що їх спочатку було створено, а потім віддано державою своїм працівникам в умовах нульової рентабельності». Кірш вважає, що «навіть ті підприємства, які злочинно не сплачують ПДВ, користуючись «податковими ямами», і яких у країні близько половини, роблять це для того, щоб вижити, тому що у них є робочі місця і треба платити зарплату».

«Коли в середині липня всі зрозуміють, що СЕА час скасовувати або відкласти хоча б на півроку, у Верховної Ради почнуться канікули. І цю систему доведеться терпіти до вересня.  Отже для ухвалення рішення у нас всього один день — 30 червня. Але ні Мінекономіки, ні Мінфін не дають макроекономічного аналізу наслідків запровадження ПДВ-рахунків. За словами народного депутата, керівництво цих та інших відомств у країні ніхто не координує — «немає єдиного центру». У поєднанні з тим, що відбувається з насадженням реєстраторів розрахункових операцій, можна говорити про новий проект «Комплексне убивання бізнесу», — підсумовує Кірш.

Не менш різкі оцінки можна було почути й від іншого законодавця — Олександри Кужель. Кажучи про впровадження реєстраторів, вона запитує, хто на цьому заробить. І відповідає: «Зароблять прихисток офшорів Сейшели та Донецьк. А бюджет? — Нуль!». «Проведення реформ — це у нас така сама корупція, як і все інше. Коли вас готують до операції, то попереджають — буде боляче. І ви можете на це якось налаштуватися. Але коли всій країні боляче, і операція не в одному місці, то це бунт. Тарифи, неіндексація пенсій. Але вже готується індексація податків, запроваджуються касові апарати й система електронного адміністрування. Ми зробили аналіз: у нас відшкодування ПДВ отримують лише олігархи. Малий та середній бізнес не мають на це жодного шансу», — говорить вона.