Нова «кредитна» ініціатива депутатів

Так, 19 травня 2015 року депутатом від фракції Блоку Петра Порошенка Сергієм Капліним у ВР було зареєстровано проект закону про внесення змін до Податкового кодексу України щодо анулювання боргу кредитором боржникові №2900.

Каплін стверджує, що на відміну від інших «кредитних» ініціатив ВР, його законопроект не потребує додаткових витрат із держбюджету України.

Як каже депутат, раніше він звертався в НБУ, Мінфін, ДФС і Асоціації українських банків. «НБУ повідомив, що статистика щодо заборгованості громадян перед банками, а також щодо кількості громадян, яким банки анулювали частину кредитів, не ведеться. Міністерство фінансів і ДФС повідомили, що надходження податку на доходи фізичних осіб, які виплачуються податковим агентом, з доходів платника податків інших, ніж заробітна платня, враховується за підкодом класифікації доходів бюджету №11010400. Окремий облік інформації за даним видом податку не ведеться, що дозволяє передбачити, що його не платять через різні обставини. Таким чином, відсутність інформації державних органів влади про вплив даної ініціативи на державний бюджет, також відсутність офіційної інформації про надходження за даним видом податку і враховуючи негативні реалії платіжної дисципліни, даний законопроект, у разі його прийняття, не вплине на фінансово-економічні показники Державного бюджету України», — вважає Каплін.

Законопроект наразі лише надано для ознайомлення в комітетах. Але юристи вже оцінили його наслідки, як для банківського сектора, так і для пересічних громадян у цілому.

За словами старшого юриста департаменту судової практики ЮК «Алексєєв, Боярчуков і партнери» Олександра Ткачука, законопроект пропонує виключити зі ст. 164 Податкового кодексу України положення, яким передбачено сплату податку з доходів фізичних осіб (ПДФО) у розмірі 20% за списання безнадійних боргів. Закон також стосуватиметься всіх платників-боржників, яким анулювали (пробачили) за ухвалою кредитора борги до набуття чинності цим законом.

«Положення же ст. 164.2.17 (д) Податкового кодексу встановлюють включення до суми загального оподатковуваного доходу платника податків: сум додаткового блага у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податків, який був прощений (анулюваний) кредитором за його самостійною ухвалою, не пов’язаною з процедурою банкрутства, до закінчення терміну позовної давності, у випадку якщо його сума перевищує 50% від однієї мінімальної заробітної платні, встановленої на 1 січня звітного податкового року», — розповідає «Дню» Олександр Ткачук.

За словами юриста, при цьому кредитор може повідомити платника-боржника про списання з нього боргу, просто відправивши на його адресу рекомендованого листа з повідомленням про вручення. Після цього банкіри можуть включити суму прощеного (анульованого) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків, за підсумками звітного періоду, в якому такий борг пробачено.

«У цілому законопроект носить позитивний характер, оскільки пропонує державі взяти на себе відповідальність і виконати зобов’язання як регулювальника у розв’язанні питання погашення боржниками кредитів у частині сплати податків», — підкреслює Олександр Ткачук.

Але є цікавий нюанс — як сказано в  пояснювальній записці до законопроекту, його прийняття зумовлене, в першу чергу, розв’язанням питання з проблемними кредитами 2007—2009 років, викликаними девальвацією гривні і фінансовою кризою 2008 року.

«У той же час законопроект не конкретизує цей момент, що дозволить звільнити боржників від отриманих ними благ у результаті списання кредитів, отриманих сьогодні», — підкреслює старший юрист департаменту судової практики ЮК «Алексєєв, Боярчуков і партнери».

На думку Олександра Ткачука, якщо депутати ВР ухвалять даний законопроект, він допоможе зменшити податкове навантаження фізичних осіб і зменшити існуючі податкові зобов’язання боржників за прощеними кредитами.

«Також Закон містить позитивний момент і для кредиторів (банків), які приймають ухвали про пробачення (списання) боргів, оскільки звільнює останніх від зобов’язання повідомлення боржників про таке списання і, відповідно, знімає з них відповідальність у вигляді зобов’язання сплатити необхідні податки при порушенні порядку повідомлення боржників про списання боргів», — резюмує старший юрист департаменту судової практики ЮК «Алексєєв, Боярчуков і партнери» Олександр Ткачук.