Нові правила для проблемних банків

Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (ФГВФО), спільно  зі Світовим банком (СБ) підготував новий законопроект,  який кардинально змінює принципи роботи з вкладниками й неплатоспроможними банками. Його прийняття — одна з умов отримання другого траншу МВФ і подальшого  фінансування від СБ. Проте, попри важливість документа, процес його прийняття очевидно не буде простим:  терміни щодо його прийняття «горять». До кінця червня його повинні прийняти в цілому,  а документ лише потрапив до Кабміну. У профільному парламентському банківському комітеті теж його не розглядали, а ще ж попереду два читання! Є величезний ризик не  встигнути!

У ФГВФО запевняють — «зелене» світло новому законопроектові потрібно давати, адже він революційний і  спрощує життя як вкладникам, так і всім структурам, які мають справу з проблемними банками. Адже «банкопад», зізнаються у Фонді,  ще не закінчився. «Навіть не беремося зараз прогнозувати, скільки банків реально в нас буде в портфелі, наприклад до кінця 2015 року. Зараз ми в прогнози не гратимемося. Є певна кількість банків, які визнані проблемними. Не можу називати ці банки, їх приблизно п’ятнадцять», — зазначив заступник директора-розпорядника Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Андрій Оленчик. За його словами, з 51 банку, які вже визнані неплатоспроможними, в 13 працюють тимчасові адміністрації, а 38 — перебувають у стадії ліквідації.

У цілому, в документі є п’ять важливих новацій.

♦ Перша — створення консолідованого офісу для роботи з активами проблемних банків. «Всю роботу з активами буде централізовано в одному підрозділі. На даний момент пріоритетне право приймати ухвали про це є в уповноваженої особи ФГВФО. Це нормально, якщо йдеться про 3-5 і максимум — 10 банків, а не про виведення з ринку 50-ти. Тому зараз за аналогією з американською Федеральною корпорацією страхування депозитів (FDIC) при Фонді створять мегапідрозділ, де все це буде   сконцентровано. Функції уповноважених осіб будуть набагато скромніші», — розповідає «Дневі» заступник директора-розпорядника Фонду.

♦ Друге — змінюється процедура запровадження тимчасової адміністрації, наприклад, скорочується її термін  з 90 до  60 днів.

♦ Третє — НБУ створюватиме реєстр інвесторів, які мають право купувати активи та банки ФГВФО. «Згідно з певними критеріями (їх повинен  визначити регулювальник) Нацбанк формуватиме список потенційних інвесторів і  в той момент, коли банк передаватиметься Фондові, він  уже  не шукатиме інвесторів, не кваліфікуватиме їх, а згідно з цим списком просто звернеться до потенційних інвесторів із пропозицією», — розповідає  Оленчик, як все працюватиме на практиці. За його словами, це дозволить істотно спростити роботу з новими проблемними банками.

♦ Четверте — з 1 липня 2016 року  змінюється алгоритм  виплат вкладів через Фонд гарантування вкладів фізичних осіб: будь-який працюючий банк зможе  включитися до системи виплат без попереднього добору! Це дозволить збільшити кількість банків-агентів у рази та прискорити виплати людям. Поміняють і терміни виплат Фондом: наприклад, на стадії тимчасових адміністрацій вони повинні будуть починатися не пізніше ніж на 20-й день,  ліквідації — на третій робочий день. Фонд також отримує право рівнобіжно з кураторами  НБУ вводити до проблемного банку своїх  уповноважених осіб (квазі-кураторів), які мають доступ  до всієї інформації. 

♦ П’яте — посилюється відповідальність власників збанкрутілих банків. Як розповів Оленчик, за новим порядком позови можуть застосовуватися практично  до кожного  акціонера банку,  який «ліг»,  бо жоден із виставлених на ліквідацію банків так і не впорався із завданням нарощування капіталу. У чому сутність запропонованої в законі норми?

По-перше, вона  спрощує подачу позовів ФГВФО до менеджерів і власників збанкрутілих банків. На даний момент Фонд має звертатися до правоохоронних органів, які відкривають кримінальні справи  і присвоюють йому  статус потерпілої сторони і  вже потім подаються цивільні позови до банкірів. У разі схвалення законопроекту депутатами, ФГВФО зможе подавати позови і без відкриття кримінальної справи. Нагадаємо,  що згідно зі  свіжими даними Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, на 1 травня правоохоронці відкрили 326 кримінальних справ на загальну суму 64 мільярди гривень. Загальна ж сума збитків, завданих неплатоспроможним банкам, оцінюється у 80 мільярдів гривень. При цьому позови до акціонерів —  27% від загальної кількості,  а решта  стосується менеджменту банків і посадових осіб. При цьому Оленчик уточнив,  що  ФГВФО подав 20 заяв на загальну суму 20 мільярдів гривень  проти власників збанкрутілих банків.  Звинувачення висунуті за фактами розкрадання активів, шахрайства, зловживання службовим становищем і доведення фінансових установ до банкрутства. Загальна ж оцінна вартість активів 38 банків, які зараз перебувають на ліквідації, —  32,6 мільярда гривень, а їхня балансова вартість декларувалася в розмірі 151 мільярда гривень.

По-друге, в запропонованому документі у Фонду з’явиться ще один аргумент у розмові з нечесним менеджментом і власником. Пропонується скасувати обов’язок для ФГВФО доводити, що власники банків навмисно довели свою фінансову установу до банкрутства. Ця норма сьогодні міститься в законі №218-VIII (набрав  чинності 8 березня 2015 року). В разі її скасування власникам банків можуть пред’явити як провину видачу кредитів зв’язаним структурам, оформлення фіктивних застав за позиками, виведення коштів за рубіж за допомогою іноземних партнерів. «Якщо законопроект ухвалять у нинішньому вигляді, фондові буде досить того, що банк визнано неплатоспроможним. Якщо при цьому ми виявимо сукупність фактів, які підтверджують, що власник зробив певні дії, підштовхнувши його до банкрутства або, навпаки, не зробив кроків для порятунку банку, ми подаватимемо позови до суду, керуючись статтею 2181 Кримінального кодексу», — пояснив  Оленчик. До речі, згідно з цією статтею відповідальність для порушників — в’язниця до  п’яти років.