Низькі тарифи та їхні наслідки
Комісія міністерства житлово-комунального господарства оприлюднила підсумки перевірки ВАТ «Київводоканал» (її ініціатором виступило об’єднання профспілок компанії). Вони виявилися дуже невтішними: понад 800 кілометрів (31%) каналізаційних мереж повністю зношені й потребують негайної заміни, а ситуація на Бортницькій станції аерації близька до катастрофічної.
«Якщо протягом 16 років жодної копійки не вкладалося у реконструкцію мереж чи у капітальні ремонти, то, звичайно, за цей період мережі стануть непридатними», — говорить генеральний директор «Київводоканалу» Ярослав Філатов. Але найголовніша проблема підприємства — борг, який ніби-то перед ним накопичила міська влада. В чому суть питання «Дню» пояснив заступник міністра житлово-комунального господарства Олександр Мазурчак: «Економічно обгрунтований тариф для підприємства «Київводоканал» сьогодні становить 2 гривні 82 копійки. Ця цифра підтверджена аудитом і відділом цін. Але через політичні баталії минулих років, рішенням Київради встановили тариф у розмірі 1,48 гривні. Насправді будь-яка міська рада може встановлювати тариф нижчий за собівартість, але тоді за законом вона повинна компенсовувати цю різницю, яка становить 370 мільйонів гривень». Це в свою чергу потягнуло борги компанії за енергоносії. А от перший заступник голови КМДА Анатолій Голубченко стверджує, що у міської влади немає підстав сплачувати таку суму «Київводоканалу».
Якщо немає грошей — не буде й ремонтів, говорять у компанії. «Сьогодні тариф навіть у 2 гривні 82 копійки для «Київводоканалу» вже не покриває собівартості. У порівнянні з аналогічним періодом минулого року цьогорічні витрати на електроенергію зросли на 4 мільйони гривень або на 51%», — пояснює Філатов. При таких темпах вже через квартал про ремонтні роботи можна забути, бо зарплату та податки ніхто не відміняв.
Наступна проблема, виявлена комісією, — незадовільний технічний стан головного каналізаційного колектору (довжиною 9,8 кілометра), який експлуатується вже 38 років. Зупинити його на ремонт чи, бодай, на якісне обстеження неможливо. Відтак, кияни щороку стають свідками поривів. Нині у місті будують інший колектор, але за 16 років спорудили аж 27% від запроектованого. Тож для його введення в експлуатацію потрібно не менше 900 мільйонів гривень та десять років, підсумовує представник міністерства. Натомість Голубченко запевняє, що міська влада зробить все можливе, аби запустити колектор у 2010 році (як того вимагає програма реконструкції інфраструктури до Євро-2012). Не приймає столична влада й закидів про відсутність проекту реконструкції Бортницької станції. Він існує, але зараз його переробляють з урахуванням світового досвіду. Це дозволить зменшити витратити до того обсягу, який за старим проектом планувалося виділити тільки на перший етап робіт, пояснює Голубченко.
