Обшуки... у рамках

На щастя, між відомими класичними фразами «все змішалося» (Лев Толстой) і «все пропало» (Юлія Тимошенко) дистанція величезного розміру, причому не лише в часі. Але й схожість значень у них чимала. У будинках, де все змішалося (чи треба доводити, що це сьогодні і про Україну), дуже багато чого пропадає й потрапляє не в ті кишені (в результаті корупції та відвертої крадіжки). Ось вам факт. Як повідомив наприкінці минулого тижня заступник генерального прокурора України — прокурор Одеської області Давид Сакварелідзе, в офісах і за місцем проживання керівництва й засновників держпідприємства «Укртранснафтопродукт» відбуваються обшуки в рамках розслідування кримінального провадження за фактом розкрадання нафтопродуктів.

Розповідаючи про обставини справи,  Сакварелідзе пояснив, що суд наклав арешт на більш як 100 мільйонів гривень, що були отримані в результаті реалізації цих нафтопродуктів. «Учора правоохоронці пред’явили представникам державного підприємства й банку рішення суду, згідно з яким вони впродовж наступних кількох днів зобов’язані перерахувати ці кошти на розрахунковий рахунок Головного управління Національної поліції в Одеській області. У нас є вагомі підстави вважати, що ці кошти були вкрадені, їх там немає й бути не може», — спрогнозував прокурор.

Нагадаємо непросту передісторію цих подій. У квітні 2014 року Печерський районний суд Києва наклав арешт на нерухоме майно ПАТ «Одеський НПЗ», яке збіглий олігарх Курченко передав у заставу російському банку ВТБ. Після початку АТО прокуратура Одеської області добилася рішення суду про державну охорону цих нафтопродуктів. І восени 2014 року за їх збереження почали відповідати силовики. Але щоб коштовне майно, у складі якого було чимало нафти й нафтопродуктів, що мають, як відомо, властивість випаровуватися й усихати (як у прямому, так і в переносному розумінні), не дісталося ворогові, Приморський суд Одеси в листопаді 2015 року дозволив передати його (майно) держпідприємству «Укртранснафтопродукт». Навіщо? «Для зберігання й оперативного управління». (Читай: для продажу — щоб не випаровувалося).

Проте вірні босові, що втік, службові особи НПЗ відмовилися виконати ухвалу суду й покинули завод, що називається, напризволяще. У результаті «Укртранснафтопродукт» був вимушений прийняти нерухоме майно заводу в однобічному порядку — на відповідному акті опису, оцінки й передачі є лише його підписи. Ці події прокоментував екс-голова Дніпропетровської обладміністрації Ігор Коломойський. За його словами, нафтопродукти будуть відправлені на склади держпідприємства «Укртранснафтопродукт» з метою запобігання подальшому вивезенню арештованого на заводі палива на користь бізнесмена Сергія Курченка, який перебуває зараз у Москві.

Але й «Укртранснафтопродукт» після того, як Коломойський пішов з посади губернатора, потрапив під підозріння. Наприкінці травня 2015 року з’явилося повідомлення, що Генеральна прокуратура України розслідує кримінальне провадження за фактом розкрадання посадовими особами ДП «Укртранснафтопродукт» нафтопродуктів, що є речовим доказом у справі Курченка». Як повідомило Інтерфакс Україна джерело у правоохоронних органах, посадові особи ДП «Укртранснафтопродукт» під час реалізації нафтопродуктів, на які накладено арешт, у період з жовтня 2014 року до травня 2015 року допустили порушення чинного законодавства, зокрема реалізацію палива за заниженими цінами. На той момент передбачувані збитки перевищували 165 мільйонів гривень.

У лютому 2016 року було розпочате досудове розслідування за фактом розкрадання нафтопродуктів службовцями держпідприємства «Укртранснафтопродукт». Як повідомляла прес-служба прокуратури Одеської області, нафтопродукти були вилучені в рамках кримінального провадження за підозрою групи осіб у фіктивному підприємництві, підробці документів та ухилянні від сплати податків у особливо великих розмірах.

А 2 лютого з’явилося повідомлення, що представники прокуратури та СБУ проводять обшук в офісних приміщеннях комерційних структур в Одесі у справі про розкрадання коштів у особливо великих розмірах менеджментом ПАТ «Укртранснафта».  Збитки державі лише у цьому епізоді, говорилося в повідомленні, становлять понад 220 мільйонів гривень.

І от на початку другої декади березня практично одночасно з повідомленням Сакварелідзе про обшуки в офісах і за місцем проживання керівництва та засновників держпідприємства «Укртранснафтопродукт» до справи підключився новий гравець — Антимонопольний комітет України. Схоже, він узяв під свій захист «Укртранснафту». У «повідомленні АМК йдеться про те, що ПАТ «Укртатнафта» (Кременчуцький НПЗ, Полтавська обл.) і ПАТ «НПК «Галичина» (Дрогобич Львівської обл.) створюють необгрунтовані перешкоди у поверненні технологічної нафти, що належить ПАТ «Укртранснафта».

На думку комітету, такі дії можуть призвести до обмеження виробництва нафтопродуктів, негативно впливати на конкуренцію на паливному ринку. Як то кажуть, добре слово і кішці приємне, а тим паче «Укртранснафті». Але абсолютно незрозуміло, яким чином використання двома названими підприємствами однакового механізму зміни розміру орендної плати за зберігання нафтопродуктів «Укртранснафти» (у чому АМК звинувачує нафтопереробні заводи) може обмежити виробництво нафтопродуктів. Адже не «Укртранснафта», а саме «Укртатнафта» з «Галичиною» їх і виробляють.

Словом, заплутана історія, у якій усі один у одного й у держави начебто крадуть і самі ж кричать: тримай злодія. «А чи немає за цим якоїсь політики?» — запитав «День» у президента Центру глобалістики «ХХІ століття» й у минулому заступника керівника «Укртранснафти» Михайла Гончара.

«У Одесі триває зачистка від структур Коломойського, що почалася після усунення цього олігарха від владних важелів, — сказав експерт, — а конкретно зачистка від його впливу в тих підрозділах, що мали відношення до нафтотранспортної й нафтопродуктової інфраструктури. «Укртранснафта» при цьому умовно взята під контроль і захист держави, хоча насправді це просто означає заміну контролю над нею з боку одного олігархічного клану іншим, лояльнішим до адміністрації Президента». «Зараз, після того як розібралися з «Укрнафтою», — продовжував Гончар, — дійшли руки й до «Укртранснафти», а також до Кременчуцького НПЗ і до «Галичини». Але Одеса в нафтопродуктовому сегменті ключовий пункт. Там і НПЗ, і потужна перевалка нафтопродуктів, приватизована ще наприкінці 90-х. Зараз і її намагаються підібрати під себе осколки імперії покійного народного депутата Ігоря Єремєєва».