Одеський припортовий «подарують» за борги?

Чи варто дивуватися тому, що прем’єр-міністр України Арсеній Яценюк увечері минулої неділі раптом заявив, що не допустить повернення в українську економіку «енергетичних олігархів»? Що б це означало? Річ у тому, що в суботу стало відомо про рішення Стокгольмського Арбітражу, який задовольнив клопотання Ostchem Holding Limited Дмитра Фірташа і наказав ПАТ «Одеський припортовий завод» до 31 серпня 2016 року утриматися від відчуження або обтяження якимось чином своїх необоротних активів.

Іншими словами, така спроба вже мала місце. Питання лише в тому, чи стане вона вдалою. І Яценюк дістав можливість подати країні одразу два дуже важливі для нього сигнали. По-перше, що він не збирається нікуди йти зі своєї посади. А по-друге, що зуміє захистити країну від олігархів навіть у тому випадку, якщо доведеться порушити розпорядження шанованого європейського суду, який, як думає прем’єр, узяв одного з ненависних йому олігархів під своє крило. Утім, слова прем’єра грунтуються, звісно, не лише на особистій неприязні нового мільярдера до старих.

Компанія Фірташа пояснила, що шукала захисту у Стокгольмського Арбітражу єдино для повернення заборгованості заводу за постачений йому три роки тому газ на суму (без урахування штрафів, пені й інших втрат) $193 мільйони, враховуючи значний їх обсяг,  зростаючі ризики неповернення й підготовлювану приватизацію підприємства. Але саме дві останні обставини в  цій пропозиції ключові. Адже саме екс-газовий король Фірташ був і, можливо, залишається головним або одним з головних претендентів на купівлю цього потенційно надприбуткового й настільки ж дорогого підприємства.

Нагадаємо, що за словами голови ФДМУ Ігоря Білоуса, стартова ціна приватизації ОПЗ становитиме не менш як $500 мільйонів. Директор цього підприємства Валерій Горбатко оцінював його в $600—620 мільйонів, а прем’єр-міністр Арсеній Яценюк дійшов навіть до $1 мільярда. Фонд Держмайна України раніше сповіщав, що має намір оголосити аукціон з продажу ПАТ «Одеський припортовий завод» у другій половині травня й провести його в червні (наказ Арбітражу ці терміни явно зриває).

Але Білоус і, звичайно, Яценюк, який раніше звинувачував Фірташа у спробі банкрутства Одеського припортового заводу шляхом створення штучних боргів за газ, цього не допустять. Глава ФДМ, не втрачаючи ні хвилини, звернувся у своєму Фейсбуці до ЗМІ із закликом «припинити поширення домислів і недостовірної інформації. Сподіваюся, ми всі зацікавлені у проведенні прозорої приватизації та залученні в економіку країни та на завод іноземних інвестицій, а не в поширенні провокацій і паніки».

На його думку, рішення Стокгольмського суду ніяк не вплине на плани щодо приватизації ОПЗ. Глава ФДМУ підкреслює, що  Стокгольмський суд заборонив лише відчуження необоротних активів ОПЗ. «Ми продаємо акції, а не, наприклад, окремі будівлі або агрегати з виробництва аміаку. Рішення цього суду ніяк не вплине на плани щодо приватизації ОПЗ і на процеси, які вже були розпочаті і які ніхто не збирається зупиняти, — переконує Білоус. — Єдине, на що він може вплинути, — це на наші наміри якнайскоріше прийняти рішення щодо боргу ОПЗ перед Фірташем».

Тим часом, радник глави ФДМ, співвласник компанії Finpoint Сергій Будкін у коментарі «Економічній правді» раніше зазначав, що розмір боргів ОПЗ може вплинути на те, скільки грошей держава зможе отримати за акції підприємства в результаті приватизації. «Якщо держава вважає, що підприємство обтяжене частиною боргів, які незаконні або були сформовані шахрайським шляхом, то держава має перед приватизацією очистити підприємство від цих боргів», — вказав він.

Такий підхід дещо здивував екс-главу ФДМУ Олександра Рябченка. «Говорити про те, що цей борг можна й не визнавати або, скажімо, юридично якось відсунути, в період приватизації неприопустимо, — упевнений експерт. — Приватизація завжди має проходити тихо, й чим спокійніша обстановка, тим легше її провести. А чим більше довкола неї скандалів — тим важче. Більше того, якщо довкола приватизації здіймається великий галас, тоді влада її гальмує, щоб розібратися в ситуації».

Рябченко впевнений, що приватизовувати ОПЗ необхідно, але зазначає, що «ще ніколи продаж об’єкта такого класу не йшов і не йтиме гладко». «Заважають або рішення судів, або якісь знов виниклі інформаційні приводи, — говорить екс-глава ФДМУ. — Білоус, як колишній інцестбанкір, бував у таких халепах і знає, як з них виходити. Але якщо курс на продаж чіткий, то вона рано чи пізно станеться. Коли? Ось це сьогодні важко сказати. Але зрозуміло, що і для ОПЗ, і для держави в нинішніх умовах краще, якщо там буде приватний інвестор».

Що стосується ролі олігархів, то Рябченко підкреслює, що вони боролися за це підприємство давно й наполегливо. «Вона (ця боротьба) триватиме доти, доки завод перебуває в державній власності, — говорить він. — Щоб вона припинилася, необхідно, незважаючи на всі труднощі, провести прозору приватизацію. І лише тоді вщухнуть судові процеси. Ситуація довкола ОПЗ завжди була непростою. Можуть і тепер бути позови ніби у продовження рішення Стокгольмського Арбітражу. Але курс на продаж слід витримувати».

«Ситуація в Україні зараз об’єктивно не сприяє зростанню ціни на ОПЗ, війна відлякує інвесторів, — продовжує експерт. — Зате падіння цін на газ підігріває їхній інтерес. Адже ціна газу — основна складова собівартості продукції підприємства. За нинішніх низьких цін завод виглядає для інвесторів дуже привабливим. Але олігархи ображені, й подібного судового рішення слід було чекати. Напевно, воно буде не одне. І так було завжди в Україні. Але раніше судді боялися... Лише «найбезшабашніші» з них наважувалися приймати рішення проти держави без відповідної санкції зверху».

Чи можливо, щоб сьогодні український суд відхилив рішення Стокгольмського Арбітражу? Рябченко вважає це малоймовірним. «Затягувати рішення якось можна, але все одно наш суд буде зобов’язаний вжити заходів для забезпечення, тобто заморозити необоротні активи ОПЗ», — зазначає він. А що таке необоротні активи? «Це майно підприємства за вирахуванням фінансових ресурсів і сировини, — роз’яснює Рябченко, — продаж основних фондів не можна здійснювати. Господарська діяльність не зупиняється, але приватизацію проводити не можна. Хоча всі підготовчі операції для цього проводити, звісно, можна й треба».