Охорона «тепла»

Розмірковуючи про газову проблему, експерт із питань політики безпеки Міжнародного центру перспективних досліджень Віктор Чумак заявив, що тепер Україні доведеться вирішувати питання енергетичної безпеки в прискореному режимі, за два-три роки, замість тих 14 років, за які ця проблема мала нівелюватися. За його словами, ця ситуація оздоровить нашу енергетику і нарешті дасть нам можливість позбутися залежності від Росії в цьому питанні.

Левову частку надій Чумак покладає на те, що, зіткнувшись із підвищеними цінами на газ, українські підприємства та комунальні служби подбають про проблеми енергозбереження. Як наголосив президент Асоціації «Газові трейдери України» Роман Сторожев, ми споживаємо енергії на одиницю продукції в три- п’ять разів більше, аніж розвинені країни. Зрозуміло, що основні наші галузі промисловості — металургія, хімія, транспорт, машинобудування і ПЕК — є дуже енергоємними, але навіть їм треба якось цю енергію економити. Як заявив Сторожев, якщо провести кампанію з впровадження енергозберігаючого обладнання, ми зможемо економити 40—50% імпортних енергоносіїв.

Як заявив директор Iнституту технічної теплофізики НАН України Анатолій Долінський, нам насамперед треба подумати про збереження тепла під час виробництва. За його словами, в цей час атмосферу гріють близько 80% від загальної кількості енергії. Щоб цього не було, треба замінити застарілі котли, впровадити на виробництвах когенераційні технології, що оптимізують вироблення тепла, утилізувати викиди газу — в усьому світі його температура — 60 градусів, а в нас — 170, — що дозволить зекономити 18—20% енергії та перейти до сучасних приладів з обліку виробництва та втрат тепла — економія 7%.

Але, як заявив директор підприємства «Універсал- сервіс» Олександр Хлюст, у реальному житті всі ці передові ідеї навряд чи втіляться — державним підприємствам, які виконують план, байдуже до енергоекономії. А отже, їх треба стимулювати це робити. Кращим способом для цього Хлюст вважає податкові пільги для підприємств, що модернізують виробництво, — наприклад, знижка на кілька років на податок на прибуток. А для «розтратників», на його думку, треба ввести контролюючий орган, який брав би штрафи за нецільове використання тепла та вживав би заходів із вирішення таких питань. За словами директора Iнституту енергозбереження та енергоменеджменту Артура Праховника, основний бар’єр на шляху до енергозбереження — управлінський. Крім Держенергонагляду, жодне відомство не стурбоване тим, як треба враховувати та контролювати споживану енергію. Тим часом, як зазначають експерти, вже зараз ми можемо економити до 27% споживаної енергії — варто тільки від лозунгів перейти до конкретних програм і чіткого фінансування.

Одним із пунктів такої майбутньої програми має стати заміна дорогого газу дешевшими, альтернативними джерелами тепла. Сторожев запропонував акцентувати свою увагу на атомній енергетиці, однак, як заявив Долінський, якщо ми модернізуємо нашу АЕС, вартість кіловата значно збільшиться, а отже, опалювати енергією атома стане невигідно. За його словами, кращою альтернативою міг би стати торф, якого цілком вистачає на території українського Полісся. Так свого часу зробила Білорусь, замінивши ним 20% споживаного газу. Щоб всього цього досягти, наступний рік експерти пропонують оголосити роком енергозбереження.