Окуляри від монополізму

На початку року «День» писав (11.01.05) про рішення Антимонопольного комітету України, в якому визначається, що монопольних утворень у сфері стільникового зв’язку в нашій країні немає. З цим важко погодитись. ЗАТ «Український мобільний зв’язок» (UMC) та ЗАТ «Київстар GSM», згідно зі статистичними даними за 9 місяців 2004 року, володіють 94,3% доходів у галузі мобільного зв’язку і мають 98,1% кількості споживачів, а за обсягами наданих послуг (у хвилинах) — 99,6%. АМК, приховуючи монополістів, посилається на правило Європейського Союзу, де вважається недоцільним визначати монопольне становище операторів на ринку, насичення якого ще не завершене. Разом з тим, в АМК не враховують, що Україна не є членом ЄС (невідомо, коли буде) і що рівень середньої заробітної плати у нас на порядок нижчий, ніж в ЄС (майже в десять разів). Що ж до інших операторів стільникового зв’язку, то вони, на мою думку, в Україні просто неконкурентоспроможні (недостатні виробничі потужності), бо надають послуг аж на 0,4%.

АМК не розкрив громадськості фінансової сторони діяльності монополістів. Чи є у них прибутки та надприбутки? А може, монопольні ціни навіть призводять до збитків? Невже фахівці АМК не знають, що головним показником монополізму є надприбутки та монопольно високі ціни? На жаль, простий громадянин ніде не зможе знайти цих даних.

Показників стільникового зв’язку (на порушення чинного законодавства) немає навіть у статистичних щорічниках (навіть дані по галузі в цілому приховані в галузі транспорту). Однак, згідно з аналізом доходів та витрат, надприбутки операторів стільникового зв’язку в Україні в 2004 році досягли 12 млрд. грн., а за деякими даними, при діючих монопольних тарифах рентабельність мобільних мереж в Україні взагалі досягає 800%! («Газета по-киевски», №4 10.01.2005).

Чому ж АМК не виконує свою функцію захисту прав споживачів? Тарифи на стільниковий зв’язок в Україні значно вищі, ніж в ЄС. Там мобільний зв’язок навіть дешевший звичайного телефонного (кабельного)!

Тож чи не час обмежити надприбутки монополістів в Україні? Не завадило б нашим урядовцям розробити також економічний механізм стимулювання розвитку стільникового зв’язку. А щодо посадових осіб АМК, які не побачили монопольного становища операторів стільникового зв’язку в Україні, то я б їм порадив користуватися окулярами. Хоча тут усе видно й неозброєним оком.

ДО РЕЧІ

Якщо й погодитися з протестуючим проти рішень АМК читачем, то не можна не зазначити, що так чи інакше монополізму на ринку мобільного зв’язку буде покладено край. У середу почав підключення абонентів на кредитний пакет новий віртуальний оператор Privat:mobile, створений дніпропетровським Приватбанком, що працює на базі мережі ЗАТ «Українські радіосистеми». А на день раніше представив свій продукт і пакет послуг під корпоративним логотипом life:) (життя) новий український оператор мобільного зв’язку «Астеліт», що заявляє про свої амбіційні плани в Україні. Серед його засновників провідний турецький оператор зв’язку «Туркселл» і відома у нас компанія «СКМ». Отже, слоган life:) «Життя стає цікавішим» певною мірою можна поширити і на весь мобільний ринок.