Олексій Павленко: «Мені потрібно зрозуміти...»

Спроба «Самопомочі» відправити у відставку міністра аграрної політики Олексія Павленка може стати випробуванням для цієї політичної сили.

Якщо керівництво партії вирішило піти на цей крок через потребу переформатувати уряд, як заявив лідер парламентської фракції об’єднання «Самопоміч» Олег Березюк, то логіка дій дуже дивна: через одного міністра уряд не відправляють у відставку. У нас півроку як нема міністра екології, два міністри (інфраструктури та охорони здоров’я) написали заяви про відставку, а Кабмін працює.

Уряд формує коаліція. Вона ж його відправляє у відставку. Якщо один із учасників коаліції не згодний з рішенням своїх колег, може з неї вийти, і або, зібравши свою коаліцію, сформувати той склад уряду, який вважає правильним, або взагалі стати в опозицію, і не нести політичної відповідальності за дії, які не поділяє.

Але «Самопоміч» пішла іншим шляхом — якимось дивним з точки зору процедури і здорової логіки — залишаючись в опозиції (в чому запевнив ЗМІ Олег Березюк), відкликати «свого» міністра.  Мало того, що це певне правове ноу-хау (в українському законодавстві не існує механізму «відкликання» члена уряду політичною партією), то вона ще й потрапила в дивну ситуацію, яку мусить пояснити: чому відкликає міністра аграрної політики і продовольства Олексія Павленка, але мовчить про відставку Наталії Яресько, яку лідер партії «Самопоміч» Андрій Садовий запропонував на посаду міністра фінансів.

Зрештою, якщо розрахунок був на ефектний політичний «трюк», який зніме негативний політичний шлейф, пов’язаний з урядом Арсенія Яценюка напередодні позачергових виборів до ВРУ, логіка дій мала би бути іншою. Чому б керівництву партії не попросити «свого міністра» написати заяву про відставку, супроводивши її публічною заявою, що піти з посади його попросила партія, яка його рекомендувала за своєю «квотою»?!

Лідер парламентської фракції Олег Березюк в коментарях ЗМІ запевнив, що з Павленком були проведені відповідні консультації. Однак міністр нас запевнив, що рішення керівництва партії стало для нього сюрпризом. «Мені повідомили за годину до оприлюднення», — заявив він у розмові з «Днем». Власне тому Павленко ініціював зустріч з парламентською фракцією «Самопомочі», бо хоче пояснень. «Я сподіваюся на відверту розмову», — заявив він.

«День» говорив з міністром напередодні його зустрічі з фракцією.  І на час виходу матеріалу до друку результати розмови відомі не були.

Загалом же, з усієї цієї історії і того, що розвелось в інформполі довкола неї, можемо зробити висновок, що якби стали відомі кулуарні перемовини і торги щодо складу нового уряду, шанси Кабінету Міністрів Арсенія Яценюка, різко б зросли.

— Ви готуєтесь до розмови з фракцією партії «Самопоміч» у парламенті. Про що будете говорити депутатам?

— Мені потрібно зрозуміти позицію фракції: яка загальна стратегія наших дій. Бо потім мені доведеться відповідати на ці запитання: перед нашими європейськими донорами, міжнародними партнерами... В Мінагропроді ми почали величезну кількість довготермінових проектів. Наприклад, ми маємо п’ятирічну дорожню карту з Єврокомісією. У п’ятницю було анонсовано старт п’ятирічного проекту з незалежним агентством федерального уряду США — USAID.

Будь-яке рішення — це відповідальність. Я відповідаю за сектор АПК, за свою команду — сюди прийшли працювати люди з серйозних позицій. Я маю моральну відповідальність і перед фракцією, яка мене рекомендувала. Але перш за все —  перед народом України. В ситуації нестабільності, в якій сьогодні перебуває наша країна, будь-які рішення повинні прийматися виважено. Сільське господарство сьогодні — це опора української економіки, не можна її підривати.

ПРО КВОТИ НА «КУРЕЙ»

— В інтерв’ю «Голосу Америки» бізнесмен Юрій Косюк — найбільший виробник курячого м’яса в Україні, який експортує на світові ринки чверть мільйона тонн курятини, називає катастрофічно малими квоти, встановлені Європою для України. «Та Зона вільної торгівлі, яку дуже сильно пропагують сьогодні, це обман України... Європа захищає свій ринок! Вони чітко захистили власні інтереси, а Україна програла», — сказав він. Як ви прокоментуєте цю заяву?

—  Я поважаю Юрія Анатолійовича. Вони створили холдинг, який є одним зі світових лідерів із виробництва курятини.

— І їхня продукція першою зайшла на ринки ЄС («Наші кури — першими в Європу». «День» від  16 травня 2014 року).

— Україна займає восьму позицію в світі за рівнем експорту курятини. Щороку ми продаємо світові 160 тисяч тон. Причому наш інтерес є не лише в країнах ЄС. Більше того, європейський ринок не є основним для наших виробників курятини. І справді частина квот ЄС нами вибирається дуже швидко — за місяць. Інші квотні позиції (по продукції, яка є менш маржинальною) взагалі майже не вибирається.

Але не лише від українських курей ЄС захистив свій ринок. Візьмемо до прикладу мед. Україна — експортер меду номер один у світі. І квоту на безмитну поставку меду в ЄС ми вибираємо за один тиждень. 

Тому проблеми з квотами є. Водночас сьогодні європейський ринок демонструє шалений попит на українську агропродукцію. І є тиск з боку споживачів за деякими позиціями нашої продукції збільшувати квоти. Тому що українські продукти якісні: курка смакує як курка, огірок — як огірок, томат — як томат...

Після того, як РФ ввела санкції на нашу продукцію, я мав перемовини з Єврокомісаром і вкотре піднімав питання збільшення квот. Ішлося про те, що один із варіантів допомоги Європи Україні у торговельній війні з РФ — це часткове збільшення квотних позицій в  угоді про ЗВТ.

3,6 мільярда доларів — об’єм аграрного експорту України на європейський ринок. Це друга, після ринку азійських країн, позиція. На третьому місці Африка — 1,8 мільярда. А країни СНД, ринки яких колись називали основними для України, сьогодні споживають українських продуктів менше, ніж країни Африки — 1,4 мільярда. Причому РФ займає лише 1% від загального аграрного експорту України.

Українські агровиробники максимально перекваліфікувалися за останні роки. Європа — після азійських країн — стала нашим ключовим ринком.

— У яких сегментах є найбільші досягнення?

— Широковідомий приклад десяти українських молочних компаній, які вийшли на європейський ринок, пройшовши відповідну сертифікацію.

Але ми так само відкрили в цьому році молочний ринок Китаю. І вісім українських компаній уже там.

Зараз працюємо над диверсифікацією постачання українського м’яса, яке також «квотується» в ЄС. Наша курятина минулого року відкрила ринок Саудівської Аравії. У нас певний час були заморожені стосунки з Єгиптом, тепер ми знову постачаємо туди наших курей. Квоту в 13 тисяч тон халяльної продукції ми отримали на цьому ринку, і вона була повністю вибрана, в тому числі — компанією МХП, котра постачає туди свою продукцію...

Тому на питання експорту ми дивимось значно ширше ніж просто «кордони» європейського ринку. Україна — глобальний постачальник продовольства світові.

— І все ж таки, ЄС готовий переглянути квоти на безмитне ввезення української аграрної продукції?

— Переговори ведуться постійно. Ми серйозно відстоюємо позиції наших агровиробників. І захищаємо не лише виробників курятини. Лобіюємо інтереси усіх, по чиїй продукції встановлені квоти.

...Цифри промовистіші від слів. У 2015 році 38% загального експорту України забезпечила аграрна галузь. 11,1 мільярда доларів — чистого прибутку: експорт (14,6 мільярда) мінус імпорт (3,5 мільярда). Враховуючи, що загальні золотовалютні резерви України — 13 мільярдів доларів, агросектор — це ключова галузь, яка дає стабільну валютну виручку країні.

— Одним із найболючіших питань для України є питання торгівлі товаром із високою доданою вартістю. Розкажіть детальніше: з якими інвесторами, кредиторами зараз ведуться перемовини?

— Я більш ніж переконаний, що ми єдина галузь в Україні, яка показала такі вражаючі показники інтересу бізнесу за минулий рік. Агросектор залучив 500 мільйонів доларів іноземних інвестицій за минулий рік.

В Україні будівництво свого заводу почала транснаціональна корпорація, світовий лідер біотехнології рослин — Monsanto. Ми маємо унікальний майданчик для вирощування насіння: чорнозем, опилення (немає проблем із ГМО) та сприятливий клімат.

Компанія OilSeeds відкрила в минулому році величезний маслопереробний завод — вклала майже 200 мільйонів доларів.

Американська агропромислова компанія Bunge в кінці лютого відкриває в Україні величезний завод в Україні.

Компанія «Суфле» і компанія «Каргел» працюють на ринку України з перевалки зернових.

Аграрна галузь сьогодні в Україні — це те, що створює робочі місця, наповнює бюджет і забезпечує надходження валюти...

А ще в нас є макропроекти. Незабаром ми будемо презентувати проект зрошення, який забезпечуватиме до 100 тисяч робочих місць і півмільярда доларів інвестицій, і де задіяно п’ять областей.

— Це — спільний проект з китайським інвестором?

— Ні. Без китайського інвестора. Це — наш великий проект зі Світовим Банком, до якого залучено найкращих фахівців, котрі готують аналітику: що потрібно зробити... За рахунок цієї нової системи зрошення ми сподіваємося втричі збільшити врожайність на півдні України.

ЗА «МАСАНДРУ» — БОРЕМОСЯ

— Тим не менш, проблеми в наших агровиробників з переробкою є, якщо сьогодні на полицях супермаркетів продаються польські варені буряки, чи, скажімо, турецький часник... Пропонуємо вам зробити разом міні-екскурсію до будь-якого зі столичних супермаркетів і подивитись — як на його прилавках представлено українську продукцію.

— Я приймаю ваше запрошення. Більше того, у нас в Міністерстві є спеціальний департамент продовольства, який постійно проводить відповідний моніторинг. Нещодавно ми перевіряли факти наявності контрабанди з Криму. Для нас це принципове питання сьогодні. Були випадки, коли ми знаходили на наших ринках чи в магазинах контрафактну продукцію «Масандри».  Ми сьогодні боремося за бренд «Масандри».

До речі, бренд «Новий Світ» — вже розливається Харківським заводом шампанських вин. Це державне підприємство вже розлило перших 20 тисяч пляшок з етикеткою «Новий Світ» і надписом «Крим — це Україна», і вони вже були на столах українців до Нового року.

— Ви задоволені результатами моніторингу представлення української агропродукції на внутрішньому ринку?

— Як коли. Залежить від питання моніторингу. Коли ми перевіряємо ціноутворення, бувають випадки, коли доводиться залучати Антимонопольний комітет, профільні асоціації.

— А щодо конкурентоздатності з імпортними товарами? В одній із дуже популярних мереж супермаркетів, де я купую продукти до свого столу, попри те, що курс шалено стрибнув, я бачу, як люди купують яблука з Польщі, цибулю з Туреччини, і я вже не кажу про консерви чи напівфабрикати...

— Ви не зовсім об’єктивні, бо оперуєте вузькорепрезентативною інформацією. Якщо піти на ринок (а на ринках у нас продається більше половини продовольчих товарів, які споживаються в Україні), то ви цього не побачите. Я сам ходжу на ринок, коли маю час, і я не бачу там польської моркви, чи вареного буряка...

— А єгипетської картоплі? Навесні цього року її не буде в наших магазинах?

—  У 2015 році ми зібрали 20 мільйонів тонн картоплі. Це — втричі більше, ніж споживає українець. І через обмеження на ринках РФ, у нас не було цінового стрибка на цей овоч, як усі очікували.

Взагалі у нас була більш-менш стабільна прогнозована ситуація на ринку продовольства.

— Цією «стабільністю» селяни, які виростили цю картоплю, і мусили продавати її за безцінь — практично менше ніж за 10 центів — не були задоволені.

— А населення, яке не мало збільшення доходів у минулому році, було задоволене. У цей непростий рік кожен з нас пройшов свою аграрну АТО.

«МИ ГОДУЄМО 190 КРАЇН СВІТУ»

...Наша мета — зберегти продовольчу безпеку країни: щоб Україна була з хлібом, і в нас не було порожніх полиць. Згадайте, коли минулого року курс стрибнув під 40 гривень за долар, була паніка, змітали з полиць все. Ми стабілізували ситуацію на ринку продовольства без цінового стрибка. Так, за тими позиціямих, ціна яких була прив’язана до долара, зростання було, але порожніх полиць ми не допустили. В нас не було голоду. Паніка була. Постійно розганялось: в України не буде гречки — є гречка; в України не буде цукру — є цукор, ще й з перехідними залишками в 500 тисяч тон...

Сьогодні Україна і з картоплею, і з цибулею, і з цукром... Ми годуємо 190 країн світу.

— Чутливе питання для українського АПК — це ринок землі. Ваші прогнози, коли Україна поставить у ньому остаточну крапку?

— Це — питання дуже заполітизоване. І поки так є, його краще не чіпати.

Якщо мені як міністру фокусуватися лише на ньому, то можна було б нічого не робити.

Багато країн працюють і на оренді землі. І ми зараз працюємо над максимальним спрощенням ринку оренди землі. Інвестор може працювати на українські землі й зараз, і мати гарантії для своїх інвестицій. Відсутність ринку землі не зупиняє бізнес.

В Україні немає пустої землі. Кожен клаптик засаджений. Рівень входження  бізнесу в аграрну галузь — особливо в рослинництво — не менший, ніж до кризи. Тому є величезний попит на землю.

Але у нас є розуміння, що потрібно розвиватися, потрібно рухатися далі. Тому ми реалізовуємо спільно зі Світовим банком проект по заповненню земельного кадастру — зараз він заповнений трохи більше ніж на 20%.  Спільно з Мінрегіонбудом ми зараз розробляємо шість законопроектів зі спрощення реєстрації землі. Це — окремий блок питань, який має бути пророблений до того моменту, коли ми підійдемо до пілотного проекту з продажу земельних ділянок.