Олія, гроші... спирт

1 січня 2013 року набрав чинності Закон №4970-VI «Про внесення змін до деяких законів України про виробництво і використання моторного пального з вмістом біокомпонентів». Поки він «рекомендує» додавати в бензин не менше 5% біоетанолу. Але вже 2014 року ця цифра має стати нормою. А з 2016 року відсоток повинен підвищитися до 7%. Мета закону — створення паливних альтернатив і посилення енергетичної незалежності України. Також — широкі можливості для аграріїв. Але чи так все просто?

Для промислового і загазованого Донецька такий закон створює великі можливості. Хай відсоток біоетанолу в бензині на разі не великий, але навіть це може допомогти і без того поганій екології міста. До того ж, за допомогою вирощування тут буряка, кукурудзи, можна дати друге дихання маленьким промисловим депресивним містечкам. Таким чином, можна врятувати екологію і робочу силу, надати містам нового сенсу. Але поки що така картина більше схожа на утопію. Фахівці зауважують: цей закон не допоможе селянам і негативно вплине на якість самого бензину.

«Оптовий паливний ринок досить привабливий. Якщо зобов’язати всіх імпортерів і виробників нафтопродуктів на території України додавати 5% спирту в бензин, то можна «відкусити» великий «шматок» ліквідного ринку. І в цьому «шматку» дуже зацікавлені українські спиртовики. Тобто ідея така: завезти сюди продукт, а потім його тут зіпсувати українським спиртом. І все це прикривається гаслом про підтримку вітчизняного виробника. Основний недолік Закону про біоетаноловий бензин, — це те, що ДСТУ на нього розробляли не фахівці паливної галузі, а технічний комітет з розробки стандартів і сертифікації горілчаних виробів і дріжджів. Тоді як в Європі використовують спеціальний стандарт якості», — впевнений заступник директора НТЦ «Психея» Генадій РЯБЦЕВ.

Крім того, експерт упевнений, що тільки 30% автомобілів зможуть обійтися без переоснащення, водії інших авто повинні будуть оснастити їх спеціальним устаткуванням. «Кожен автомобіліст на свій страх і ризик може користуватися таким бензином. Але чим більше етанолу в бензині, тим більші витрати», — говорить Рябцев. Тому вихід бачить такий: перш ніж упроваджувати, потрібно забезпечити якість бензину, провести випробування на конкретних марках автомобілів, встановити чіткі вимоги з виробництва та експлуатації.

«Країні потрібно 635 000 тонн кукурудзи або 3,3 тонни цукрового буряку, щоб забезпечити внутрішні транспортні потреби в біоетанолі. Необхідно всього 3% від нашого врожаю (валового збору). Україна зібрала 20,9 млн тонн зерна кукурудзи, а для того, щоб виробити 225 000 тонн біоетанолу, треба лише 675 000 тонн зерна, тобто — це крапля в морі», — відзначає начальник відділу Департаменту інженерно-технічного забезпечення і сільськогосподарського машинобудування Міністерства аграрної політики і продовольства Юрій ХОМЕНКО.

На сьогоднішній день в Донецьку три компанії виробляють біопальне — «Біохім Груп», «Агро-нафта» і «Азовська нафтова компанія». «Агро-нафта» діє в Україні з 1998 року, технології з виробництва альтернативного пального почали застосовувати відносно нещодавно, з 2011 року. За словами виробників, воно відповідає стандарту Євро-4 і Євро-5. Еко-бензин від «Агро-нафти» можна придбати в Донецькій, Харківській, Луганській і Запорізькій областях, в мережі фірмових автозаправок (їх налічується 9 в Донецьку й області), а також через мережу партнерських АЗС. «У нас є партнери, з якими ми маємо хороші стосунки, тож ми й надалі з ними співпрацюватимемо», — відзначає начальник відділу продажу компанії «Агро-нафта» Андрій ЧОРНИЙ. Але далеко не всі компанії йдуть на співпрацю. Причини, чому так відбувається, в компанії не називають. Щодо переоснащення машин упевнені — автомобілі з інжекторним двигуном можуть спокійно їздити на бензині з вмістом біоетанолу до 40—50%. «Парк машин, який може спокійно їздити на біоетанолі, в Україні чималий. Карбюраторних авто залишилося дуже мало», — говорить Андрій АХНОВСЬКИЙ, спецконсультат з використання біопального.

«З часів Радянського Союзу в Україні було більше 50 спиртзаводів, які працювали. Зараз «живих» діючих спиртзаводів менше 10. Думаю, потенціал для збільшення сировинної бази хороший», — вважає експерт.

Торік Мініагрополітики в черговий раз оголосило про приватизацію 80 спиртзаводів і «Укрспирту». Законопроект було розроблено регіоналами і зараз він знаходиться в комітеті з питань економічної політики. В «Агро-нафті» відзначають: «Це може вплинути лише на ціну бензину: вона або знизиться, або підвищиться. На якість бензину це не вплине. Все залежить від виробника». Нагадаємо, що зараз біобензин коштує на гривню дешевше від звичайного, але при цьому витрата такого бензину більша.

Свою альтернативу створив підприємець з Івано-Франківська Ігор СУСЯК, який замінив дизель на чисту олію. «У мене є досвід з виробництва біодизеля. Спочатку я придбав автомобіль і шукав, де можна було в Івано-Франківську купити біодизель, але не знайшов. В Україні його не продають. Тому я прийшов до того, щоб його виробляти самому для себе. Насправді, біодизель на 80% складається з будь-якої рослинної олії. Після певних процедур, гліцерин, який міститься в цій олії, замінюють на спирт. Він стає більш рідкий і схожий на біодизель. Все це я робив в домашніх умовах і зрозумів, що схема працює. Якщо йти простішим, але промисловим способом, то можна створити відносно невеликий фільтр. Туди можна вливати близько 20 літрів олії і 4 літрів спирту, які дадуть 20 літрів біодизелю. Процес займає декілька годин. Я шукав по сайтах інформацію, і виявилось, що і на звичайній олії двигун теж працюватиме. Єдина відмінність: тривалість маршруту на звичайній олії буде коротша на 10%. Я зараз їжджу на звичайній олії. У мене є велика бочка, куди я зливаю і де відстоюю перероблену олію. Спочатку брав в ресторанах залишки, це не коштувало мені нічого. Зараз мені продають олію за кілька гривень. Таким чином, вартість продукту дорівнює практично нулю», — говорить підприємець. Серед мінусів відзначає: будь-який біодизель працюватиме лише у тому випадку, коли двигун розігрітий як мінімум на 40 градусів. Інакше — він замерзає і машина не їде.

Експерти бояться, що те саме може статися і з біоетанолом. Чи можливо буде адаптувати його для нашої зими? Ігор Сусяк пропонує розігрівати машину на бензині або розігрівати олію.

В «Агро-нафті» методи івано-франківця сприймають як хобі. «У промислових масштабах це зробити набагато складніше. Потрібно проходити тестування, отримувати сертифікати. Вам не дозволять виробляти пальне, якщо воно «не їде» при мінусовій температурі», — говорять виробники.

Але найголовніше питання залишається відкритим — чи перейдуть автомобілісти на екологічний бензин? На сьогоднішній день дане паливо не дуже популярне. Експерти називають інформаційну політику однією з найважливіших складових просування продукту. В Німеччині саме внаслідок відсутності інформаційної політики виробництво біобензину зазнало невдачі. В той самий час план Швейцарії на цей рік з виробництва біобензину вважається найбільш амбітним й екологічним в Європі. Там економія бензину і дизельного палива складає 40%. Женевська компанія Addax Bioenergy з цього року планує розгорнути велике виробництво на основі цукрової тростини в Сьєрра-Леоне. Інвестиції в цей проект цьогоріч складуть 350 мільйонів доларів. При цьому планується, що новий завод забезпечить робочими місцями 2 тисячі мешканців.

В Україні заводу з виробництва біоетанолу немає. Та й найбільші компанії на разі про своє бажання створити подібний проект тут не заявляли.