Ощадбанк не склав екзамен на «соціальність»
Правозахисники вимагають скасувати постанову КМУ, відповідно до якої обслуговування внутрішньо переміщених осіб відійшло державному банку
В Україні досі не відлагоджено механізм надання щомісячної адресної допомоги (пенсії, соціальних виплат тощо) особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України. Про це стверджують представники Благодійного фонду «Восток-SOS» та Всеукраїнської благодійної фундації «Право на захист». Саме ці дві організації провели перевірку готовності відділень ПАТ «Державний ощадний банк України» виконувати нову для себе «соціальну» функцію, передбачену Постановою КМУ від 15 липня 2015 року №427 — обслуговування переселенців, зокрема й пенсіонерів.
Відповідно до згаданої постанови, пенсії та виплати переселенці можуть отримувати лише у відділеннях Ощадбанку на відміну від інших пенсіонерів і груп населення, які можуть самостійно обирати банк, де відкривають рахунок для одержання пенсій чи грошової допомоги. І якщо раніше для отримання адресної допомоги внутрішньо переміщена особа повинна була звертатися до Управління праці і соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад, то із 11 липня 2015 року ВПО повинні звертатися до відділень Ощадбанку за місцем проживання для оформлення адресної допомоги. Також новим порядком передбачено, що перед безпосереднім зверненням до відділення банку для подання документів, ВПО звертаються до контакт-центру Ощадбанку для визначення дати, часу та адреси подання документів.
Моніторинг відділень Ощадбанку проводився у період із 31 липня по 3 вересня 2015 року. За цей період правозахисники перевірили 210 відділень Ощадбанку в 13 областях та м. Києві, що становить приблизно 4% від загальної кількості відділень банку по всій Україні. Для проведення моніторингу активісти розробили спеціальну анкету, в якій було три блоки запитань. Перший — загалом про загальну організацію роботи із переселенцями: чи є у відділенні окреме віконце для роботи із переселенцями щодо оформлення адресної допомоги, чи є у відділенні черги і якщо є, то переважно з кого вони складаються — переселенців, не переселенців, чи є інформація для переселенців на інформаційному стенді відділення? Другий — питання щодо самого подання документів для призначення адресної допомоги: чи приймають у відділенні пакет документів для оформлення адресної допомоги, якщо ні, то хто приймає, чи є у відділенні зразок заяви для отримання допомоги і чи можна його отримати? І третій — питання щодо розкриття банківської таємниці, чи є у відділенні зразок відповідної заяви. Крім того, в анкеті окремим пунктом було винесено місце для коментарів опитаних.
Результати моніторингу показали, що в абсолютній більшості промоніторених відділень Ощадбанку (190) на інформаційних стендах навіть немає інформації про новий порядок призначення адресної допомоги ВПО та процедуру подання документів через відділення Ощадбанку. Лише у 42 із відвіданих відділень є окреме віконце для подання переселенцями документів для призначення щомісячної адресної допомоги. У 132 відвіданих відділеннях на момент візиту були черги, але це не були черги переселенців, що намагалися подати документи. Майже у половині відвіданих банківських відділень (109 — 41%) не приймали документи для оформлення адресної допомоги. Серед причин опитані правозахисниками особи вказували на відсутність у працівників відділень інформації про те, що вони мають приймати документи для оформлення адресної допомоги переселенцям. «Наприклад, у жодному з відвіданих відділень Ощадбанку в м. Чернівці не приймали документів для оформлення адресної допомоги», — вказано у Звіті моніторингу, який є у розпорядженні «Дня». Крім того, працівники деяких відділень Ощадбанку не мали інформації про те, якою повинна бути процедура прийняття документів. Особливо це було помітно, кажуть у БФ «Восток-SOS» на початку проведення моніторингу, хоча на той час новий порядок оформлення щомісячної адресної допомоги існував уже понад місяць) (м. Київ, м. Харків та ін.)
Загалом же, більшість опитаних осіб відзначали високий рівень сервісу у відділеннях Ощадбанку, ввічливість працівників, їхню готовність допомогти у пошуку рішення питання, із яким до них звертаються. Хоча випадки грубого спілкування із клієнтами теж, на жаль, мали місце, кажуть правозахисники. Наприклад, у м. Димитрів Донецької області, у Чернівцях, Дніпропетровську, Дніпродзержинську.
За результатами моніторингу Благодійний фонд «Восток-SOS» та Всеукраїнська благодійна фундація «Право на захист» підготували список рекомендацій із 11 пунктів як покращити роботу ПАТ «Ощадбанк», і кажуть, що готові допомогти в їх реалізації. Зокрема активісти пропонують взяти на себе проведення інформаційно-роз’яснювальної роботи серед ВПО щодо процедури оформлення адресної грошової допомоги через відділення Ощадбанку. Хоча на загал правозахисники стверджують, що держава все ще повинна повернутися до питання регуляції обслуговування ВПО, і змінити рішення так, щоби люди не відчували дискримінації.
«Прийняттю постанов №427 та 615 щодо обмеження внутрішньо переміщених осіб у виборі обслуговуючого банку не передувало ні широке громадське обговорення, ні проведення громадської антидискримінаційної експертизи, — зазначає експерт з адвокації ВБФ «Право на Захист» Олена Виноградова. — Крім того, представники громадськості не залучались до розробки цих актів. Також проведений аналіз нормативно-правової бази свідчить про те, що вказані постанови приймались без урахування критеріїв справедливості, добросовісності, пропорційності, розумності, а тому обмеження у виборі ВПО обслуговуючого банку є дискримінаційними, незаконними і повинні бути скасовані».
«Після прийнятих постанов Уряду в організацій, що опікуються переселенцями, виникли побоювання, що ці постанови можуть бути застосовані для контролю за пересуванням ВПО через стеження за їх банківськими розрахунками з наступним зняттям їх з обліку переселенців через механізми перевірок органами міграційної служби та правоохоронцями та з подальшим позбавленням соціальних виплат і припиненням нарахування пенсій, — додає керівник правового напряму БФ «Восток-SOS» Олександра Дворецька. — Щоб зняти такі побоювання, ми надіслали інформаційні запити до «Ощадбанку» і Міністерства соціальної політики. Проте надавати відповідь, яким чином будуть використовуватись і кому передаватися персональні дані переселенців, відмовились представники обох установ, посилаючись на конфіденційність договору. Наша організація вже звернулася до суду і буде вимагати зробити запитувану інформацію публічною».
