Осінь-2020 в прогнозах і цифрах

Наприкінці 2019-го низка факторів сигналізувала можливий період турбулентності для української економіки. Проте пандемія коронавірусу COVID-19 суттєво погіршила всі прогнози. Карантинні обмеження вплинули на малий і середній бізнес, ринок праці, загострили всі недоліки української економічної моделі.

На думку Міжнародного валютного фонду, світова економіка цього року зануриться в рецесію, скоротившись на 3%, і навіть якщо вона різко відновиться у 2021 році, світ недорахує приблизно 9 трлн доларів через коронавірус.

Ще в березні уряд України скоригував прогноз економічних показників убік погіршення. А 18 квітня президент України Володимир Зеленський підписав зміни до держбюджету на 2020 рік, які Рада внесла на позачерговому засіданні 13 квітня. Ухвалений закон передбачає скорочення доходів держбюджету на 119,7 млрд грн (із 1,096 трлн грн до 975,8 млрд грн) і збільшення витрат на 82,4 млрд (із 1,184 трлн грн до 1,266 трлн грн).

Один з основних маркерів — це зміна прогнозу щодо ВВП зі зростання на 3,7% до падіння на 3,9%.

У Світовому банку прогнозують, що 2020 рік ВВП України впаде на 3,5%, а в наступному році відновить зростання лише на 3%.

У МВФ дають більш песимістичний прогноз і наголошують на тому, що падіння економіки України у 2020 році наблизиться до цифри у 8,2%.

Поки в Україні триває сезон відпусток, однак фінансисти та бізнесмени вже складають прогнози неспокійної осені.

«На кінець цього року я очікую зниження виручки за основними індустріями на 15-25%. В EBITDA ефект — десь половина. Тобто компанії зароблять приблизно в два рази менше операційного прибутку цього року, ніж було в 2019-му. І це, якщо не реалізується інший серйозний ризик — протекціонізм на наших ринках збуту. Ми бачили, як турки реагували на нашу продукцію, не виключено, що й інші країни будуть намагатися захищати внутрішнього виробника. Для нас — це найгірший сценарій», — заявив один з найвідоміших банкірів, генеральний директор Concorde Capital Ігор МАЗЕПА.

Крім того,  хоч доходи державного бюджету в липні, за словами прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля, перевищили очікування на 11,5%, за рік бюджет все ще недовиконується.

«Доходи державного бюджету в липні знову перевищили очікування на 6 млрд грн, або на 11,5%. У червні бюджет отримав на 5,5% більше, ніж очікувалось. Звісно, від початку року недовиконання бюджету все ще на суттєвому рівні, проте уряд продовжить працювати над виправленням цих дисбалансів», — написав Денис Шмигаль у Фейсбук.

КАПІТАЛЬНІ ІНВЕСТИЦІЇ В УКРАЇНІ ВПАЛИ НА ТРЕТИНУ

Напередодні літніх канікул Верховна рада ухвалила за основу законопроект «Про державну підтримку інвестиційних проектів зі значними інвестиціями», що більш відомий як проєкт закону про «інвестнянь».

До 2020 року найбільшими іноземними інвестиціями в Україну були перекази заробітчан. Цьогоріч ця цифра може суттєво знизитися, натомість збалансувати її іншими надходженнями, окрім як залучення коштів під ОВДП, навряд чи вдасться. Поки що у світі панує невизначеність, і вкладати кошти можуть дозволити собі лише ті інвестори, які мають чітке розуміння про зростання того чи іншого активу, ринку. Українські ринки все ще залишаються досить ризиковими для інвесторів. Тому, за даними Держстату, вже за підсумками першого кварталу 2020 року обсяг капітальних інвестицій в Україні впав на третину.

КУРС

Після призначення нового голови НБУ курс іноземних валют поступово  поповз угору.

У квітні поточного року курс гривні був скоригований у держбюджеті й збільшений до рівня 29,5 грн/дол. Поки що курс не перетнув цієї межі, однак за всіма прогнозами українцям усе-таки не уникнути девальвації цього року.

Питання лише в тому, до якої межі? Поки що в Нацбанку є достатньо накопичених ресурсів для підтримки курсу у сприятливому діапазоні. Проте на курс тиснуть багато інших факторів, які певної миті можуть зійтися в часі так, що тримати під контролем ситуацію буде вкрай важко.

ІНФЛЯЦІЯ ТА БЕЗРОБІТТЯ

Поки що уряд прогнозує зростання інфляції з 5,6% до 8,7%, у Нацбанку звітують про контрольовані темпи інфляції.

Те саме із безробіттям — на жаль, занадто багато негативних факторів впливає на можливості зайнятості населення. Коригуючи прогноз економічних показників на поточний рік, Кабмін заклав зростання рівня безробіття з 8,1% до 9,4%, а скорочення рівня середньомісячної зарплати — з 12 500 грн до 11 500 грн. Якщо брати до уваги ще й фактор закритих кордонів, що ускладнює завдання традиційної для українців трудової міграції, то ситуація із безробіттям восени може лише погіршитися.

ДРУГА ХВИЛЯ

Та найстрашнішим, за словами економіста Бориса Кушнірука, і для українців, і для економіки, і для бізнесу восени може стати друга хвиля карантину.

«Ми точно не повернемося до повного відновлення економіки в цьому році й не повернемося до такого рівня обсягів, як були на початку року. Восени вже можливі нові обмеження у зв’язку з другою хвилею пандемії. Сподіваюсь, уряд не стане затискати так економіку, але втрати буду значні. Насамперед будуть страждати від цього малі підприємства. Але підприємці можуть частково підготуватися заздалегідь. Водночас, якщо бізнес напряму залежить від доходу людей, то зробити щось важко: доведеться або скоротити частину персоналу, або взагалі закритися», — прокоментував Борис Кушнірук.