«Останній» бій за енергетику

Сьогодні у Верховній Раді зберуться новопризначені депутати, щоб офіційно відкрити новий парламентський сезон. Експерти зазначають, що, попри інший спосіб «обрання», основний склад парламенту кардинально не змінився, тому, найімовірніше, від депутатів варто очікувати продовження лобіювання інтересів основних бізнес-груп. Однією з найвидовищніших обіцяє бути боротьба за енергетичний сектор країни. Яких же топ-ініціатив слід очікувати від нардепів нового скликання?

На думку директора енергетичних програм Центру «Номос» Михайла Гончара, новоспечений парламент не вирізнятиметься надмірною ініціативністю. Якщо й з’являтимуться законодавчі ініціативи, то переважно за авторства Президента, каже він «Дню». «Парламент використовуватимуть як майданчик для легітимізації потрібних ініціатив», — вважає він.

Депутати продовжуватимуть курс, окреслений попереднім парламентом, натомість додає в коментарі «Дню» директор Інституту енергетичних досліджень Дмитро Марунич. Адже основні парламентські гравці не змінилися, а всі групи впливу, які були в ньому, теж залишаться, уточнив він. Як і Гончар, Марунич вважає, що власне законодавчої роботи в енергетичному секторі в депутатів буде небагато. Але треба дивитися не на кількість ухвалених законів, а на їхню суть, зауважують експерти.

НОВІ ЗАКОНИ — СТАРА СИСТЕМА

Першими законодавчими звершеннями, прогнозує Марунич, може стати ухвалення у другому читанні законопроекту «Про основи функціонування ринку електроенергії». «Закон фактично декларує реформу ринку енергетики за зразком і подобою європейського, але насправді нинішня його редакція зберігає стару систему перехресного субсидування в галузі. Тобто ті принципи, які діють сьогодні, залишаються в цьому законі», — пояснює він. Головна небезпека цього законопроекту полягає в тому, зазначає директор Інституту енергетичних досліджень, що він посилює податкове навантаження на великі державні компанії, такі як «Енергоатом», і паралельно дає певні переваги вертикально-інтегрованим холдингам.

Якщо цей документ ухвалять у нинішньому вигляді, розповідає «Дню» директор асоціації відновлювальної енергетики «Альтернатива» Віталій Ковач, то, з одного боку, зникнуть великі монополісти на ринку енергетики, але, з другого боку, може виникнути ситуація, коли великих споживачів прив’язуватимуть до конкретних виробників. «Сьогодні ніби є монополіст, але оскільки він — представник держави, то не викручує рук споживачам. Коли ринок електроенергетики переведуть на приватні рейки, то приватна енергопостачальна компанія ні з ким не цяцькатиметься. Ніхто по 20 копійок за кіловат електроенергії не платитиме. Ціна зросте більше, ніж на 50%», — прогнозує Ковач.

РИНОК ГАЗУ. ПЕРЕЗАПУСК

Для запуску ринку природного газу всі необхідні законодавчі документи вже ухвалено. Залишилося, за словами Марунича, вирішити питання надання бюджетних дотацій для теплокомуненерго, які споживають газ за одну ціну, а постачають свої послуги споживачам із розрахунку меншої ціни. Можливо, припускає він, дотаційна проблема знайде розв’язання після того, як держава виставить на продаж залишки своєї власності в паливно-енергетичному комплексі (ПЕК). «Приватизація триватиме. Зрозуміло, що це не буде НАК «Нафтогаз України». У чистому вигляді його приватизація навряд чи відбудеться. Але приватизація ПЕК — так. Ми вже ідемо цим шляхом», — зазначає Марунич «Дню». Щоб продати частину об’єктів паливно-енергетичного комплексу, продовжує він, спочатку державну програму приватизації, як і список об’єктів до продажу, має схвалити (після Кабміну) парламент. Не виключає Марунич і перенесення в парламент дискусії щодо введення мита на імпорт нафтопродуктів. Щоб запровадити такі мита, каже він, потрібно внести зміни до Митного кодексу.

«2012-й став роком приватизації вугільних генеруючих та розподільчих активів. А 2013-й проходитиме під гаслом фіналізації цих процесів, далі ж процес перейде в нафтогазовий сектор, який цього року виявився трохи в тіні, хоча й було передбачено його реформу. Тобто це буде останній бій за енергетику. Дерибань недодерибанине», — натомість озвучує своє бачення перспективи розвитку нафтогазового питання в Раді нового скликання Михайло Гончар. Передусім, говорить він, найімовірніше, через парламент проштовхуватимуть законодавчі зміни, необхідні для реформування (читай реорганізації) НАК «Нафтогаз України». «Тому відбуватимуться процеси з приватизації видобувних активів («Укргазвидобування», «Чорноморнафтогаз»). Очевидно, що довкола цього будуть певні баталії, обговорення й дебати в парламенті. Кожен «претендент» намагатиметься максимально легітимізувати здобуття контролю чи перехід у власність такого активу», — пояснив директор енергетичних програм Центру «Номос».

«ЕНЕРГІЯ» РОЗБРАТУ

Варто чекати в парламенті і на боротьбу бізнес-груп за розвиток традиційної й нетрадиційної енергетики. За словами Марунича, інтереси цих бізнес-груп поки що не перетнулися. Але альтернативники вже наступають на п’яти традиційним газовикам, кажуть експерти. Останнє свідчення цього — прийняття Радою та підписання главою держави змін до Закону «Про електроенергію», якими запроваджується зелений тариф ще й для виробників електроенергії з біогазу. Звичайно, на це бюджетних грошей потрібно небагато, але все ж непоганий старт. Ця боротьба посилюватиметься. Адже, з одного боку, є альтернативна енергетика із привабливим зеленим тарифом, а з другого — вугільна й нафтова галузі, які потребують збільшення дотацій. І поки що українська енергетична система більше заточена на традиційні джерела енергії. «Це буде конкуренція не між традиційними й нетрадиційними джерелами енергії, а між минулим і майбутнім», — зауважує Ковач.

За словами опитаних «Днем» експертів, боротьба лобістів традиційного і нетрадиційного газу розпочнеться, коли в альтернативну енергетику прийдуть великі гроші. Наразі частка альтернативної енергетики ледь сягає 0,5% загальної енергії в країні. Утім, дуже скоро така ситуація може змінитися. Адже український ринок відновлювальної енергетики надзвичайно привабливий для європейських компаній, зазначає «Дню» член ради директорів Німецької федерації відновлюваної енергетики, голова Європейського Союзу відновлювальної енергетики (EREF) Райнер Хінрікс-Ральвес. Ця привабливість великою мірою викликана сприятливими умовами розвитку, наприклад зеленим тарифом. Тож якщо державна політика в питанні нетрадиційних видів енергії буде стабільною, підсумовує Хінрікс-Ральвес, то можна очікувати значних інвестицій у цей напрямок.

На думку експертів, саме на розв’язання окреслених питань підуть основні сили парламентських лобістів бізнес-груп. Від того, хто вийде переможцем, багато в чому залежить і подальший розвиток паливно-енергетичного комплексу країни. Марунич вважає, що на ринок чекає переділ сфер впливу. Насамперед, припускає він, намагатимуться трохи урізати в правах групу Коломийського, яка має інтереси в нафтовому напрямку. «Мені здається, що саме вони будуть піддаватися найбільшому тиску... — говорить Марунич. — Нині бачимо великий інтерес, який проявляє оточення Президента до цієї групи». А от група ДЕТЕК, на думку експерта, збереже свій вплив та інтереси у вуглепромі та електроенергетиці, бо сьогодні в неї немає сильного супротивника на ринку. «Так склалося, що інші бізнес-групи в цю сферу не входили», — пояснює він. А от вплив групи Фірташа залежатиме від «розкладів» у новому Кабміні. Якщо Валерій Хорошковський збереже свої позиції в уряді, то група посилить вплив, переконаний Марунич.