Останній мільйон...

Жнива для українців закінчуються. Лишилось обмолотити один мільйон гектарів. Таку цифру озвучив у суботу прем’єр-міністр України Микола Азаров, перебуваючи в селищі Пирогово, що під Києвом. Глава уряду зазначив, що українцям уже вдалося намолотити 31 мільйон тонн зернових. Такий врожай зібрали з 10,3 мільйона гектарів посівів, що, за даними Міністерства аграрної політики та продовольства, становить 91% запланованих до збирання площ. Найбiльше зерна намолочено в Одеськiй областi — 2,6 мільйона тонн, у Миколаївськiй, Херсонськiй і Харкiвськiй зібрали 2,2 мільйона тонн, у Запорiзькiй, Днiпропетровськiй і Вiнницькiй областях — 2 мільйона тонн. Господарства вже зібрали 21,2 мільйона тонн пшениці, 8,9 мільйона тонн ячменю, 0,5 мільйона тонн жита. Крім цього, урожай ріпаку сягнув 1,3 мільйона тонн, повідомляють в Мінагропродполітики. Середня врожайність становить 30,2 центнера з гектара, що майже на 22% вище, ніж торік. Як повідомляє профільне міністерство, 2010 року на початку серпня українські аграрії мали врожайність лише 24,7 центнера з гектара.

В уряді переконані, якщо «останні дні постоять погожі», українських аграріїв можна буде привітати з прекрасним врожаєм, якого «вистачить і цього року, і на наступний рік». У профільному міністерстві сподіваються, що цього року вітчизняним аграріям удасться зібрати урожай на 8 мільйонів тонн більший, ніж торік, що у валовому підсумку становитиме понад 47 мільйонів тонн. «Ураховуючи ці цифри, ми (Україна) уже поточного року вийдемо на перші місця з експорту низки позицій. Зокрема, з експорту соняшникової олії Україна сьогодні № 1 у світі — 60% світового експорту. Також ми будемо лідером з експорту ячменю. А з експорту кукурудзи посядемо друге або третє місце», — заявив міністр аграрної політики та продовольства Микола Присяжнюк під час робочого візиту до Херсона.

Позитивні прогнози чиновників поділяють і експерти агросектору. Мовляв, справді цього року українцям удалося зібрати хороший врожай. Гарно сипнула пшениця, жито. Хорошим обіцяє бути і врожай соняшнику й кукурудзи. Утім, як зауважив «Дню» директор Асоціації «Український клуб агарного бізнесу» Володимир Лапа, українці навряд чи зможуть мати максимальну вигоду від хорошого цьогорічного врожаю. «У нас що більша врожайність, то гірше», — каже експерт. Він пояснює: що більше зерна збирають вітчизняні аграрії, то більше в «їх справи» починає вручатися держава: з’являються обмеження, квотування, регулювання ціни і так далі. «В Україні все ще домінує ручний режим розподілу урожаю, — пояснює «Дню» В. Лапа. — Намолочене збіжжя збирають через відповідні заготівельні пункти в селян, які, в принципі, самостійно ухвалити рішення щодо того, як розпорядитися зібраним урожаєм, не можуть. А тому зазвичай продають його за досить низькими, а подекуди й нерентабельними для себе цінами». Усе ж таки найбільші прибутки, як підкреслює експерт, можна отримати на експорті. Але в Україні, хоч як це прикро, ані селянин, який виростив те зерно, ані держава на цьому не заробляють. Найбільші прибутки осідають в перекупників і зернотрейдерів.

На думку В. Лапи, введення експортного мита на зерно — це досить правильний крок українського уряду. Адже це дозволяє не лише регулювати ринок, а й наповнювати бюджет. Щоправда, зауважує експерт, цей механізм ще доволі «сирий» і потребує відпрацювання, особливо щодо використання зібраних коштів.

Нагадаємо, що від початку нового маркетингового року (1 липня 2011 року) уряд вирішив відмовитися від механізму квотування, запровадивши натомість мито на експорт зерна. В уряді вважають, що механізм сплати мита є більш прозорою процедурою, що не має викликати критики з боку учасників ринку. Проте аграрії зауважили, що витрати на сплату експортного мита зернотрейдери все одно перекладають на виробників зерна.