Пане Еттінгере, не треба нас «схиляти»!

Новообраний Президент України Петро Порошенко сяде за стіл переговорів з президентом РФ Володимиром Путіним. І говоритимуть вони про… газ. Про це заявив єврокомісар з енергетики Гюнтер Еттінгер. За його словами, зустріч Петра Порошенка і Володимира Путіна має бути призначена упродовж 48-ми годин.  Наразі, підтвердження від Адміністрації Президента цієї зустрічі «День» не має.  Але вже сам факт анонсу такого формату переговорів збентежив українське експертне середовище.

За словами директора енергетичних програм центру «Номос» Михайла Гончара, сам факт появи такої зустрічі в порядку денному означає, що Єврокомісія розписалась у власному безсиллі змінити щось, і тим самим дала карт-бланш РФ у цьому питанні. «Росія цілеспрямовано вела до такого варіанту, - коментує «Дню» експерт. – Вирішувати газове питання з українськими президентами стара і недобра традиція».

 «Капітуляція - це результат того, що в Єврокомісії не усвідомлюють: гібридну війну Росія веде не тільки проти України. Вона воює з Європейським Союзом також. У їхньому випадку просто немає військового компоненту цієї війни, але є інформаційний і енергетичний, - пояснює в коментарі «Дню» Гончар. — Знаючи, що європейці будуть готові піти на будь-що, аби лиш комфортно пройти зимовий сезон, і відчувши, що європейська комісія на трьохсторонніх переговорах зайняла позицію статиста, російська сторона почала діяти практично в ультимативному порядку. Не випадково, в минулу п’ятницю Путін, не Міллер, заявив, що якщо Єврокомісія збирається допомагати Україні з реверсними постачаннями газу, то Європа отримає у відповідь скорочення постачання газу від РФ. Це, по суті, був газовий ультиматум. І ЄС його проковтнула. Тепер маємо результат: Європа практично умиває руки і спускає питання на двосторонній рівень, ба більше, на рівень Президентів».

Гончар відзначає, що для Порошенка – це буде серйозне випробування. «По суті, його штовхатимуть на нову газову схему», - говорить він. На його думку, у Брюсселі про це здогадуються. Але готові заплатити цю дорогу політичну ціну в обмін на «теплі батареї» цієї зими.   

Якщо Порошенко, усвідомлюючи це, пристав на це варіант, то порада для нього у Гончара лише одна – діяти максимально відверто, прозоро, повідомити відразу про результати переговорів, які мають шанси закінчитись нічим.

«Російська сторона вимагатиме оборудку по-максимуму», - припускає експерт. За його словами, очевидно, що на цих переговорах Україні запропонують на юридичному рівні закріпити ціну на газ в 268,5 доларів за тисячу кубометрів до кінця дії контракту в обмін на юридичне визнання анексії Криму. Це – так звана  програма максимум для Кремля, зазначає Гончар. Є ще й програма мінімуму. Її суть зводиться до того, що РФ вимагатиме заплатити борги, а якщо Україна скаже, що не може заплатити, то нас «попросять» віддати труби в обмін на, як вони вважають, пільгову ціну на газ. Хоча насправді ціна у 268,5 доларів за тисячу кубометрів ніяка не пільгова. На європейському спотовому ринку, як відзначає Гончар, газ сьогодні продається по 224 долари за тисячу кубометрів. І до слова, єврокомісару з енергетики це добре відомо. Але до пана Еттінгера і його позиції повернемось трохи нижче.

Тож експерт переконаний: Президентство Порошенка в цьому контексті отримає перше серйозне випробування. Чи зможе він витримати цей натиск, а особливо в умовах, коли європейська сторона умила руки? Вже скоро дізнаємось.

Як відомо, вирішення україно-російського газового питання затягується. Сьомий раунд переговорів, закінчився «граблями», які як сказав учора, відкриваючи засідання Кабінету Міністрів України, прем’єр Арсеній Яценюк, Росія знову намагається підсунути Україні у вигляді «знижки» у 100$ на кожну куплену в Газпрому тисячу кубометрів природного газу.  

У 2010 році Україна вже раз купилась на «приманку». Тоді в рамках так званих Харківських ми взяли ті $100, в обмін на продовження оренди бази Чорноморського флоту в Севастополі на 25 років. Ця знижка була оформлена російським урядом як зниження мита на поставки газу в Україну. І що тепер? Після анексії Криму Росія денонсувала Харківські угоди, після чого уряд РФ скасував своє рішення про мито, заявивши про підвищення ціни газу до $ 485 за тисячу кубометрів.

Українська сторона, зі слів Яценюка, зайняла чітку і безапеляційну позицію: ніяких знижок, лише безпосередній перегляд контракту і у ньому має бути прописана «ринкова ціна». Український уряд готовий дати за російський уряд 268,5 доларів за тисячу кубометрів, і ні цента більше. А відмова Москви від перегляду своєї пропозиції про механізм знижки приведе сторони в Стокгольмський арбітраж, додав міністр енергетики та паливних ресурсів Юрій Продан.

Росія ж обізвала таку позицію «неконструктивною». І в традиційній вже для себе манері — видавання бажаного за дійсне, перебрехала заяви української сторони. «Судячи з окремої інформації, яка до нас сьогодні надходить від сторін переговорів, - справа навіть не в механізмах, а справа в тому, що українським партнерам ніби як мало цих знижок, і вони претендують на більше. Правда, не дуже зрозуміло, на якій підставі», - заявив президент РФ Володимир Путін на зустрічі з членами уряду.

А що ж «третя сторона», яку експерти неодноразово в коментарях «Дню» називали нашою «опорою»,  «подушкою безпеки», «гарантом сильної позиції» в газових переговорах з Росією. От, власне, з цього місця, як ми  обіцяли, починається найцікавіше. Арбітр, схоже, не такий вже й безпристрасний.  Учорашня заява єврокомісара з енергетики Гюнтера Еттінгера перед черговим раундом переговорів Росія-Україна-ЄС, запахла чи то газом, чи то грішми. Відповідаючи на питання. Чи буде він наполягати, щоб Україна заплатила борги, він відповів: «Мотивувати. Не наполягати. Я посередник, можу лише мотивувати».  А подальша риторика, яка практично слово в слово повторює «пропозицію» Кремля: «Пакетна угода Москви та Києва по газу повинна містити об’єми поставок»; «ЄС пропонує додаткову знижку до 100$ до ціни газу, в залежності від об’ємів і термінів закупівель»… Пане Еттінгере, чи ви бува не «Шрьодер»?

«На позицію Єврокомісії в тристоронніх переговорах безумовно впливає Німеччина, яка намагається сьогодні відгравати ключову роль у врегулюванні українського політичного питання. І це по суті мало б стати для українського керівництва сигналом небезпеки. Адже з прізвищем Штайнмайер (Франк-Вальтер Штайнмайер – віце-канцлер Німеччини) пов’язане, так зване, врегулювання ситуації в Грузії. Всі ми добре знаємо, що воно спрацювало на користь Москви, а не Тбілісі», - наголошує Гончар. Ба більше, говорить експерт: Німецька сторона підчас усіх трьохсторонніх переговорів Україна-Росія-ЄС надавала консультантів російській стороні. Тому безперечно, зауважує експерт, що позиція Європейської комісії за цим столом була відома Кремлю. 

Експерти зауважують, що єдиний чинник, який поки не врахували за цим, по суті, для України «шулерським» газовим столом – це позиція США. «Американська сторона далеко небайдужа до газових відносин у Європі в цілому, і в форматі Росія-Україна-ЄС зокрема», - зауважує експерт.

А тому, відзначають експерти, Європі не треба нас так вже пристрасно «схиляти до компромісу»! Той компроміс, яким бачать його вони, не співпадає з тим, як бачимо його ми, і на який, як наголошують юристи, маємо повне юридичне право. Фахівці кажуть, що ціну, до якої сьогодні так пристрасно схиляють Україну і ЄС і РФ, ми без над зусиль виграємо в Стокгольмському арбітражі. Але якщо ми підемо до суду, то як відзначив у коментарі «Дню» директор юридичної компанії Lions Litigate Станіслав БАТРИН, ми окрім «вигідної» ціни матимемо ще й великий політичний виграш на роки: показавши декому, що варто сповідувати те, що декларуєш.