Переможний стокгольмський батл

Кінець попереднього передсвяткового тижня приніс гарні новини. Президент України Петро Порошенко привітав українців із перемогою НАК «Нафтогаз України» над ПАО «Газпром» у Стокгольмському арбітражі... «Сьогодні зроблено значний внесок в енергетичну безпеку нашої держави», — процитував прес-секретар глави держави Святослав Цеголко слова Президента України на своїй сторінці у соцмережі «Фейсбук». А прес-служба Президента повідомила, що під час зустрічі з головою правління НАК «Нафтогаз України» Андрієм Коболєвим глава держави наголосив на надзвичайній важливості цього рішення для національної безпеки України.

«Я вважаю, що це історична перемога. Тому що якби був програш в цьому суді, перед Україною була пряма загроза дефолту», — зазначив Президент і наголосив, що зараз, коли Україна показала, що вміє захищати національну безпеку і обстоювати державні інтереси, в Києва буде жорсткіша позиція у перемовинах з нашими іноземними партнерами щодо майбутнього газотранспортної системи і НАК «Нафтогаз України».

За словами глави правління НАК «Нафтогаз України» Андрія Коболєва, щодо рішення Арбітражного інституту Торговельної палати Стокгольма було повністю скасовано позицію «бери або плати» на суму понад 45 мільярдів доларів, «яка є наслідком так званого контракту пані Юлії Тимошенко». За словами Коболєва, приблизно на 30% було також зменшено ціну на газ, який «Нафтогаз» купував у 2014—2015 роках. Економія становить приблизно 1,8 мільярда доларів. Ціна за цим контрактом була 485 доларів за 1 тисяча кубометрів природного газу, а зараз становитиме не більш як 350 доларів. «Відповідно, економія буде досить значною як для «Нафтогазу», так і для всієї Української держави», — наголосив Коболєв. Дуже важливо, що арбітраж скасував заборону на реекспорт газу, що була в контракті «Нафтогазу» і «Газпрому». Це відкриває великі перспективи для вітчизняного газовидобування.

Порошенко привітав голову правління НАК, юридичну команду «Нафтогазу України», український уряд і народ «з тим, що Україна навчилися захищати свої інтереси, використовуючи європейські суди». Сторони також обговорили перспективи рішення Арбітражу щодо транзиту, після чого можна буде говорити про остаточні цифри боргу.

«Завжди напередодні Нового року були перемовини з «Газпромом». Ця компанія відмовлялася укладати будь-які угоди, тримаючи не лише Україну, а й всю Європу на гачку. На щастя, коли енергетичну стратегію було змінено, ми з цілковитою впевненістю входимо у новий 2018-й», — сказав Президент.

Немає двох думок щодо оголошених днями підсумків Стокгольмського арбітражу і в експертному середовищі, звідки раніше неодноразово лунала критика на адресу «Нафтогазу».

ФОТО МИКОЛИ ТИМЧЕНКА / «День»

Михайло ГОНЧАР, президент Центру глобалістики «Стратегія ХХI»:

— Безумовно, це перемога. Хоча я не назвав  би її повною: арбітраж ніколи не займає позицію якоїсь однієї сторони. Але якщо взяти загальний рахунок, то він явно на користь «Нафтогазу». І це поза будь-яким сумнівом. Зараз з’явилися різні інтерпретатори, які просторікують, певно, з подачі з російського сторони. Вони кажуть про «віртуальність» віддзеркалення газпромовских  претензій. До того ж називають різні цифри — від 75 до 56 мільярдів. Але подумайте: якби рішення було протилежним, то це аж ніяк не віртуальні гроші. До того ж скасований арбітражем принцип «качай або плати» — це був інструмент, зафіксований у контракті. З його допомогою «Газпром» і російська сторона загалом постійно пресингували не лише «Нафтогаз», а й Україну загалом.

Я вважаю, що — це фундаментальна річ. З погляду логіки і здорового глузду — це цілком обґрунтоване рішення. Тому що в контракті записано лише принцип, але не передбачено механізм його застосування. Я завжди вважав очевидним, що арбітраж не зможе його прийняти. Але логіка комерційних арбітражів за шведським господарським правом дещо відрізняється від звичної логіки, тож могли бути різні варіанти рішення.

Утім, треба ще почекати рішення щодо транзитного контракту, і тоді можна буде підбивати загальний підсумок. У цьому контракті важливий момент полягає в тому, що «Газпром» узяв зобов’язання транспортувати не менш як 110 мільярдів кубометрів газу на рік. Повторюю: не менше! Але він жодного разу його не виконував за весь час чинності контракту. Відповідно, вони повинні були б заплатити за невиконання зобов’язання. «Нафтогаз» веде мову про 16 мільярдів доларів недоотриманих доходів і наполягає, що цю суму має бути сплачено.  Але, з другого боку, принципу «транспортуй чи плати» контракт не фіксує. Як вирішить арбітраж? Навіть у разі негативного для України рішення це все одно не свідчитиме про поразку української сторони.

Зараз з’являється багато «батьків» цієї перемоги. Насправді потрібно просто віддати належне роботі команди «Нафтогазу». Адже українська сторона в його особі вперше виграла  такий складний процес, повністю пройшла арбітражну процедуру із серйозним захистом позицій. Якщо порівняти з програшем 12 мільярдів кубометрів газу в позові проти «Росукренерго», хоча й тоді в «Нафтогазу» була сильна позиція, то це ніч і день. Якщо уявити, що замість нинішньої команди «Нафтогазу» була та, стара команда  під керівництвом людей із групи Фірташа, то можна не мати сумніву, що ми б і тут програли.

Олександр НАРБУТ, президент Київського інституту енергетичних досліджень:

— Загалом, рішення арбітражу відкриває перед Україною нові  можливості у відносинах із «Газпромом». Це, на мою думку, головний акцент, який треба зробити. Наскільки ці можливості будуть реалізовані з урахуванням рішення арбітражу щодо транзитному контракту, буде зрозуміло пізніше, коли його ухвалять. Щодо контракту на постачання газу, то очевидно, що це рішення компромісне. Передусім це стосується зміни ціни на термін після 2014 року. Українська сторона хотіла б, аби йшлося про довший термін. Тоді економія коштів на оплату постаченого газу була б більшою. Але й це рішення, безумовно, на користь української сторони.

Постачання 2018—2019 років, відповідно до рішення арбітражу, дають гарну можливість, але як вона реалізовуватиметься, буде видно за результатами остаточних домовленостей між сторонами. Тому що формула ціни, на якій зупинився арбітраж, нам поки що невідома — названо лише цифри. І поки що незрозуміло, може ця формула використовуватися для постачань газу в 2018—2019 роках чи будуть потрібні  якісь додаткові перемовини. Але в будь-якому разі, якщо формула даватиме змогу купувати російський газ не дорожче, ніж на німецьких  хабах, то це буде додаткова можливість для «Нафтогазу» поліпшити своє фінансове становище.

Чи виграють від цього українські споживачі? На мою думку, швидше ні, ніж так, оскільки бізнес «Нафтогазу» з постачань газу системно збитковий і поки що не видно передумов для того, щоб зробити його рентабельнішим. Тут єдина можливість для «Нафтогазу» налагодити експортні постачання у південному напрямі — як на Балкани, так і для Італії, де ціни традиційно високі. Але проблема тут у тому, що італійські компанії традиційно укладають договори із «Газпромом» на довгостроковій основі... І «Газпром» боротиметься за цих споживачів.