«Під капелюхом» Сікорського

Сьогодні в Національному технічному університеті «Київський політехнічний інститут» завершується чотириденний фестиваль інноваційних проектів Sikorsky Challendge-2015. Захід, який відбувається за ініціативи керівництва навчального закладу та студентства, четвертий рік поспіль збирає молодих розробників з усієї країни, щоб допомогти їм знайти фінансування для реалізації власного проекту.

Цьогорічний Sikorsky Challendge, як і в попередні роки, можна охарактеризувати формулою три «К» — креативність, комунікація та комерціалізація. Саме ці три слова чи не найчастіше було чути протягом  фестивалю від його учасників.

Утім, про те, що креативу тут вистачатиме, натякає вже сама назва заходу. Адже Ігор Сікорський — не лише відомий авіаконструктор, а й випускник КПІ. Цікавим є і символ фестивалю — капелюх, який, за переказами, для науковця був талісманом, що приносив йому щастя. Тож успіх не повинен був покидати і самих учасників фестивалю.

ФОРМУЛА ТРЬОХ «К»

А їм, до речі, теж не бракувало креативності. Серед представлених розробок, яких було понад 200, — оперативна завіса для антитерористичних операцій, снайперська гвинтівка підвищеної точності, пристрій для перевірки вимкнутих електроприладів та кранів у будинку за допомогою мобільного телефону, система управління розумним будинком, стратосферний супутник, а також автоматизована система моніторингу серцево-судинної системи. До слова, значна кількість розробок була створена саме в НТУУ «КПІ», керівництво якого створило масштабну екосистему всередині вузу для розвитку і виведення на ринок нових технологічних стартапів. Зокрема, школу стартапів Sikorsky.

Всі проекти взяли участь у трьох конкурсах — Sikorsky Challendge-2015, Intel-Техно Україна-2015—2016 та CRDF Global. Лише на конкурсі Sikorsky Challendge-2015 в фінальній частині було представлено 55 проектів, тоді як минулого року їх було вдвічі менше — 22.

Втім, побільшало не лише учасників. Майже втричі зросла й кількість інвесторів — з п’яти 2014 року до близько 15-ти цього. До слова, за минулий Sikorsky Challendge 14 проектів отримали інвестицій на суму понад 23 мільйони доларів. Цього року, за оцінками організаторів, кількість наданих коштів зросте не менш ніж в 10 разів. Тож комунікувати було кому.

CЬОГОДНІ ЖУРІ ОБЕРЕ ПЕРЕМОЖЦІВ В ТРЬОХ КОНКУРСАХ, ЯКІ ВІДБУВАЮТЬСЯ В РАМКАХ ФЕСТИВАЛЮ SIKORSKY CHALLENDGE 2015 (SIKORSKY CHALLENDGE 2015, INTEL-ТЕХНО УКРАЇНА 2015—2016 ТА CRDF GLOBAL). НА ПЕРЕМОГУ В РІЗНИХ КАТЕГОРІЯХ ПРЕТЕНДУЮТЬ ПОНАД 200 ПРОЕКТІВ / ФОТО МИКОЛИ ТИМЧЕНКА / «День»

«По-перше, мене дуже вразив професіоналізм представлених проектів. Я вдруге беру участь у фестивалі, і в цих проектах, порівняно з минулим роком, відчувається завершеність. Радує також те, що було з чого вибирати і навіть кілька десятків проектів не потрапили до фіналу. По-друге, зросла кількість журі, які проявляють інтерес до фестивалю», — говорить член Асоціації підприємців Ізраїлю, директор бізнес-інкубатора Be Next IT Ігор Пеер.

Головною ж темою розмов стало питання комерціалізації науки. Для прикладу, в США університети вже давно не отримують фінансування з державного бюджету, або ці суми доволі незначні. На технічне облаштування лабораторій та інфраструктуру навчальних закладів там заробляють самі студенти і викладачі, за рахунок власних розробок. «Якщо скласти фонди університету Гарварда та Стендфорда, то це приблизно 40—50 мільярдів доларів. Наука приносить дуже багато грошей», — розповідає підприємець та інвестор з Сан-Францизко Ігор Шойфот, який викладав понад 15 років в університетах, зокрема, в Берклі, Сан-Францизко та нью-йоркському. Він пояснює, що в залученні додаткових коштів навчальним закладам допомагає потужний напрямок філантропії. «Люди, які досягають успіхів, дуже люблять свою альма-матер, тому в похилому віці дарують навчальним закладам велику суму грошей. Інші університети (саме те, що робить КПІ) активно займаються інвестиціями та заробляють гроші. Вони займаються комерціалізацією», — каже Ігор Шойфот.

Що ж заважає вітчизняній науці залучати великі кошти на свій розвиток? «2009 року в НТУУ «КПІ» було проведено дослідження перепон на шляху комерціалізації наукових ідей. Було виділено чотири основні причини. По-перше, вченим не вистачало знань та досвіду в комерціалізації технологій. По-друге, фінансування для інновацій занадто мале. По-третє, юридична структура є не досить сприятливою для дослідницької діяльності. І останнє — управління науково-дослідницькою діяльністю не є ефективним», — пояснює американський професор та голова інтернаціонального журі конкурсу Sikorsky Challendge Вік Корсун. За його словами, за шість років українській науці вдалося досягнути певного прогресу в першому, третьому і четвертому пунктах. Друга проблема теж отримала певну увагу, але недостатню. «Тому зрозуміло, що фінансуванню необхідно буде завжди приділяти більше уваги», — додає Корсун.

Втім, головною перепоною для українських науковців залишається психологічний бар’єр. «Більшість дослідників, наприклад в НТУУ «КПІ», звикла працювати на оборонний сектор, не думаючи над тим, як будуть впроваджувати результати роботи. Цим займалися інші люди. А сьогодні потрібно думати про всі стадії — як створити продукт, який потрібен кінцевому споживачу», — говорить генеральний директор Наукового парку «Київська політехніка» Ярослав Кологривов.

Ще однією проблемою на шляху комерціалізації науки є те, що технологічне рішення часто не має практичного застосування. «Багато розробників погано розуміють, для чого роблять той чи інший проект. А це перше питання, яке повинен ставити собі творець. Потім він повинен думати, що він хоче створити. А у нас навпаки. В основі повинна бути філософія», — говорить організатор та ідеолог Copters Race, керівник представництва Noosphere Ventures Михайло Рябоконь.

ОДНА ІЗ ГОЛОВНИХ ПРОБЛЕМ СУЧАСНОЇ НАУКИ — ФІНАНСУВАННЯ. ВИРІШИТИ ЦЕ ЗАВДАННЯ МОЖУТЬ МОЛОДІ РОЗРОБНИКИ, КОТРІ НАВЧАТЬСЯ ЗАРОБЛЯТИ ГРОШІ НА СВОЇХ ВИНАХОДАХ / ФОТО МИКОЛИ ТИМЧЕНКА / «День»

«Потрібно думати не над тим, щоб щось зробити, а й над тим, як це можна втілити в життя і продати. Потрібно прибрати це обмеження. Ми цим і займаємося в стартап-школі Sikorsky. Ми даємо можливість людям думати по-іншому. Коли ми змінюємо бачення і ставимо бізнес на перше місце, тоді стає набагато простіше. Потрібно робити навпаки — зрозуміти проблему, а вже потім думати, як її вирішити», — додає Ігор Пеер.

З цим погоджуються і молоді стартапери. «Наукові розробки, на мій погляд, завжди повинні мати своє наукове застосування. При цьому в будь-якій успішній команді має бути мінімум дві людини: вчений-інноватор і підприємець-продавець. Причому їхні сфери діяльності можуть перетинатися, але головне, щоб вони доповнювали один одного. Якщо у вас є дослідження, результати якого тією чи іншою мірою змінять світ, то вам обов’язково необхідно починати перевіряти вашу гіпотезу на практиці. Створити фокус-групу для опитувань і тестів, а також спробувати продати (як мінімум за передзамовленням) ваш продукт, який на даний момент може перебувати в розробці. Саме такий шлях і є головний ключем до отримання фінансування з боку інвесторів. Оскільки на цьому етапі у вас будуть всі найважливіші складові успіху: злагоджена команда, дослідження і прототип, а також перші клієнти, які проголосували за ваш продукт грошима», — говорить засновник стартапу Luciding, студент НТУУ «КПІ» Михайло Скричевський. Свій  пристрій для програмування снів хлопець представив на Sikorsky Challendge-2014 і вже через тиждень отримав першу інвестицію. Сьогодні проект успішно реалізується і вдосконалюється, базуючись на відгуках перших клієнтів в Німеччині.

«Коли у тебе є ідея, виникає складність у тому, з ким її реалізовувати, тобто пошуку команди. Якщо ти хочеш зробити і апаратний, і софтверний продукт, але маєш знання лише в апаратній частині, то тобі необхідно знайти того, хто допоможе в софтверній частині. Але головне — щоб ця людина «горіла» теж твоєю ідеєю. А якщо цей проект робить щось нове  та інноваційне, то проблема в тому, як реалізувати цю ідею, тут теж складність — потрібно знайти людей з ідеями, які хочуть ними ділитися і у перші місяці роботи не отримувати за це гроші», — ділиться досвідом створення свого власного стартапу CumTouch теж студент КПІ Андрій Коноваленко. Хлопець винайшов технологію, здатну перетворити будь-яку поверхню на сенсорну, яку теж представив на минулорічному фестивалі Sikorsky Challendge. За його словами, не варто забувати і про роботу з користувачами. До слова, наразі проект Андрія Коноваленка готують до тестування у школах. «І це той етап, коли потрібно дати свою розробку людям, які його оцінять на практиці», — каже він.

УНІВЕРСИТЕТАМ — ВІЛЬНЕ ПЛАВАННЯ

Наблизити науку до бізнесу допоможе і розширення автономії університетів, вважають учасники фестивалю та журі конкурсів. «Їх потрібно відпустити у вільне плавання. Якщо навчальний заклад здатен готувати спеціалістів, які затребувані на ринку, тоді він виживає. Якщо ні — його діяльність потрібно припиняти, щоб він не витрачав гроші  платників податків. Адже є безліч факультетів, які сьогодні не реалізовують себе у прикладному плані», — додає Михайло Рябоконь. При цьому кошти за навчання, які сплачують студенти, повинні залишатися в університеті, а державі він повинен сплатити лише податки. «І тоді університет буде самодостатнім, вкладатиме в інфраструктуру, розвиток, наповнення лабораторій найновішим обладнанням. І готуватиме спеціалістів, які будуть всесвітньо визнані і прославлятимуть Україну», — вважає Михайло Рябоконь.

Втім, значну роль в цьому процесі повинна відігравати не тільки держава, а й самі студенти. «Такі проекти повинні створюватися не згори, а знизу. Повинна відбутися зміна світогляду критичної маси студентів, щоб таке створити. Завдання адміністрації університету — вчасно помітити цю зміну світогляду і створити всі умови, щоб це розвивалося, як у нас. Нам дуже пощастило. Наш ректор — креативна людина, він був у Силіконовій долині, в Ізраїлі й побачив, як все відбувається, і привіз досвід сюди. Він був драйвером цього процесу», — каже Ярослав Кологривов.

Про результати конкурсів у рамках фестивалю Sikorsky Challendge-2015 читайте в наступних номерах «Дня».