Підміна понять

Доки поліська глибинка намагається знайти способи залучення інвесторів, районні чиновники не поспішають підключатися до цього процесу.
В умовах хронічного дефіциту коштів для вирішення проблем як насущних, так і перспективних, представники влади у глибинці країни все частіше самотужки шукають виходу на зовнішні контакти. Правдивість такої тези підтвердила міська рада в Олевську (найвіддаленішому від Житомира райцентрі на північному заході області, де мешкає приблизно 13 тисяч жителів). Днями вона провела Перший регіональний іміджевий форум. Проте з документів, наданих пресі, виходило, що це зібрання проводилося в рамках четвертого Новосвітського міжнародного економічного форуму, основні заходи якого намічені на жовтень і мають пройти в Криму. Власне, тематика значної частини виступів в Олевську збігалася із заявленою програмою кримської зустрічі, яка має носити, згідно з анонсами, передусім політичний характер.
В Олевському центрі художньо-естетичної творчості, де проходили основні заходи форуму, демонстрували свої можливості кілька місцевих підприємств, які діють та мають шанси збільшити свої обсяги виробництва. Зокрема, виробництва рукавів високого тиску та арматури до них, а ще з добування торфу і виробництва на його основі спеціальних поживних грунтів та грунтосумішей, з виготовлення вирізьблених дерев’яних конструкцій, дверей, а також косметичної продукції. Деякі підприємства міста, наприклад, з виготовлення електротехнічного фарфору, взагалі не змогли нічого представити. Головна причина — вони в занепаді. Тобто певний потенціал наявний, але до них не поспішають інвестори з грішми, відзначає секретар міськради Тамара Заруба.
За її словами, крім підприємств, які вже існують, в Олевську можна було б побудувати завод із переробки ягід. Слід зазначити, що збір ягід та грибів для багатьох жителів району — основний вид діяльності та головне джерело доходу, але плоди лісу на даний час переробляються за межами Олевщини. А ще у місті немає салонів краси, хімчисток та маршруток. Хоча за два з половиною роки (з часу приходу нової команди на чолі з міським головою Анатолієм Поваром) місто стало значно чистішим, стала до ладу станція знезалізнення води, що постачається централізовано.
У розмові з «Днем» сам мер говорив, що є вільні земельні ділянки. Отже, місто може заробити на виділенні майданчиків для розміщення нових виробництв, об’єктів торгівлі та побуту (лазень, готелів), житла. Існують плани розвитку зеленого туризму. Мер зазначає, що Олевськ більше користується державними інвестиціями, які вигідніші. Чому? Бо місту потрібно знайти на якісь роботи чи проекти від 5 до15% коштів, а решту виділяють із державного бюджету. З 2006 року місто при власному річному бюджеті у три мільйони гривень отримало таким чином близько 5 мільйонів гривень. Саме тому міська влада поки що не ризикує залучатися до співпраці з відповідними програмами Європейського Союзу або Організації Об’єднаних Націй (тієї ж Програми розвитку ООН), в рамках яких виділяються кошти на вирішення проблем місцевих громад. Із одного боку, причина цього криється у відсутності в Олевську відповідного досвіду, а з іншого — у необхідності фінансування містом до половини вартості спільних проектів, на що поки немає грошей.
Хоч як це дивно, але чи не єдиним в основній частині Форуму (причому наприкінці) був виступ Заруби, в якому згадувалися інвестиційні потреби міста. Не виступив тоді ні Повар (хоча у програмі й анонсувалася його доповідь «Стратегія розвитку міста»), ні жоден з місцевих підприємців або представників бізнесу інших регіонів чи країн, або хтось із активістів місцевої громади.
Левову ж частку часу зайняли промови голови спілки громадських організацій під назвою Громадська рада України (далі ГРУ) Валентина Халецького (його ще представляли як «Всеукраїнського громадського старосту») і гостей, яких він привіз із собою. Про інвестиції в них якщо і йшлося, то тільки мимохідь. Дана організація, за словами її голови, готова підтримати такі заходи і проекти для Олевська, як виставка в Українському фонді культури художньої творчості місцевих школярів, що має сприяти поширенню позитивного іміджу міста; природне облаштування набережних та паркове землевідновлення заводнених територій в межах Олевська; облаштування на території Державного геологічного заказника «Кам’яне село» певної наукової і туристичної інфраструктури. Щодо останніх двох пунктів, то про якусь фінансову конкретику автор не почув. Про певні доходи йшлося у пропозиції випустити і продати сувенірні монети на честь Олевська. Але далі Халецький зосередився на суспільних моментах і головною серед виголошених ним тез стала необхідність нового курсу України, який означає переустановлення і перезаснування держави. Крім того, в його промові прозвучали інші положення, в тому числі й дуже неоднозначні. Це дало підстави для висновку, що форум в Олевську деякі організації використали насамперед у політичних цілях, а обговорення економічних проблем розглядалось ними як привід для пропагування своїх ідей. Але це тема для окремої і вельми серйозної розмови... Попри це, дуже хотілося б, щоб олевчани отримали від нього реальну користь, адже вони на це заслуговують.
До речі, голови райдержадміністрації Зеновія Фіца на форумі не було. Після його повторного призначення на цю посаду навесні 2008 року в Олевську розгорнувся гострий конфлікт між керівництвом району та міста. Голова районної держадміністрації здавна має репутацію людини, яка всюди хоче утвердити свою першість. Крім того, підгрунтям для конфлікту є неузгодженості у законодавстві стосовно розмежування повноважень влади району і влади районної «столиці». Нині у судах розглядаються позови голови райдержадміністрації до міського голови Повара і зустрічні позови останнього із серйозними взаємними звинуваченнями. Не було на Олевському форумі і представників обласної влади. Виходить, що такі події в глибинці, які важко зарахувати до ординарних як з економічної, так і політичної точок зору, їх мало цікавлять.