Після скасування мораторію на продаж земель виявиться, що продавати офіційно вже нічого
У Криму розкриваються нові махінації із землею й розробляються плани їхнього ефективного використання. справу й зловмисники незабаром, можливо, з’являться перед судом.
На думку правоохоронців і фахівців-землевпорядників, у Криму існують спеціальні тіньові й посередницькі структури, які займаються торгівлею землі. У них існує чітка спеціалізація. Одні підшукують спроможних покупців, інші ведуть пошук відповідних земельних ділянок і «знайомлять» із ними покупців (зокрема, і через інтернет), треті — відповідають за оформлення документів, щоб придбання мало законний вигляд, четверті — забезпечують «дах» для операцій в органах місцевої влади.
Ці висновки підтверджуються даними прокуратури й структур, контролюючих стан землі. Як повідомила «Дню» прес-секретар прокурора АРК Наталія Бояркіна, 22 січня прокуратура Сімферополя порушила кримінальну справу проти голови садового товариства, розташованого в селі Лозове Сімферопольського району. Його керівниця затримана під час отримання винагороди в $19,5 тисячі, яку вона вимагала й отримала за включення в члени товариства деякого громадянина й надання йому ділянки в межах кооперативу. А голова іншого садового товариства задля отримання хабара в розмірі $12,5 тисячі, порушивши закон, своїм одноосібним рішенням виключив двох садівників із числа членів товариства, а їхні ділянки переоформив на іншого громадянина. За фактом зловживання службовим положенням, прокуратурою Сімферополя порушено кримінальну
На думку голови Рескомзему Криму Миколи Голубєва, «мораторій на землю став могутнім поштовхом до «дерибану» сільськогосподарських угідь півострова». Голубєв вважає необхідним відмінити мораторій, «оскільки без цього неможливо зупинити тіньовий продаж головного багатства країни». На думку фахівця, саме мораторій і провокує створення нелегальних схем продажу сільгоспугідь. Однак перед його скасуванням у державі повинні бути ухвалені закони про державний кадастр, ринок землі та її грошову оцінку. «В іншому випадку скасування мораторію відкриє «шлюзи» для нечистих на руку ділків, і земля буде продана за безцінь», — впевнений Голубєв. За його словами, насамперед в Україні повинен бути створений земельний кадастр, «щоб держава, починаючи від голови селищної ради й закінчуючи керівництвом країни, знала, що, де і під яким номером зареєстровано на території України».
Поки що на проведення земельної реформи в Криму держава не виділила достатніх коштів. «За 17 років незалежності ми отримали всього сім відсотків від необхідної суми. Ті крихти, які держава виділяє на землеустрій, настільки неістотні, що на загальну картину практично не впливають», — розповідає голлова Рескомзему. На земельну реформу в Криму необхідно 120 мільйонів гривень, але за останні вісім років було виділено лише 9,3 мільйона. «Не створено кадастр, не завершено інвентаризацію східного й південного узбережжя Криму, не проведено грошову оцінку землі, не завершено роботу з обміну сертифікатів на держакти, нам вдалося створити тільки реєстр присадибних ділянок», — зазначає Голубєв. Він вважає, що в «дерибані» зацікавлені насамперед у Києві». Уточнюючи, що реальний процес розтягнення землі відбувається не в Рескомземі або в Держкомземі, а на рівні місцевих рад, він пояснює порушення, що відбуваються, тим, що керівництво держави саме зацікавлене в зриві земельної реформи. «Поки в Криму залишиться хоч один клаптик вільної землі, грошей нам для проведення реформи не дадуть...»
На думку Голубєва, українське земельне законодавство створювалося так неякісно, що в ньому існує багато лазівок для зловживань. З іншого боку, вищестоящі органи влади не пред’являють належних вимог до порушників і не проводять систематичного контролю. «Влада на місцях приймає рішення на основі тих законів, що існують у нашій державі, — ось у чому парадокс. Подивіться: хоч один селищний голова за 17 років відповів перед законом? На цій посаді працюють по 20—25 років, значить, це вигідно», — міркує Голубєв. Він не виключає, що після скасування мораторію на продаж земель виявиться, що продавати офіційно вже нічого. «Земля під Сімферополем скупилася на дев’яносто відсотків. На ПБК узагалі робити нічого, там уже лізуть у заповідники, курортно-оздоровчі зони й рекреаційні ділянки», — розповідає голова Рескомзему. Зараз, за його словами, в Криму є люди, які володіють 1,5—2 тисячами гектарів. Причому всі вони зареєстровані легально. «Хтось має село, хтось — тисячу гектарів. Скоро комусь захочеться мати вже десять сіл — адже ми до цього йдемо, але в селах грунт не поліпшують, а видавлюють із землі останні соки родючості», — вважає Голубєв. Чи зможуть землі зберегти своє цільове призначення після скасування мораторію, залежить від політики держави, зазначає фахівець і робить висновок: «Наші політики повинні уяснити, що сільськогосподарські землі — багатство країни. Їхнє цільове призначення не повинне змінюватися ні за яких умов».
Останнім часом Рада міністрів Криму вживає заходів для того, щоб прискорити інвентаризацію земель. Днями, як повідомили «Дню» в прес-службі уряду автономії, прийнята спеціальна постанова з цього питання. «У ній вказується, що Держкомітет України із земельних ресурсів планував закінчити інвентаризацію земель населених пунктів до 31 грудня 1999 року, а до кінця 2000 року — інвентаризацію земель за їхніми кордонами. Однак до цього часу в країні проінвентаризовано лише 33% несільськогосподарської землі, — пояснюють у прес-службі кримського Радміну. — А інвентаризація землі в Криму повинна була завершитися до жовтня 2004 року. Але в 2004— 2007 роках на ці цілі з держбюджету України було виділено лише 6,2 мільйона гривень (18% від запланованого). Фінансування з бюджету автономії і місцевих рад не велося. Переважно роботи з інвентаризації земель у Криму виконувалися за рахунок землекористувачів і власників землі. Вони витрачали на це 17,6 мільйона гривень. За рахунок держбюджету України проведена інвентаризація земель південного й південно-східного берега Криму, розташованих за межами населених пунктів загальною площею 17,3 тисячі гектарів, а також земель 18 населених пунктів із 91. Проведена інвентаризація земель, зайнятих об’єктами Чорноморського флоту Росії, загальною площею 14,7 тисячі гектара. Держпрограмою соціально-економічного розвитку автономії до 2017 року передбачено, що для проведення цих робіт буде виділено 27,3 мільйона гривень з держбюджету, 17 мільйонів гривень — із бюджету Криму, 3,3 мільйона — із бюджетів органів місцевого самоврядування, 8,4 мільйона — з інших джерел. Тільки 2008 року знадобиться 11,8 мільйона гривень, у тому числі з бюджету автономії — 3,85 мільйона гривень.
Результати проведеної інвентаризації земель дозволяють упорядити земельні питання і зняти напруження у сфері земельних відносин».
Разом із тим в Криму розуміють, що земля сьогодні використовується надто неефективно, і тому в ході реформування землекористування потрібно домагатися її кращого використання. У Кримському уряді, наприклад, вважають правильним рішення Сакської райради, що виділила 100 гектарів землі, непридатної до сільськогосподарського й курортного використання, для будівництва автомототреку. Річ утім, що разом із використанням цієї землі під гоночні змагання отримує розвиток і весь регіон — під Саками інвестори паралельно планують побудувати готелі, бізнес-центр, і навіть вертолітні майданчики. Ще 100 гектарів гірської місцевості Криму виділено під майбутній гольф-клуб, проект якого зараз обговорюється громадськістю.
Верховна Рада й уряд Криму сьогодні прагнуть не допустити безсистемного освоєння, хаотичної і неефективної забудови регіонів східного й західного Криму, які сьогодні в курортному плані практично не освоєні. Щоб створити програму системного освоєння цих регіонів, планується заснувати господарські товариства, які й займуться розробкою генеральних планів. Нещодавно голова постійної комісії Верховної Ради АРК з аграрних і земельних питань, екології й раціонального природокористування Олег Русецький презентував проект стійкого розвитку західного Криму, що, на його думку, повинно протистояти розбазарюванню кримських прибережних земель. «Ще в червні 2007 року Верховна Рада Криму ухвалила рішення «Про забезпечення регульованого комплексного розвитку перспективних прибережних територій АРК з урахуванням державних і суспільних інтересів», — розповідає Русецький. — У ньому зазначено, що земельні ділянки можна надавати тільки на основі затверджених регіональних схем планування територій, правил забудови прибережної смуги й за наявності планувальної й містобудівної документації. У форматі генплану вони зобов’язані розмежувати землі державної й комунальної власності і провести їхню грошову оцінку. Якщо місцевими Радами всі ці умови додержані, тоді вони повинні брати участь в аукціоні на право оренди землі, для якої вже підготовлений інвестпроект, і на конкурентній основі реалізовувати те, що вони намітили. Умови аукціону розроблені Радою Міністрів. При цьому не можна забувати й про те, що сьогодні кожна сільська рада вирішує проблеми тільки своєї територіальної громади, не узгоджуючи з сусідами. А робота, заснована на розвитку великих територій, передбачає абсолютно інші підходи і іншу ув’язку всіх питань. Тому без координації вирішити проблему досить складно. Вихід один — створення державної компанії, незалежної від зміни керівництва як у республіці, так і на місцях. Їй належить реалізовувати намічену програму. Це — головна мета створення господарського товариства «Західний Крим». «Це закрите акціонерне товариство, засновниками якого повинні виступити Фонд майна АРК і місцеві сільські, селищні, районні й міські ради, що знаходиться на цій території, — розповідає Русецький. — Підприємство створюється за рахунок коштів спеціального цільового республіканського фонду приватизації та оренди майна. 51% акцій компанії належить республіці, 49% — іншим членам акціонерного товариства, тобто місцевим радам. Координувати роботу «Західного Криму» буде Міністерство будівельної політики і архітектури АРК. Ті місцеві ради, які не побажають вступити в нього (вони мають на це право), самостійно розроблятимуть схеми розвитку своїх територій, але вже за свої гроші або гроші інвесторів, звичайно, узгоджуючи плани з сусідами».
Русецький розповів журналістам, що західний Крим плануватиметься «як закордонні курорти типу Анталії, Шарм-Аль- Шейха тощо. Перша прибережна смуга, ширина якої приблизно кілометр, — це мережеві готелі, тобто готелі міжнародного рівня на зразок «Хілтона», «Шератона» та інших. Друга смуга — готелі внутрішньодержавного рівня. Третя — котеджі для тих, хто хоче комфортно відпочивати і ні від чого не залежати. Четверта зона — житлова забудова для персоналу, який обслуговує цю гігантську інфраструктуру, і для місцевого населення. Все це пов’язане єдиними інженерними мережами, комунікаційними системами, з урахуванням виробництва, сільського господарства, культурної та курортної інфраструктури. Таке зонування існує у всьому світі. Це — цивілізований підхід. Курорт простягатиметься на смузі в два—чотири кілометри від моря. Загальна його площа складе близько тисячі квадратних кілометрів...»
Реалізація цього проекту вже почалася. «2007 року в бюджеті автономії були передбачені 200 тисяч гривень на розробку генерального плану території протяжністю 227 кілометрів, — зазначає Русецький. — Тендер виграв інститут «Гіпроград», що проектує сьогодні території АРК і практично всі міста Криму. Тому логічно, що він підключений і до цієї роботи. На перший квартал року передбачено ще 750 тисяч гривень, необхідних для топографічної зйомки й подальшої розробки генплану...»
Ця робота необхідна, вважають у комісії Верховної Ради, щоб залучити сюди інвестиції, оскільки вітчизняні підприємці не зможуть швидко освоїти цей регіон. «Якщо інвестори побачать, що в регіоні все взаємопов’язане, все враховане, якщо відчують, що їм не доведеться ходити інстанціями, узгоджуючи різні папірці, роздаючи гроші направо й наліво, то, мабуть, із задоволенням підуть на це, викупивши, наприклад, право оренди або участі в реалізації цього інвестпроекту, — зауважує голова комісії Олег Русецький.
