Планка бізнесу

Український фонд підтримки підприємництва (УФПП) є співзасновником 30-ти регіональних та місцевих фондів, покликаних, зокрема, спрямовувати підприємницьку ініціативу на вирішення регіональних соціально-економічних проблем. УФПП не тільки координує та фінансує діяльність таких центрів, а й прагне того, щоб жодна бюджетна гривня не витрачалася ними марно.

Протягом 2003 року регіональні фонди підтримки підприємництва (РФПП) отримали з державного, обласних та місцевих бюджетів на виконання регіональних програм і статутну діяльнiсть 14,4 млн. гривень. Завдяки цьому створено понад 50 консультаційних і бізнес-центрів, центрів підтримки підприємництва та ресурсних центрів. Їхні послуги сприяли ефективнішому використанню суб’єктами підприємницької діяльності отриманої від регiональних фондiв фінансової підтримки. Торік вона становила 7,7 млн. гривень. Як наслідок, 188 підприємців створили 760 нових і зберегли 11,3 тисячі робочих місць.

Показовим є приклад з підприємницької практики міста Хмельницького. Там обопільну користь від кредитування мають і підприємець, і місто. Як зазначив кореспонденту «Дня» Михайлу ВАСИЛЕВСЬКОМУ голова Хмельницької податкової адміністрації Володимир Король, дуже важливо, що УФПП та регіональні фонди надають фінансову допомогу лише справним платникам податків: використавши кредитні ресурси, ті швидко розширюють виробництво. Відповідно більше коштів у вигляді податків отримує бюджет. З огляду на це, на думку податківця, гарні перспективи відкриваються перед хмельницькою приватною фірмою «Азалія», яка нині займається спорудженням триповерхового Будинку урочистих подій. У Хмельницькому виник гострий дефіцит приміщень, придатних для того, щоб справляти весілля. Цю проблему й має розв’язати нова споруда. Крім банкетних залів та спеціальних приміщень, тут навіть передбачено кімнати для проживання гостей. Приватний підприємець Ніна Михалина давно виношувала цю ідею, а здійснила її лише завдяки отриманому з республіканського Фонду кредиту (до банку не зверталася, бо там, як вона говорить, «відсотки дуже високі — до банкрутства доведуть»). Як констатує начальник Головного управління економіки Хмельницької облдержадміністрації Микола Савюк, ще п’ять суб’єктів підприємницької діяльності області, крім «Азалії», одержали від РФПП кредити на загальну суму 250 тис. гривень. Савюк вважає, що це дасть приріст валового продукту, приведе до збільшення робочих місць і надходжень до бюджетів усіх рівнів.

УФПП постійно орієнтує регіональні фонди на співпрацю з місцевою владою, розв’язання місцевих проблем. Зокрема, регіональним фондом Луганської області в 2003 році розроблено програму «Надання підтримки малому та середньому бізнесу та зниження соціальної напруженості через запровадження системи фінансової підтримки». У рамках цієї програми ним підписано договір iз УФПП на фінансування бізнес- проектів на суму 3,5 млн. гривень. Створений у Луганську бізнес-центр постійно надає консультації підприємцям iз правових питань, підготовки бізнес-планів, оподаткування, бухгалтерського обліку. При бізнес- центрі організовано стажування та навчання молодих фахівців. «Я стажуюся в центрі протягом півтора місяця. За цей час я отримала не тільки додаткові юридичні знання, але, що дуже важливо, й практичний досвід. Зокрема, я брала участь у проведенні цивільних та кримінальних справ, виступаючи на захист підприємців. Мені вже доручено проведення справ самостійно», — розповіла «Дню» стажер Тетяна Коваленко.

Важливим фактором розвитку підприємництва стали в багатьох областях України так звані ресурсні центри. Їхня кількість щороку зростає. Нещодавно такий центр як госпрозрахунковий підрозділ регіонального фонду відкрився в Чернігові. Для цього регіональний фонд у Чернігівській області мав виграти відповідний тендер, що проводився УФПП.

Лише на місяць раніше «стартував» Миколаївський ресурсний центр, який теж пройшов через тендерний відбір. Тут свідомо обрали курс на створення структури, подібної до бізнес-інкубатора. На площі 120 квадратних метрів встановлено 15 найсучасніших комп’ютерів, підключених до Інтернету, й усю супутню техніку — факси, принтери, сканери. Це трохи нагадує Інтернет- клуб, але «ігри» дорослих людей є набагато серйознішими й цікавішими. Користуючись віртуальною програмою з бізнес-планування, кожен підприємець отримує унікальну можливість проаналізувати нинішній стан свого бізнесу та побачити реальність кінцевих результатів, до яких він прагне. «Розумна» програма усі складні розрахунки виконує в автоматичному режимі, враховуючи навіть поточні зміни в українському законодавстві. Тож не дивно, що вільних місць за комп’ютерами практично не буває. Як розповіла «Дню» заступник директора РФПП в Миколаївській області Юлія Головко, мало хто з підприємців може придбати цю програму самостійно, бо вона коштує «кругленьку» суму — 17,5 тис. гривень. Обласна й міська влада, які, за словами Ю. Головко, допомагають розвитку підприємництва «у тандемі», вважають таке використання бюджетних коштів дуже вдалим і ефективним. У найближчих планах фонду — створення на базі ресурсного центру інформаційного порталу для обслуговування підприємців області (його готовність оцінюється в 95%). А згодом тут мають намір створити бізнес-інкубатор. Вільні площі для нього знайдуться в тому ж будинку в центрі Миколаєва, де розташовано ресурсний центр.

Зрозуміло, що жоден підприємець не володіє усіма знаннями, необхідними для успішного ведення бізнесу. На допомогу готові прийти досвідчені консультанти. В Івано-Франківську для цього створено консультаційний пункт, що працює щодня. Поради тут можна отримати з широкого кола проблем. Понеділок — день юридичних питань, вівторок — організація зовнішньоекономічної діяльності, середа — започаткування бізнесу, четвер — «день податківця», п’ятниця — день туриста (сільський зелений туризм — одна з найпоширеніших сфер зайнятості населення в регіоні). Інший напрямок роботи центру — семінари та тренінги. До складу бригад, які проводять виїзні семінари, обов’язково входять представники регіонального фонду, комерційних банків, кредитних спілок і страхових компаній. За словами директора РФПП в Івано-Франківській області Євгена Микитюка, люди «в глибинці» найбільше цікавляться, як започаткувати власну справу, а також питаннями кредитування малого бізнесу.

Спеціалістами Центру підтримки підприємництва в Тернопільській області минулого року розроблено вісім тренінг-курсів. Серед них: бухгалтерія на малому підприємстві, навички складання бізнес-плану, основи комп’ютерної грамоти (інтенсивний курс для підприємців), «Розпочинаємо власну справу. Бізнес-ідея та стратегія її втілення». У липні минулого року між Тернопільським обласним фондом та обласним центром зайнятості підписано договір про співпрацю. Найближчим часом, як повідомив генеральний директор фонду Василь Гецько, співробітники Центру підтримки підприємництва залучатимуться до проведення семінарів «Орієнтація безробітних на підприємницьку діяльність». Є вже перший позитивний результат: після проведення такого семінару в Бучацькому районі 16 безробітних виявили бажання розпочати власний бізнес.

Уже згадуваний вище фонд у Хмельницькій області першим почав навчати бізнесу молоде покоління. Він профінансував видання відповідного посібника для учнів десятих класів, а Міністерство освіти та науки надало дозвіл загальноосвітнім закладам провести в 2003—2004 роках його апробацію. За новим посібником вже навчаються школярі Хмельниччини. Перш ніж викладати їм курс, вчителі прослухали методичні рекомендації на обласному семінарі, який теж організував фонд. На черзі — видання другої частини цієї корисної книги.

Багато міст потребують створення мережі партнерства між підприємцями та їхніми організаціями, але не можуть її створити самостійно. Тут може згодитися досвід і приклад Славутича. Як сказав «Дню» керівник Славутицького центру підтримки підприємництва Іван Романов, «Славутич готовий здійснювати франчайзинг технологій соціально-економічного розвитку. Це абсолютно новий інноваційний підхід, який раніше не застосовувався в Україні». А УФПП не пропускає жодної ініціативи з місць і прагне до того, щоб кожна стала надбанням бізнес-середовища в усіх регіонах країни, причому щоб від самого початку здійснювалася на високому технічному бізнесовому рівні.