Платники податків розгублені
Чи треба Президенту підписувати закон 4000-1?
Водночас уряд України просить Л. Кучму якнайшвидше підписати закон 4000-1.
Олег ІВЧЕНКО, голова Конгресу приватних роботодавців України:
— Я не можу зараз рекомендувати щось конкретне, оскільки закон 4000-1 — це, виходить, цілком таємний документ, який не вивішено на жодному сайті Верховної Ради, його немає ніде, крім як у кількох депутатів. Тому про той варіант, який було прийнято парламентом, нічого сказати не можу. Знаю одне: з попереднім варіантом він нічого спільного не має.
Сергій ЛИТВИНОВ, генеральний директор компанії «Мінолта Україна»:
— Я б рекомендував підписати. По-моєму, нам, громадянам, треба навчитися довіряти фахівцям, експертам, які розробляють закони. Для мене таким фахівцем є народний депутат Терьохін, який був основним доповідачем і навіть «двигуном» цього документа. Я йому вірю. А крім того, до кожного закону, по-моєму, потрібно ставитися як до компромісу. У даному випадку процес ішов публічно. І хоч я не повністю в цій темі, але передбачаю, що нехай краще закон із якимись окремими недоліками, ніж беззаконня. Тим більше, що йдеться про наповнення бюджету.
Діана СМАХТІНА, генеральний директор компанії «SigmaBleyzer Україна»:
— Наші підприємства податковими пільгами, як правило, не користуються. Перед бюджетом вони чисті, оскільки несуть свою нелегку ношу. І мені б не хотілося, щоб навантаження на них зростало через того хлопця, який пільги має. Але коли податкова просить чогось не робити, то завжди виникає якась сторожкість. І думаєш: а чи не краще все-таки зробити навпаки... Та це вже на обивательському рівні.
Тетяна ЗАЦЕРКОВНА, генеральний директор аудиторської фірми «Сейя», член колегії громадської експертної ради з проблем законодавства:
— «Так» чи «ні», мені зараз однозначно сказати важко. Це великий закон. Але він прогресивніший, ніж документи, що визначають сьогоднішню ситуацію з бюджетом, він її поправляє. Тому я швидше «за». Є, щоправда, і частковості. За службовим обов’язком, я стою на варті інтересів платника податків, тому відзначаю ті моменти, які створюють йому якісь труднощі або накладають зобов’язання. Багато мороки становитиме, зокрема, введення реєстрів із ПДВ, але цим можна пожертвувати. А в цілому система, що вводиться, більш прогресивна.
Микола БОЙКО, генеральний директор Національного виробничо-аграрного об’єднання «Массандра»:
— Це величезний за обсягом документ. В цілому його оцінити досить важко. Та якщо конкретизувати, то окремі думки можна винести. Там записано, що вводиться акцизний збір на спирт у розмірі 16% — я категорично проти. Водночас без акцизів до України дозволяється ввозити аналогічні продукти — я також категорично проти. Я брав участь у відповідних опрацюваннях із виноробства, і тоді питання стояло про введення акцизу на спирт. Якщо це положення набере чинності, тоді вийде, що виноробна продукція, яка випускається з участю спирту, двічі обкладається акцизним збором: один раз у вигляді спирту, другий — у вигляді вина. Тут ми противники. А на аналогічну продукцію з-за кордону, наприклад, коньячний спирт, я бачив, податку немає. Це нонсенс. Але судити про все інше не беруся, тому що закон не опубліковано.
Леонід РУБАНЕНКО, президент Спілки податкових консультантів України:
— Весь минулий тиждень я намагався зрозуміти: що ж прийнято. Але крім тієї редакції закону, яку я бачив у грудні, я бачив ще дві, які дуже серйозно відрізняються. Особливо з питань спрощеного оподаткування, виплат до Пенсійного фонду. Схоже, що сьогодні текст цього закону не підписано навіть головою Верховної Ради. А тягнути вже далі нікуди.
