Погляди Мінфіну та Міндоходів розбіглися

Кажучи «по-одеському», сьогодні українським підприємствам запропонували на вибір «дві великі різниці»: залишити в Податковому кодексі все як було або серйозно змінити один з найважливіших його розділів, де визначається перелік «податкових різниць» у бік спрощення і максимального зближення з бухгалтерською звітністю.

Що таке податкова різниця? Це, власне кажучи, просто різниця між доходами підприємства і витратами, що були потрібні для отримання доходів. Якщо підприємство визначить її правильно і, відповідно, сплатить податок із прибутку, то в податкової не буде до нього претензій. Перший віце-президент УСПП Сергій Прохоров популярно пояснює необізнаним: «Коли іноземний інвестор купує якесь підприємство в Україні, а потім починає його ремонтувати, то йому незрозуміло, чому не можна віднести на собівартість витрати на цей ремонт і що це за дві різниці, які виникають в бухгалтерському обліку і в податковому». «Як же можна говорити про реновацію нашої економіки, — веде далі Прохоров, — якщо ми не усунемо з Податкового кодексу таку перешкоду?». Топ-менеджер УСПП вдячний Міністерству фінансів і Міністерству доходів і зборів за те, що вони надали бізнесові можливість взяти участь в обговоренні пропонованих змін до Податкового кодексу.

Тим часом, про ці відомства не скажеш, що вони виступають єдиним фронтом, оскільки їх функції сьогодні багато в чому переплітаються і перекриваються. Зокрема, за словами джерела «Дня», «дохідники» дуже ревниво поставилися до ініціативи Мінфіну (він зі своєю ініціативою ніби заліз у чужий город) і не дуже схильні приймати пропоновані зміни без бою. Ще б пак: мінфінівська модель пов’язана зі значними труднощами для податкової служби в плані адміністрування. Ймовірно, її більше приваблює інша версія, яка застосовується в деяких країнах для оподаткування великих корпорацій і передбачає обов’язковий аудит, який полегшує роботу податкової служби. От лишень нашому середньому і малому бізнесові обов’язковий аудит не по кишені (його вартість — це, як правило, приблизно 3—5% від суми, яка підтверджується аудитом). І фінансисти в цій суперечці з податковою мають істотну перевагу: бізнесові, мало не вперше, пропоновані Мінфіном податкові новації мають сподобатися.

У цьому бухгалтерів і топ-менеджерів компаній переконувала розробник цього законопроекту заступник директора Науково-дослідного фінансового інституту при Академії фінансового управління Мінфіну Людмила Левинська. На її думку, «ідеологія податкових різниць є для українського бізнесу привабливішою хоча б тому, що їх адміністрування є простішим і дешевшим». Характеризуючи законопроект, Левинська зазначає, що його розробники прагнули усунути «економічно необґрунтовані податкові різниці».

Для більшості підприємств кількість податкових різниць не перевищує, за словами вченої, 4—6, що становить лише 2% від того переліку, який є сьогодні в Податковому кодексі. Водночас, Левинська розповідає, що перед розробниками ставилося завдання зберегти фіскальну складову, аби не потерпів бюджет і домовленості, що існують сьогодні між владою і бізнесом, збереглися. «Сьогодні більшість податкових різниць — результат домовленості влади і бізнесу, — стверджує Левинська і, захищаючи пропоновану модель і нападаючи на модель опонентів, роз’яснює бізнес-логіку останньої: — Ви практично повернетеся до моделі, яка існувала до затвердження Податкового кодексу. Валові доходи і витрати — це крок назад, повернення до старої моделі, де ви будете окремо для податкової вести облік доходів і витрат, на які ви потім відкоригуєте фінансовий результат для форми 2».

Та все ж заступник директора інституту наголошує, що кожна з моделей має право на існування. Вона закликає бізнес висловлювати свої зауваження задля того, щоб визначити кращу. При цьому вона називає себе людиною, що йде попереду, і обіцяє витримати, якщо в спину їй полетить каміння.

Бізнес ще не визначився остаточно з вибором запропонованих моделей, каже голова економічної комісії УСПП Юлія Драговоз. Вона повідомляє, що «до з’ясування всіх питань ми подали законопроект, в якому пропонується відстрочити внесення змін, що обговорювалися, і (дозволити бізнесові. — Авт.) не подавати звіти за 2013 рік».

А ось менеджер аудиторської компанії BDO Сергій Рогозний вже зробив свій вибір. Він називає модель, пропоновану Мінфіном, «настільки великим кроком уперед і позитивним рухом у напрямі цивілізованішого обліку, що її важко переоцінити». Але при цьому вважає, що її необхідно удосконалювати. Зокрема, він пропонує вилучити з документа пункт, що відносить соціальну сферу підприємств до постійної податкової різниці за витратами, оскільки це перешкоджатиме розв’язанню кількох важливих загальнодержавних завдань: демографічного, кадрового і бюджетного. Наприклад, витрати бюджету на утримання дитячих садків, будинків культури і закладів освіти, на думку аудитора, у багато разів перевищують бюджетні надходження через відмову підприємців утримувати соціальну сферу.

КОМЕНТАР ДО ТЕМИ

Міністр доходів і зборів України Олександр КЛИМЕНКО — про податкові «перспективи» в Україні:

«Ми маємо отримати позицію Президента. Я ж вважаю, що всі зміни, які ми повинні робити, мають бути спрямовані на покращення бізнес-клімату. Бєремо за основу питання вдосконалення механізму адміністрування. Тому щодо цього питання рішення ухвалить Президент. І ми його будемо виконувати»