Покупець — бог ринку

«Закон «Про захист прав споживачів» — велике досягнення нашого законодавства, але за 13 років свого існування він уже остаточно застарів, — заявила завкафедрою товарознавства та експертизи продовольчих товарів Наталя Притульська. — Зараз нам треба прийняти новий закон, де б враховувалися права і споживачів, і виробників».

Кого і від кого захищає закон про захист прав споживачів? І чи може він працювати на ринку так добре, як хотілося свого часу його авторам? Дискусію на цю тему за участю журналістів влаштувала Національна асоціація розвитку торгівлі та сервісу (НАРТС), запропонувавши одночасно на суд громадськості новий його проект, підготовлений Держспоживстандартом.

«Зараз усі спірні питання вирішуються тільки на користь споживача, — сказав на прес- конференції директор НАРТС Андрій Близнюк. — Але на наш погляд, перевагу потрібно надавати не якійсь одній стороні, а створити рівноцінне правове положення для обох». Здавалося б, асоціація висуває парадоксальну думку про те, що споживач може становити загрозу для підприємця шляхом «зловживання правом». І все ж таки не можна залишити без уваги численні факти, коли покупці пред’являють абсолютно необгрунтовані претензії до товарів і повертають їх із незрозумілих причин. Разом з тим і новий, представлений НАРТСом проект закону, далеко не у всьому враховував думку «другої» сторони. Відверте нерозуміння у підприємців викликала стаття 5 проекту, яка передбачала право контролюючих органів брати зразки товарів для експертизи, не відшкодовуючи збитку. «Від підприємств постійно вимагають проходження різних перевірок та комісій. На кожному етапі платить той, у кого знаходиться товар, — відповів на запитання «Дня» Андрій Близнюк. — На нашу думку, якщо вже Держспоживстандарт видає ліцензії на якийсь товар, значить, він вважає його придатним для використання, і тоді навіщо ці постійні перевірки? Якщо їм хочеться перевірити, нехай самі й платять за свої перевірки». Такий «захист споживачів» тільки урізує їхні права. Якщо всі ці перевірки відмінити, ціни на товари знизяться, тому що витрати на перевірки та ліцензії підприємці закладають у собівартість.

У ході дискусії склалося враження, що обидві сторони знаходяться під впливом негативних емоцій, пов’язаних не лише з відповідальністю перед покупцями та перевірками, але і з бажанням контролювати ринки. Схоже, що НАРТС, дай їй волю, всі дії стандартизаторів звела б лише до видачі ліцензій на торгівлю певними товарами, оскільки дії Держспоживстандарту, спрямовані на захист прав покупців, розцінюються як шкідливі для них.

Тим часом доводи про недосконалість та певну односторонню спрямованість закону «Про захист прав споживачів» визнаються і законодавцями. «Це дуже складна проблема, — говорить народний депутат, член Комітету з питань промислової політики та підприємництва Анатолій Мороз. — У законі треба відпрацювати ланцюг виробництва та продажу, ідеальний для роботи в наших умовах. Від цього закону багато хто чекає позитивних змін, тому змінювати його треба дуже зважено, радячись на місцях із людьми, які постійно з ним стикаються».

Інакше кажучи, ні Держспоживстандарт, ні НАРТС, мабуть, просто не збираються радитися не те, що з низами, а навіть один з одним — єдино правильним визнається лише власна думка. «Якщо Держспоживстандарт відреагує на наші поправки, ми приймемо їхню версію проекту, — заявив Андрій Близнюк. — Якщо ж ні, відстоюватимемо свій проект». А от справжньої турботи про те, що насправді потрібно покупцеві, інтересами якого ніби всі опікуються, чесно кажучи, суперечка двох структур так і не виявила. Як відзначила Наталя Притульська, у цивілізованих країнах покупець — бог, чого поки що ніяк не можна сказати про Україну. А якщо ми ще й почнемо урізувати його права, то, на думку експерта, опустимося на нижню сходинку у розвитку прав людини в нашій країні.