Політичні погляди... на підготовку до зими
«Уже за -4°С країні бракуватиме семи мільйонів тонн вугілля», — народний депутат
Можна сказати, що офіційне налаштування на наступну зиму дещо поліпшилося. Так, керівництво «Укренерго» розраховує, що наступного зимового періоду вдасться обійтися без аварійних віялових відключень споживачів, і має намір застосовувати лише планові поступові «розвантаження» Об’єднаної енергетичної системи. Перший заступник директора компанії Всеволод Ковальчук у середу обіцяв: «Ми не доводитимемо до ситуації, яка була торік, коли доводилося відключати одразу цілі сектори енергосистеми. Зараз буде планове поступове розвантаження на 1,5—2 години у різних регіонах, щоб це було не так відчутно для промисловості і населення». А за сприятливих обставин, сподівається енергетичний чиновник, вдасться зовсім обійтися без обмеження споживачів. За його словами, «якщо вдасться накопичити (на складах ТЕС) хоча б два мільйони тонн вугілля і буде тепла зима, тоді не доведеться вдаватися до таких заходів». Ковальчук уточнив, що, за оцінками компанії, зараз на складах близько 1,3 мільйона тонн, а до осінньо-зимового сезону потрібно мати 2,7 мільйона тонн.
Ще більшого оптимізму сповнений голова Міненерговугілля Володимир Демчишин. «Якщо навіть за сьогоднішніх темпів 50 мільйонів кубів щодня закачувати (до підземних сховищ газу) — це 2,5 мільярда кубометрів, як мінімум, зможемо закачати. Тож 2,5 мільярда і 14,2 мільярда сьогоднішніх — це майже 17 мільярда. Минулий рік ми проходили і з меншим запасом», — заспокоює країну міністр. Він запевняє, зараз найактуальнішим питанням є не обсяг запасів у ПСГ, а ритмічність надходжень газу під час опалювального сезону. Міністр розповідає, що в зимовий період Україні потрібно 300 мільйонів кубометрів газу на добу. Цей обсяг забезпечить власний видобуток (55 мільйонів кубометрів), реверсні постачання (60 мільйонів кубометрів) і 130—140 мільйонів кубометрів — газ із підземних сховищ. Бракує ще 60—70 мільйонів кубометрів на добу. На переконання Демчишина, такі постачання з Росії будуть потрібні лише в разі екстремальної ситуації.
Скільки в такому розрахунку енергетики і економіки, а скільки політики, покаже час. Проте народні депутати України з партій, що входять до коаліції, а тим паче — експерти галузі, схоже, не схильні сприймати всі обіцянки і наміри енергетиків за чисту монету. Так, голова підкомітету з питань стійкого розвитку, стратегії та інвестицій комітету Верховної Ради з питань паливно-енергетичного комплексу Наталія Кацер-Бучковська («Народний фронт»), посилаючись на міжнародних експертів, каже, що вугілля країні бракує. За її словами, якщо зима буде холодною, то за -40С країні бракуватиме 7 мільйонів тонн. А якщо температура опуститься нижче 20 градусів, то дефіцит вугілля становитиме від 11 до 20 мільйонів тонн. Народний депутат розповідає, що іноземні експерти з 11 країн світу розробили на випадок холодної зими свій план із 40 заходів, до того ж термін виконання багатьох із них завершується вже наприкінці серпня — в середині вересня, але становище залишається критичним.
«Поки що ситуація в енергетиці не додає оптимізму з кількох причин, — каже директор енергетичних програм Центру світової економіки і міжнародних відносин НАН України Валентин Землянський. — Це наявність системних проблем в українській електроенергетиці і недостатній обсяг газу у підземних сховищах». «Європа вже досить адекватно відреагувала на це, — веде далі експерт. — Упродовж останнього місяця ми бачимо істотне зростання транзиту російського газу територією України і, відповідно, збільшення обсягів газу, що закачується до європейських підземних сховищ. Європа готується до можливих проблем із транзитом газу взимку територією України».
Землянський зазначає, що раніше на початок опалювального сезону планувалося мати в українських ПСГ 19 мільярдів кубометрів газу, а зараз уряд вирішив, що вистачить і 17 мільярдів. Він підтверджує, що за нинішніх темпів закачування газу до сховищ такий обсяг буде забезпечений, а далі все залежатиме від погоди: якщо тривалий час триматимуться низькі температури, то доведеться покладатися на милість природи. На «милість» російської сторони у постачанні вугілля для українських ТЕС експерт зовсім не розраховує і зазначає, що не розроблено ні схеми транзиту цих постачань територією Росії, ні їхнього включення до графіку руху, ні подання рухомого складу — вагонів і локомотивів на території Донбасу, за його відомостями, недостатньо. Землянський нагадує, що українська теплогенерація споживає взимку приблизно 2,3 мільйона тонн вугілля на місяць і до кінця березня їй потрібно приблизно 12 мільйонів тонн, половина з яких — антрацитної групи.
Критично оцінює передзимову ситуацію в енергетиці і секретар комітету Верховної Ради з питань ПЕК Вікторія Войцицька («Самопоміч»). Вона нагадує, що при створенні коаліції як основна мета реформи енергетики висувалося досягнення її незалежності від Росії. Але якщо раніше ми були «значно залежними від російського газу», каже народний депутат, то через рік ми стали залежними не лише щодо газу. «Ми тепер ще й електроенергію імпортуємо, імпортуватимемо, як сказав учора міністр Демчишин, вугілля, — констатує Войцицька і ставить запитання: — Чого ми досягли? Який результат роботи тієї команди, яка має займатися реформуванням галузі?»
Аналізуючи зроблене за рік, вона наголошує, що одночасно з розмовами про енергетичну незалежність від російського агресора, в Україні створено такий режим оподаткування, режим рентних платежів, через який приватні газовидобувні компанії згортають свої інвестиційні програми. «У результаті порівняно з минулим роком ми втратимо півмільярда кубометрів, — переконана народний депутат, — і нам доведеться купувати газ, якого бракує, або в Європі, де є обмеження по реверсу, або в Росії». «У чому ж наша політика? — запитує Войцицька. — Ми стимулюємо чи, навпаки, убиваємо власний видобуток?»
Директор Фонду енергетичних стратегій Дмитро Марунич у своїй оцінці ситуації робить «ліричний відступ» у бік політики. «Мені б дуже хотілося, — каже він, — щоб місцеві вибори відбувалися десь у березні. Опалювальний сезон, що наближається, має показати людям, наскільки ефективно працює влада в Україні. Сьогодні ще є час для того, щоб ухвалити потрібні рішення, але, на мій погляд, для цього мало що робиться. З низки проблем рішення, м’яко кажучи, саботують, неначе до органів нашої влади пробралися диверсанти».
Експерт не хоче бути голослівним і наводить негативні приклади підготовки до опалювального сезону. Із 1 липня регулювальник — НКРЕКП запроваджує такий алгоритм розподілу коштів з рахунків облгазів, що грошей звідти отримати просто неможливо, і 1,5 мільярда гривень зависають на цих рахунках. Відповідно, зростають борги перед «Нафтогазом України». І цю проблему, попри слізні листи керівництва НАКу, не вирішено й досі. І це все через те, що регулювальник не виконав закону про ринок газу і не розробив нового механізму розподілу коштів зі спецрахунків, переконаний Марунич. Він наголошує, що все це робиться у той час, коли «Нафтогаз» буквально по крихтах збирає гроші з ринку для закупівлі газу.