Політика — у фокусі, економіка — за кадром

Сьогодні після інавгурації новообраного президента Туреччини в Анкарі може відбутися зустріч Петра Порошенка та Володимира Путіна. Інформація про це з’явилася в ЗМІ з посиланням на дипломатичні джерела, але офіційного підтвердження такої зустрічі ще немає. Навіть якщо вона відбудеться, то спектр питань відомий — війна, Асоціація з ЄС. Розмову про це український та російський президенти розпочали на початку тижня під час тристоронньої зустрічі (Україна — ЄС — «Євразійська трійка») в Мінську на саміті країн Митного союзу (МС) . Але крім політичних заяв там пролунала також низка важливих економічних.

•  Перша — зміни до Угоди з ЄС. Росія готує свої пропозиції в базову угоду України про створення ЗВТ з ЄС і планує озвучити їх 12 вересня в Брюсселі. Там запланований черговий етап перемовин «на трьох» про імплементацію угоди, що підтвердив учора Єврокомісар із торгівлі Карел Де Гюхт. Отже, до цього часу Кремль розраховує знайти важелі впливу, аби переписати економічну частину під себе, бо, бачте, в Росії через торгівлю України з ЄС виникнуть економічні проблеми. Реакція української сторони була миттєвою. «Не треба видавати бажане нашими російськими колегами за дійсне. Змінювати текст Угоди не будемо. Ратифікуємо і будемо імплементувати», — написав на своїй сторінці у Twitter міністр закордонних справ України Павло Клімкін. Так то воно так, але ж факт цієї зустрічі на трьох підтвердив єврокомісар. Відтак не почути агресора не вдасться. Тому треба готуватися.

Голова правління Інституту економічних досліджень та політичних консультацій Ігор Бураковський вважає, що зауваження  до Угоди про асоціацію — це прояв традиційної позиції Росії. Всім очевидно, що економічних проблем для Росії від Угоди, продовжує він, про які говорить постійно Путін, немає. Проте вже пізно відмовлятися від вигаданої легенди, пояснює Бураковський, бо в неї багато хто повірив. «Якщо вони зараз відступлять, то фактично визнають свою політичну неспроможність»,  — додає в розмові з «Днем» експерт. Як діяти? На думку Бураковського, у разі виникнення проблеми в торговельних відносинах (наприклад, контрабанда) України та Росії слід апелювати до механізмів СОТ. В останні роки, зазначає він, саме Росія більше користувалася ними. «Але найголовніше в цій ситуації те, що зараз не зрозуміло, як можна з погляду міжнародного права переписати угоду, яка парафована? Це пряме втручання Росії у справи України»,     — резюмує він.

Колишнього ж міністра економіки Володимира Ланового турбує інше. «Українська сторона погодилася на створення тристоронньої робочої групи для напрацювання змін до Угоди про асоціацію. Як правило, робочі групи на трьох створюють, аби нічого конкретно не вирішити»,       — говорить він «Дню». Відтак, резюмує експерт, напрошується висновок: «Росія просто хоче затягнути ратифікацію цієї Угоди українським парламентом і прагне якомога більше нашкодити Україні. Головна мета всіх її сьогоднішніх дій — збурення нового соціально-економічного конфлікту і повалення проєвропейського уряду». Якщо з керівництвом РФ все зрозуміло, то позиція європейців дивує. Все виглядає так, продовжує Лановий, що вони хочуть тільки локалізувати конфлікт, не дати йому розширитися. Але паралельно Європа зовсім не пропонує дій, які ліквідували б цей конфлікт, каже він. «Їх цікавить, щоб просто не випускали пару з того казана, в якому зараз опинилася Україна»,  — вважає Лановий.

•  Друга — збереження економічних відносин з Митним союзом. Офіційний Київ висловився за продовження економічного діалогу в форматі Україна — ЄС — Євразійська трійка. «Уже сьогодні, навіть без застосування хай би яких то було заходів, наш торговельний оборот з Митним союзом впав на 30%. Це невигідно як для України, так і для наших партнерів у МС. І в жодному разі не можна допустити подальших погіршень умов торгівлі»,  — сказав Порошенко. Відтак він додав, що Київ готовий вести економічний діалог, однак виступає за його проведення у виключно прагматичній площини «без застосування політичного тиску». За його словами, асоціація з ЄС не може зашкодити нормальній торгівлі з країнами Митного союзу. Порошенка підтримав президент Казахстану Нурсултан Назарбаєв, який не побачив проблем для торгівлі з Україною після підписання цієї угоди.

Україна дійсно зацікавлена у збереженні нормальних відносин з Білоруссю і Казахстаном, коментує цю ініціативу Бураковський. Особливо це актуально ще й тому, що з цими країнами у нас діє зона вільної торгівлі. «Українська економіка — відкрита. І будь-які ринки, де можемо продавати свою продукцію, для нас є цікавими й важливими. З іншого боку, Білорусь та Казахстан не підтримали Росію. І ніхто з них не приєднався до санкцій РФ. Це свідчить про те, що МС не є сформованою організацією з міцними традиціями. Це лякає Росію, бо інтеграційних успіхів у неї немає», — продовжує експерт. Відтак Бураковський радить не рвати, а тісніше будувати торгівлю з Білоруссю та Казахстаном.

Торгівля — це завжди домовленості, додає Володимир Лановий. Звичайно, каже він, можна послухати пропозицію Росії в питанні маркування продукції, що, якщо зважати на слова Путіна, і є найбільша проблема Росії від створення ЗВТ з ЄС. Але інша річ, наголошує він, якщо росіяни захочуть перевіряти на кордоні товари, що завозитимуться. «Це буде фактично повноцінний контроль», — прогнозує Лановий. Знаючи методи Росії, наголошує експерт, треба не піддаватися на вмовляння і балачки. «Адже Росія говорить одне, а робить інше. У Мінську домовилися про зміцнення кордону, а Росія робить все для його знищення. Тому треба слухати, але розуміти, що все буде з точністю до навпаки», — підсумовує він.

•  Третя — нова газова угода і жодного суду в Стокгольмі. Єврокомісар з енергетики Гюнтер Еттінгер запропонував досягти проміжної угоди щодо газу між Україною та Росією, не чекаючи рішень Стокгольмського арбітражу. «Дві справи розглядаються в Стокгольмському суді, але слухання займуть 12 — 15 місяців, і ми не можемо чекати так довго. Нам потрібно проміжне рішення на цю зиму», — резюмував він. Дивним чином тональність його заяви збіглася з традиційною риторикою Кремля в газовому питанні. Путін у вже звичній йому манері спробував перекласти відповідальність за поставки газу на Україну, заявивши, що поданий «Нафтогазом» позов не дає змоги Росії надати нашій державі будь-які пільги з поставок газу.

Експерти радять не клювати на цю газову приманку.

«Росія не впевнена у своїх позиція у Стокгольмському арбітражі. І це перше зондування довкола ситуації, чи можна відійти від арбітражу й підписати нову угоду. Вони називають її преференційною, аби зберегти обличчя. А для нас це не що інше, як перегляд параметрів діючого контракту. Я б радив бути дуже обережним у цьому питанні. І позов відкликав лише тоді, коли на 100% будемо розуміти, яку угоду підпишемо. Заява Путіна — це ще й свідчення реакції Кремля на ситуацію у світі. Адже Європа вже заявила, що розробляє заходи на випадок повного припинення постачання газу з Росії. Це великий сигнал для Росії:        вимога лобового шантажу вже не працює», — пояснює Бураковський.

Не варто погоджуватися ні на який проміжний договір по газу, який пропонує Еттінгер, також каже Лановий. «Стокгольмський арбітраж       — єдина можливість стати на рівні у діалозі з Росією. Все решта — просто потакання іншим країнам. І позиція ЄС, яку висловлює Еттінгер, у цьому плані виглядає як неприкритий протекціонізм Росії», — пояснює він.

На думку опитаних експертів, «Газпрому» вкрай важливо не допустити газової справи до суду. Адже якщо суд стане на бік України, то за умовами позову доведеться переглянути ціну газу для нас та ще й заплатити шість мільярдів доларів переплати за блакитне паливо, яке поставляли з 2010 року.

Зустріч у Мінську — це чергове уточнення позицій сторін, кажуть опитані виданням експерти. Єдиним принципово важливим стала оновлена майже унісонна позиція ЄС та Росії щодо газу. Тому експерти радять урядові не піддаватися й до кінця наполягати на своєму.