Попереду зима: чи будемо з газом?
Це становить загрозу економічній безпеці України. У сховища закладається майже виключно газ, що належить РАТ «Газпром», натомість НАК «Нафтогаз України» та численні газотрейдери не створюють зимового до запасу. Не всі читачі знають, що російський газ, який повинен забезпечувати потреби України та експортні поставки, взимку до західного регіону майже не доходить. Його встигають розібрати на свої потреби у східних (прикордонних з Росією) та центральних областях. Тому забезпечення західних областей та основної частини експортних поставок відбувається за рахунок того, що зберігається в ПСГ. Це призводить до повільного, але невідворотного вичерпання запасів газу, навіть тих, яких називають «буферними», тобто технологічними. Вони підтримують пластові тиски, забезпечуючи існування ПСГ. Порушення «буферних» запасів, а саме цим погрожує вимушений понадлімітний відбір газу підприємствами «Львівтрансгаз», може викликати руйнування підземних сховищ. Чомусь у Національній акціонерній компанії «Нафтогаз України» про це не хочуть турбуватися, залишаючи львів'янам можливість самим вирішувати проблему забезпечення регіону газом і водночас вимагаючи не зривати поставок на експорт.
Підготовку газотранспортної системи України до зими ускладнює не лише це. У зв'язку з низькими тарифами за транспортні послуги та непроплатою споживачів, неповерненням з НАКу коштів за транзит російського газу (а це — величезна сума!) одна з найбільших газотранспортних систем Європи поставлена на межу виживання. Працівники галузі по півроку не одержують зарплати, галузь практично не оновлює основних фондів, які працюють 25—30 років.
Створення минулого року НАКом дочірньої компанії «Укргазвидобування» та її підрозділу, що діє на території Передкарпаття і Закарпаття, на думку уряду, повинно було поліпшити ситуацію та підвищити видобуток. Однак цього не сталося. Збільшилися тільки витрати, а разом з тим — вартість метра проходки.
Видобуток газу — це категорія виробнича, що регулюється розвіданими запасами родовищ і технологічними можливостями. Тут адміністративними заходами не допоможеш. Отже, очікуваного приросту видобутку власного газу, принаймні у західному регіоні, не сталося і не передбачається. На це можна було б сподіватися при збільшенні асигнувань на геолого-пошукові роботи, на буріння нових понадглибоких (до 6—6,5 км) свердловин. Але на це коштів бракує, мабуть, усі витрачено на адміністративну перебудову, створення нових організацій з солідним управлінським апаратом. Спеціалісти ж стверджують, що від цього запаси газу не збільшуються, потрібно не роздрібнювати, а навпаки — об'єднувати галузь, зміцнювати її матеріальну базу.
ДО РЕЧІ
ВИДОБУТОК НАФТИ ТА ГАЗУ ЗНИЖУЄТЬСЯ
У липні видобуток нафти та газового конденсату в Україні знизився на 3,9% порівняно з липнем 1998 року — до 316,2 тис. тонн, повідомило Українським новинам джерело в Держнафтогазпромі. Основна нафтовидобувна компанія України — «Укрнафта» — знизила видобуток на 1,7% до 250,4 тис. тонн. На думку фахівців, скорочення видобутку зумовлено вичерпаністю основних родовищ, а також поганим фінансовим становищем підприємства. За повідомленням джерела, видобуток газу в Україні знизився на 1,2% порівняно з липнем минулого року до 1 494,4 млн. кубометрів. Основна газовидобувна компанія — «Укргазвидобуток» — у липні знизила видобуток газу на 4,7% до 1 084,6 млн. кубометрів. Організації та спільні підприємства Комітету по геології в липні збільшили видобуток природного газу на 34,4% — до 47,7 млн. кубометрів.
