«Пора» повертає борги

Спекотно на Хрещатику у травні опівдні. Тут саме б у тінь. Але представники профспілок малого і середнього бізнесу під прапорами «Пори» надривно кричали з вантажівки про те, що робити цього не збираються.

Насправді йшлося про спрощену систему оподаткування, яка, за відгуками підприємців, довела свою ефективність. Чи варто її перекроювати тільки тому, що нинішній соціальний бюджет виконується не без напруження?

Проте, саме починаючи із захисту принижених і скривджених, безліч партій у всьому світі стартували у велику політику. Чим не база для молодої і амбіційної «Пори»? Так принаймні я думала до зустрічі з одним із лідерів партії Євгеном Золотарьовим. І не те, щоб він мене переконав, — просто розставив деякі крапки над «і».

«Ми нікого не агітуємо голосувати за нашу партію. Ми просто повертаємо моральні та організаційні борги тим підприємцям, які підтримали «Пору» під час помаранчевої революції», — розповідав він, стараючись перекричати барабанщиків, які стукали палками в залізні бочки. «Разом нас багато, пора нас поважати», — скандували активісти, і натовп їх мляво підтримував. А Золотарьов роздумував про взаємодію влади і суспільства. «Ми не йдемо проти влади, яку самі ж і поставили, — говорив він, поглядаючи на колони, що формуються. — Але будь-яку владу треба контролювати й поправляти там, де вона помиляється. І кращого способу, ніж переговори і масові акції, ніхто поки що не придумав. Ми просто стараємося підказати владі, в чому її помилки». Чи почують?

Моє скептичне зауваження з приводу «глухоти» нашого керівництва Золотарьов не сприйняв і стверджував, що, мовляв, «Пора» збирається дати владі час до першого липня, коли мають набрати чинності більшість поправок до закону про ПДВ. А якщо питання так і не врегулюють, то у вересні підприємці розпочнуть страйк.

Схоже, осінні революції, страйки та мітинги в країні з легкої руки «Пори» можуть стати не найкращою традицією. Чи варто лякати нею інвесторів? У такому випадку доведеться поставити хрест на стабільності та розвитку.

Підприємці це розуміють, та чи є у них інший вибір? За словами адвоката юридичної фірми «Юрзовнішсервіс» Ганни Цират, як би там не було, а виконувати зміни до закону про ПДВ і відмовлятися від спрощення вони не збираються. За її словами, бізнесмени чекатимуть податкових перевірок і відповідних рішень, які потім можна оспорити в суді. І коли податкова посилатиметься на наявність норм у законі про ПДВ, підприємці спиратимуться на наявність норм у законі про погашення заборгованості перед бюджетом і цільовими фондами. А якщо точніше, то на положення про конфлікт інтересів, в якому говориться, що у разі конфліктності інтересів закон повинен трактуватися на користь платника податку. «Будь ласка, законодавці, приймайте будь-які зміни до закону про ПДВ, ми все одно не будемо його платити, поки не буде ухвалено відповідний закон про спрощену систему оподаткування», — констатує адвокат.

Проте уряд навряд чи оцінить таку перспективу позитивно. Поки на Майдані мітингували, в клубі Кабміну прем’єр-міністр України Юлія Тимошенко зустрічалася з представниками «Пори», профспілок, громадських організацій і підприємцями. Прем’єр у черговий раз пообіцяла у всьому розібратися, критикуючи на чім світ стоїть першого віце- прем’єр-міністра Анатолія Кінаха і голову Держкомпідриємництва Андрія Дашкевича за ігнорування проблем малого і середнього бізнесу.

Результатів зустрічі з прем’єром на Майдані вирішили не чекати. Колона активістів, під акомпанемент відомої мелодії «Мы ждем перемен» і під парасольками, що символізували «тінь», рухалася Хрещатиком у бік вулиці Грушевського.

З надією у погляді проводжав цю колону підприємець Володимир, колишній житель Рівного, який повернувся нещодавно з Канади в Україну. «Я хочу, щоб в Україні було краще, ніж у Канаді, — промовив він так, наче золота рибка могла почути і виконати його бажання. — Сьогодні там гарний ринок і закони, і від цього виграють всі люди. В Україні також повинні працювати закони, що приймаються, повинен стабільно йти процес приватизації. Тоді тут можна буде розробляти алмазні копальні. Не дивуйтеся. Тут є алмази, однак їх варто добувати тільки тоді, коли право власності та права підприємця будуть надійно захищені».

Ось чого, виявляється, сьогодні вимагають у влади. Раніше підприємці лише просили державу не заважати працювати. Навіть погоджувалися з практичною відсутністю державної програми підтримки малого і середнього бізнесу, яку в народі вже охрестили «декларацією побажань». Все дуже просто: є закон, згідно з яким щорічно затверджуються заходи програми, тільки ось ніхто їх не фінансує. «Я дуже сподіваюся, що нова влада не піде шляхом попередньої і не буде просто для галочки затверджувати цю програму, — сказала газеті «День» народний депутат Ксенія Ляпіна. — Нехай це будуть три-чотири заходи, але реалістичні та профінансовані. Це дуже важливо, і відразу б дало поштовх розвитку підприємництва».

Швидше за все так воно і буде, тільки не в 2005 році. Тому що запланованих у бюджеті 1,8 мільйона гривень, на думку Ляпіної, вистачить тільки на «підгодовування якогось чиновника». «Це все одно, якби прийшов батько увечері до дітей і сказав: завтра я вам всім куплю по велосипеду. Діти зраділи. А вранці він приніс би один старий самокат на всіх. Така ж ситуація з програмою підтримки малого і середнього бізнесу і з бюджетом», — похмуро сказала вона.