Порятунок «потопаючих»...

Нацбанк і Мінфін представляли проект закону про фінансову реструктуризацію підприємств, за якими числяться «погані» кредити. «Проблеми в банківському секторі багато в чому визначають відсутність економічного розвитку в нашій країні», — зазначає заступник голови Мінфіну Артем Шевальов. При цьому він підкреслює, що Нацбанк провів «серйозне очищення банківської системи», але банки, що залишилися, за його словами, не займаються своєю основною функцією — не кредитують реальний сектор економіки. Більш того, він вважає, що вони, на жаль, і не можуть цього робити, маючи, серед інших серйозних причин, дуже великий портфель простроченої заборгованості з боку позичальників.

Заступник голови Нацбанку Владислав Рашкован наводить статистику. За його даними, на 1 вересня кредитний портфель банків становив близько 930 мільярдів гривень, із них 761 мільярд (близько 82%) припадає на корпоративні кредити. Частка прострочених кредитів корпоративних клієнтів — 17%. «Розвантаження цієї заборгованості, переведення її в іншу якість, — говорить заступник міністра фінансів, — є заставою того, що українські банки отримають можливість підтримувати економічне зростання вже найближчим часом». Для цього пропонується створити на найближчі три роки систему позасудового врегулювання проблемних заборгованостей юридичних осіб. Ідеться про те, що ефективним бізнесам, що загальмувалися через боргове навантаження, буде надано можливість у добровільному порядку вирішити свої проблеми.

«Позичальники і банки зможуть сісти за один стіл і за зрозумілими прозорими правилами вирішити питання реструктуризації заборгованості», — роз’яснює Шевальов. Стратегічною метою цього підходу він називає досягнення економічного зростання, а ефективність вибору цього механізму, розробленого у Великобританії, на його думку, виходить із того, що він неодноразово був перевірений в інших країнах (Туреччині, Південній Кореї, Таїланді, Сербії). «Через вирішення проблеми заборгованості, через збільшення кредитування ми працюватимемо над відновленням економічного зростання, — доповнює колегу заступник голови Нацбанку Владислав Рашкован. — Пропоноване ринку рішення працює у всьому світі, більш того, частина українських компаній уже проходили через аналогічні процеси (це стосувалося кредитів, отриманих від міжнародних синдикатів). Сьогодні ми хочемо, працюючи разом із Мінфіном, запропонувати цивілізовані правила гри на ринку фінансової реструктуризації для хороших позичальників, які з об’єктивних причин потрапили у складну економічну ситуацію у зв’язку з нинішньою кризою».

«Треба зберегти життєздатні підприємства, що забезпечить додаткові робочі місця в реальному секторі економіки, — підкреслює Шевальов, — і прискорить вирішення питання ліквідації заборгованості в банківському секторі. Це дозволить банкам відновити кредитування нових позичальників у реальному секторі і створить механізм для неформального розділення боргів між кредиторами і підприємствами замість того нинішнього підходу, коли індивідуальні позичальники домовляються з індивідуальними банками на персональних умовах».

Фінансист розповідає, хто може бути учасником такої реструктуризації. Компанія-боржник, зокрема комунальні і державні підприємства, яка є потенційно життєздатною. «Це ключовий чинник, — підкреслює Шевальов, — про вихід для компаній-банкротів не йдеться. Якщо компанія має тимчасові проблеми з ліквідністю з обслуговування свого боргового навантаження, то вона отримає можливість продовжувати ефективну економічну діяльність у нових умовах кредитування». «Механізм визначення життєздатності, — продовжує заступник міністра, — буде абсолютно прозорим, для оцінки притягуватимуться незалежні експерти і провідні аудиторські компанії. Процедура реструктуризації починатиметься за згоди як мінімум трьох фінансових установ, що є сторонами рамкового договору, або однієї такої установи, якщо їй належить не менше 25% загальної суми боргу. Якщо в банк-кредитор було введено тимчасову адміністрацію, то такого кредитора в цій процедурі представлятиме Фонд гарантування вкладів фізичних осіб».

«Для усунення можливості маніпулювання процесом із боку великих фінансово-промислових груп, — зазначає Шевальов важливу деталь, — пов’язані з компаніями-боржниками особи не можуть одночасно брати участь у процесі реструктуризації. Тобто пов’язані банки не можуть брати участь в ухваленні рішень щодо реструктуризації відносно боржників, із якими вони пов’язані відносинами спільної власності. Процедура передбачає добровільну, а не обов’язкову участь підприємств-боржників у реструктуризації. У результаті можуть бути переглянуті терміни погашення кредитів, розмір відсоткових ставок і інші умови кредитного договору, встановлені умови надання нового кредитування боржника, списання частини боргу, залучення нових інвестицій у капітал боржника, реорганізації його діяльності».

«Реалізація цього механізму дозволить не лише «перепакувати» старі борги, але й почати нове кредитування реального сектора економіки, — повторює Шевальов. — Якщо боржник є живою, працюючою компанією, яка справді ефективно здійснює свою економічну діяльність, що підтверджено незалежною оцінкою, то, можливо, ця компанія в рамках реструктуризації зможе залучити і додаткові кошти. Крім того, реструктуризація боргу може бути проведена у формі його заміни на капітал, тобто компанія може змінити борг на частку у своєму капіталі».

За оцінками експертів, говорить Рашкован, загальна кредитна заборгованість компаній, яка може підпадати під дію цього закону, сягає 200 мільярдів. Це борги життєздатних бізнесів, компаній, бізнес-модель яких працює і які готові цивілізовано обговорювати і вирішувати свої проблеми. Скільки їх буде, це поки що невідомо. «Ухвалення цього закону і подальші кроки щодо його імплементації стануть важливим чинником як для оздоровлення банківської системи, так і для зменшення тиску на капітали банків у майбутньому». Рашкован переконаний, що цей законопроект повинен буде працювати спільно із законопроектами про захист прав кредиторів, які сьогодні перебувають на розгляді парламенту, але спрямовані на недобросовісних позичальників, тоді як закон про фінансову реструктуризацію орієнтований на компанії, з якими банки раді працювати і в майбутньому.

«Цей законопроект незабаром буде внесено до Кабінету Міністрів і далі у Верховну Раду України, — підключився до розмови директор департаменту фінансової політики Мінфіну Юрій Гелетей. — Враховуючи чутливість питань, пов’язаних із банківським сектором, хочемо підкреслити, що метою законопроекту є повернення до економічного зростання. Роль інструментарію банків як ключового інструмента для підтримки цього зростання не підлягає сумнівам і дозволяє вирішити це питання. Законопроект готувався міжнародними експертами — у ньому базовий так званий лондонський підхід, а наші фахівці пристосовували його до юридичних реалій України і формування його в київський підхід здійснювалося представниками відомих міжнародних компаній, які забезпечили успіх такого підходу зокрема в Туреччині». «Робота схвалена і фінансувалася Європейським банком реконструкції і розвитку, що, на нашу думку, рівнозначно присвоєнню їй знака якості», — стверджує директор департаменту.