Потрібна соціальна відповідальність

Нинішний тиждень дав старт черговій спробі влади розпочати постійний діалог iз бізнес-середовищем. У понеділок Президент України Віктор Ющенко провів робочу зустріч iз підприємцями і промисловцями, на якій заявив, що діалог між владою і підприємницькими структурами є вкрай необхідним і має бути регулярним. «Ми виступаємо за виведення таких зустрічей на регулярну основу, щоб таким чином спробувати разом iз політиками, бізнесом, з виконавчою владою вирішувати поточні проблеми, які стосуються роботи бізнесу в Україні», — сказав Президент і також підкреслив, що такі зустрічі мають бути тематичними, а всі бажаючі мали б змогу висувати пропозиції будь-якого характеру — політичного, економічного, законодавчого.

Та чи вийде з цього (тематичних зустрічей, де можна говорити про будь-що) щось путнє, а саме повноцінний діалог — зараз сказати важко, адже у нас всі вміють багато говорити і мало хто здатен слухати. Це було характерним і для цiєї зустрічі. Може, тому, що не було конкретної теми, а тому кожен, хто отримував слово, поспішав донести до вух керманича всі проблеми, з якими доводиться стикатися.

Та головним ньюсмейкером для бізнесової еліти, безумовно, був Президент. Він, зокрема, вважає, відкритий діалог, започаткований між ним та бізнесом минулого року, досить успішним. До здобутків держави і бізнес-спільноти за останні два роки, на його думку, можна віднести суттєве спрощення процедури реєстрації суб’єктів господарської діяльності, і перш за все, початок роботи реєстраційних центрів в усіх 677 органах державної реєстрації за принципом «відкритого вікна». Завдяки цьому процес держреєстрації скоротився з 2-3 тижнів до 2-3 днів. Створено єдиний державний реєстр юридичних осіб та підприємців-фізичних осіб (2,5 мільйона суб’єктів). Президент також наголосив на змінах, що сталися за кілька останніх років у сфері регулятивної політики: на рівні президента відмінено 67 указів регуляторного характеру, на рівні уряду — 150 постанов, але ця робота, на думку Ющенка, ще не завершена: «Для нас, як і два роки тому, політика стандартів, регуляторна політика залишається достатньо складною і незрозумілою. Саме тому цю роботу нам потрібно продовжувати і формувати окремий план дій».

Президента також турбує формування держбюджету на 2007 рік. Він вважає, що до другого читання відповідного законопроекту необхідно розглянути питання соціальної і фіскальної політики. Ющенко наголосив, що має твердий намір переглянути мінімальні ставки соціальних стандартів, закладених в проект держбюджету на 2007 рік. Він виступає категорично проти відродження в Україні механізму «ручного управління бюджетним потоком, процесом і ресурсом». Особливо це стосується розподілу коштів між регіонами. Його думка така: «Бюджет повинен на рівні закону забезпечити повне і завершене розподілення коштів за територіями». За словами Президента, за минулі два роки приріст соціальних стандартів дозволив сформувати ефективний внутрішній ринок споживання, що, в свою чергу, дало можливість аккумулювати «колосальні ресурси, в тому числі й кредитну систему для інновацій і кредитування національної економіки». В той же час він виступає проти надання урядом державних кредитних гарантій: «Уряд — не кредитний союз».

Ющенко занепокоєний, і на це також звернула увагу у своєму виступі член ради Спілки аудиторів України Тетяна Зацерковна, відсутністю узгоджених дій з приводу законопроекту «Про спрощену систему оподаткування». Фахівець запропонувала Президентові особисто передати цей законопроект до парламенту, бо в іншому разі цей проект, на її думку, буде «поховано».

Президент багато говорив про фіскальну політику та боротьбу з тіньовою економікою. На його думку, необхідно скасувати пільги у вільних економічних зонах і територіях пріоритетного розвитку, відкрити внутрішній ринок для масового імпорту, змінити податкове законодавство. Зокрема, він вважає, що скасування вільних економічних зон було «бездумним, але і їхнє автоматичне відновлення було б таким теж».

Гострою як для підприємців так і для держави залишається проблема високого навантаження на фонд оплати праці для роботодавців — головна причина тінізації заробітної плати. Вирішенням цієї проблеми може стати введення єдиного соціального внеску. Ющенко сподівається, відповідні зміни стануться вже наступного року.

На думку багатьох підприємців і промисловців, яким вдалося взяти участь у діалозі з владою, «гнилим яблучком» і для вітчизняного бізнесу і для держави є недосконалість системи адміністрування основних бюджетоутворюючих податків. Втім і пропоновані урядом зміни не були зустрінуті однозначно схвально. Введення електронної податкової звітності та ПДВ-рахунків сприйняли, в основному, негативно. Аргументували це тим, що нововведення має більше недоліків, аніж переваг: збільшення штату як у суб’єктів господарювання, так і у податковій службі, зростання обсягів звітності, відволікання обігових коштів тощо. Підприємці чекають від уряду активних дій і ініціатив, затвердження відповідних законопроектів, які б спростили життя представників бізнесу і тим самим допомогли б державному бюджету. Влада ж, зі слів Президента, чекає від бізнесу меценатства, благодійності і прагнення не тільки вирішувати власні проблеми, а й державні. Президент наголосив, що гама- ножі медикам «повинні подарувати» бізнесмени, так само як і музеї. І навіть послуги житлово-комунального господарства, такі, наприклад, як вивезення сміття, на думку Ющенка, теж треба перевести у площину підприємництва.

КОМЕНТАР УЧАСНИКА

Віктор ЛИСИЦЬКИЙ, віце-президент Асоціації суднобудування України:

Кілька місяців тому я припинив подавати Президенту свої пропозиції, бо на них не було належної реакції (кілька відписок чиновників рівня провідних спеціалістів мене не могли задовольнити). Сподівався, що на зустрічі з Президентом, яка відбулася у понеділок, мені вдасться привернути його увагу до проблем, що мене тербують. На жаль, обидві мої записки з проханням надати слово головуючий проігнорував. А суть мого виступу, котрий не відбувся, полягала у наступному. 20 місяців тому, 25 березня 2005 року, прийняттям змін до державного бюджету-2005 перший «помаранчевий» уряд знищив конкурентоспроможний режим роботи суднобудівних підприємств України, котрий було запроваджено 2000 року, коли урядом керував нинішній Президент. На той час суднобудування знаходилося на найнижчій точці падіння, і, з ініціативи уряду було прийнято Закон «Про заходи щодо державної підтримки суднобудівної промисловості в Україні», який було введено в дію з 1 січня 2000 року. Згодом був ухвалений також і Закон «Про спеціальну економічну зону «Миколаїв».

Запроваджений цими законами спеціальний регуляторний режим не передбачав бюджетної державної підтримки. Він лишень наближав фінансово-економічні умови будівництва суден до тих, котрі реально мають наші конкуренти. Адже Україна не може ігнорувати те, що наші конкуренти контролюють динаміку світових ринків суднобудування і встановлюють на цьому ринку монопольні ціни. Даний регуляторний режим дав чудовий результат.

Ось приклад. Побудований у місті Миколаєві у 50—60-х роках минулого століття суднобудівний завод «Океан» був одним iз найкращих підприємств СРСР завдяки вдалим проектним рішенням та значному трудовому потенціалу цього міста. Зазначимо, що й сьогодні, через півстоліття з початку будівництва суден на цьому заводі, це підприємство залишається одним iз ефективних виробничих комплексів світового значення. Це не стільки мої думки, скільки враження добре обізнаних у суднобудуванні іноземців — наших замовників.

Однак наприкінці минулого ХХ сторіччя це унікальне підприємство простоювало майже чотири роки поспіль. Завод гинув і, здавалося, його вже не можна буде відродити. І «раптом» сталося чудо: протягом 2001—2005 років підприємство працювало! І так вдало, що побудувало і здало замовникам суден більше ніж на 1,1 мільярда гривень. Соціально-економічний ефект, отриманий в процесі відродження, досяг 368 мільйонів гривень. Завод «Океан» — з 2000 року «Дамен-Шипьярдс-Океан» сплатив до бюджету 78 мільйонів гривень податків і зборів (обов’язкових платежів), а також 81 мільйон зборів (внесків) до державних цільових (соціальних) фондів. Зробимо наголос на такому факті: держава на відновлення роботи заводу не вклала ані копійки! Що ж сформувало це чудо? Далося взнаки вдосконалення законодавства, яке наблизило фінансові умови спорудження суден до умов, котрі реально мають наші закордонні конкуренти. Адже підприємство придбав інвестор — Нідерландська компанія «Дамен Шипьярдс», котра добре знала стан справ на світових ринках суднобудування. Однак її привабили запроваджувані нові регуляції — спеціальний регуляторний режим суднобудування. Нові власники дали заводу завантаження, котре краще всього використовує його виробничі якості. Вони розмістили на заводі замовлення саме на ті проекти суден, на котрі є високий попит на світових ринках. Треба віддати належне: керівництво «Дамен-Шипьярдс-Океан» спромоглося відновити трудові колективи і спрямувати їхнi зусилля на вирішення завдань, поставлених новими власниками. Сьогодні будівництвом суден на заводі зайнято близько п’яти тисяч чоловік.

Поєднання дії трьох перелічених факторів (ефективний регуляторний режим плюс добре обізнаний власник плюс фахівці підприємства) обумовили досягнення соціально-економічного ефекту, який обчислюється 368 мільйонами гривень. І ще раз наголошую: корабели «Дамен-Шипьярдс-Океан» нічого (!) не отримали з бюджету або з соціальних фондів. Вони лиш отримали ефективні правила роботи, котрі враховували вищезгадані особливості ведення суднобудівного бізнесу.

На превеликий жаль, дія двох вищеназваних законів фактично була скасована 25 березня минулого року з прийняттям закону про держбюджет на 2005 рік. Внаслідок цього рентабельність суден, побудованих на заводі, істотно впала і перед підприємством постала загроза критично небезпечного зниження конкурентоспроможності та втрати ринків збуту.

Президент країни особисто і кілька разів публічно обіцяв виправити цю жахливу помилку. На превеликий жаль, за 20 місяців нічого не зроблено. Коли можна очікувати на виконання ваших обіцянок, пане Президент?