Прем’єр дав АМКУ три місяці на розкриття монопольних змов

Прем’єр Арсеній Яценюк доручив новому керівнику Антимонопольного комітету (АМКУ) закінчити за три місяці розслідування кількох резонансних справ для міжнародних інвесторів. «Для того, щоб мати міцний ґрунт під ногами, щодо цих найбільш чутливих справ провести технічні консультації з Єврокомісією. Вони дадуть, можливо, свою неформальну позицію — це правильне розслідування або неправильне, воно відповідає європейським стандартам або не відповідає», — пояснив він причину такого поспіху.

За словами Яценюка, завершення цих чутливих для міжнародних інвесторів справ, дозволить АМКУ бути незалежним у будь-якому іншому розслідуванні, яке він почне. Які саме напрямки має моніторити комітет він не сказав. Втім, натякнув, що максимуму зусиль слід приділити справі «Газпрому». Нагадаємо, уряд 22 квітня 2015 року прийняв розпорядження, за яким звернувся до АМКУ з приводу порушення «Газпромом» законодавства про захист економічної конкуренції. «Прошу голову Антимонопольного комітету разом із нашими європейськими партнерами докласти максимум зусиль для залучення «Газпрому» (до відповідальності) за зловживання монопольним становищем на українському ринку», — підкреслив прем’єр. Сума штрафу за це може бути до 10% від загального обсягу виторгу, отриманого компанією на українській території.

На чому варто зосередитися АМКУ та де будуть «копати» у справі «Газпрому»? Про це «День» запитав заступника голови парламентського комітету з питань економічної політики Юрія СОЛОВ’Я:

— Питання №1 — призначити уповноважених в АМКУ, бо саме вони ведуть конкретні напрямки і галузі. Я б не був такий оптимістичний, що за три місяці можна зробити те, що не робиться десятиліттями. На чому б мав зосередитися комітет? На мій погляд на трьох основних напрямках. Перший — енергетика (ринок нафти, газу, ядерна енергетика, ціноутворення). Єдиний момент, щоб це розслідування не перетворилося на фарс, а зробило реальні, економічно обґрунтовані висновки. І тоді на їхній базі — штрафи, приведення комунальних тарифів до нормального рівня та демонополізація. Другий — ціноутворення на основних продовольчих ринках, а також — на ринках транспорту і авіаперевезень. Третє — вивчення діяльності «Укрнафти», яка мала би за законом вже давно продавати газ НАКу за ціною, як населенню. Щодо перспектив успіху справи з «Газпромом», то тут можна тільки припускати. Україна має два види стосунків з ним: договір НАК «Нафтогаз України» від 2009 року (підписала Тимошенко) про поставки газу і з «Укртрансгаз» про транзит газу в Європу. Скоріше за все, «копатимуть» під контракт Тимошенко. Саме його будуть перевіряти на дотримання антимонопольного законодавства.