Престоли газових олігархів
І дослідження, яке має їх зруйнувати… у свідомості українцівНезвичну роботу здійснив аналітичний центр DiXi Group за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» на українському газовому ринку, а точніше – на ринку видобутку вітчизняного газу. Фахівці вивчили та проаналізували численні корупційні схеми, за допомогою яких власність українського народу – багатства надр переходили до нечесних приватних рук. Вони також розробили відповідні рекомендації антикорупційним і правоохоронним органам та урядові. Та чи не найвизначніше, що при цьому було створено ще й цікаву гру, яка дозволяє усім бажаючим навчитися відділяти доброчесну діяльність на газовидобувному ринку від «схемної творчості», що буквально на пустому місці створює з пересічних шахраїв «шанованих» олігархів.
«Насамперед цю роботу проведено для Національного антикорупційного бюро та для правоохоронних структур, – пояснює президент DiXi Group Олена ПАВЛЕНКО. – Ми лише систематизували інформацію з відкритих джерел, і спробували її проаналізувати. Наша мета – зробити галузь чеснішою, щоб дати можливість працювати в ній серйозним інвесторам».
«Все це нагадує «Ігри престолів», – говорить керівник програм громадської організації Роман НІЦОВИЧ. – Рівень інтриг та маніпуляцій у газовій галузі можна порівняти з популярним серіалом. Окремі гравці діють як феодали – так само будують змови, щоб знищити конкурентів, і крадуть гроші з казни».
«Непрозора система ухвалення рішень в ключових органах влади, можливість приховати інформацію про власників спеціальних дозволів та неефективність їхньої роботи, велика кількість «дірок» в законодавстві, які допомагають обходити прямі вимоги держави, – відзначається у дослідженні, – усе це роками створювало тло для відмивання коштів та обкрадання ресурсів країни».
Поки українське суспільство не створить прозору систему управління галуззю, щоб правила були зрозумілими будь-якому інвестору, очікувати серйозних інвестицій зовні не варто, вважають дослідники. Інвестори, на їхню думку, не принесуть свої гроші у систему, де правила незрозумілі та ще й міняються у ручному режимі. В роботі визначено індикатори запобігання корупції, які дозволяють не лише зупинити корупційні схеми у газовидобутку, а й не допустити їх повернення у майбутньому.
Для оволодіння відповідними навичками добросовісним чиновникам, серйозним інвесторам та громадським активістам пропонується спробувати свої сили у «грі газових престолів». Її фігуранти – це «свої» топ-чиновники з Мінприроди, «Держгеонадр» та держкомпаній, нечесні судді, а також компанії-учасники ринку під умовними назвами «підставна», «жертва», «паразит», «рейдер», «оператор ринку». Фігуранти-приватники, за інформацією дослідників та авторів гри, найчастіше використовують корупційні схеми, які можна коротко характеризувати як обхід аукціону чи офіційних процедур, псевдоаукціон, невключення газу в баланс і продаж його «наліво», шантаж конкурентів шляхом порушення законодавчих норм, лобістська діяльність задля скасування певних урядових рішень.
Не менш винахідливими показали себе й державні чиновники. У їхньому арсеналі найважливіший інструмент «видобутку» корупційних прибутків – видача ліцензій (спецдозволів). Їх можна отримати або під прикриттям держкомпанії, або за схеми, коли уряд відбирає ліцензію у «чужої» компанії і передає її «своїй». Можна мати непоганий зиск, уклавши договір про спільну діяльність із «своєю» компанією або шляхом передачі свердловин «своїй» же компанії після отримання державних інвестицій. «Свої» компанії можуть також брати у держави на підряд устаткування та основні фонди. Дуже поширена і дуже прибуткова схема, що передбачає штучне створення боргів і відшкодування їх через передачу родовищ. І, нарешті, добре вивчена і освоєна ще за часів «прихватизації» як безкарна схема розмивання частки держави… цього разу в угодах про спільну діяльність.
«Серед висновків, які ми опублікували і пропонуємо врахувати урядовцям, народним депутатам і журналістам, перегляд деяких нормотворчих документів, а також необхідність посилити прозорість певних елементів діяльності компаній і органів державної влади», – наголошує президент DiXi Group.
Один із ініціаторів і розробник «Ігор газових престолів» Дзвенислава Новаківська говорить, що у грі застосовано чіп-коди, які допомагають увійти у «правила корупціонерів» не тільки розробникам цієї гри, а й гравцям. Але, за її словами, ці чіп-коди «не лежать в портфелі міністра». Вона пояснює: «Якщо ви хочете заховати інформацію, спакуйте її у закон, у договір, у будь-який текст, де багато букв і листочків, які мало хто буде дочитувати до кінця». Новаківська зазначає: «Газових престолів в Україні багато і зараз. Боротьба триває. Тому ми намалювали стіну, за якою, можливо, стоять ще й білі ходаки (морози? олігархи?), і, коли зима прийде, вони (ті, хто сидять на престолах) спробують відновити свої правила».
«День» запитав у дослідників, як вони ставляться до нещодавньої пропозиції Державної фіскальної служби відібрати ліцензії у однієї з найбільших українських видобувних компаній, яка заборгувала бюджету. Відповідаючи, Павленко нагадала про індикатори, якими закінчується дослідження і які можуть змінити ситуацію з корупційними схемами у видобуванні. Але запевнила, що там немає рекомендацій відбирати ліцензії. Вона нагадує, що подібна практика, яка колись застосовувалась, була дуже негативним сигналом для іноземних інвесторів, і вказує, що держава може постраждати «від чийогось ручного управління». «Наша пропозиція – не діяти такими методами», – наголошує Павленко.
Та не всі згодні з висновками DiXi Group. Назвавши розслідування чудовим, представник тих самих «злодіїв і розбійників, які отримували ліцензії», тим не менше, запитав: «А ви розумієте, що сьогодні ліцензії слід роздавати безплатно чи за копійку?» На його думку, немає жодного значення, як саме потрапляють до компаній ліцензії. «Треба створити такі правила гри, щоб ліцензії забирати у тих, хто за певний час не розпочав видобуток, – досить слушно вказує він. – А якщо люди працюють, сплачують ренту і податки, то чим це погано для України?». Що ж до схем, то, як вважає фінансист-практик, це вічна гра у злодіїв і поліцейських: «Якщо зміняться правила гри, то мені потрібно лише кілька тижнів, щоб розробити нові»...
Author
Віталій КняжанськийРубрика
Економіка