Превентивні заходи

Попередню бесіду на тему безпеки бізнесу ми закінчили сакраментальним запитанням «що робити», щоб ваше підприємство не «кинули»? Вживати превентивних заходів треба вже на першому етапі операції: при знайомстві з потенційним партнером.

Порада перша: заведіть собі звичку сумніватися в партнері. Це — перший і нормальний крок підприємця при підготовці будь-якої операції. Перш, ніж вступати у відносини з будь-якою фірмою у своїй країні або за кордоном, необхідно мати докази її існування де-юре, а також дані про платоспроможність та репутацію. Ні привабливі умови, ні презентабельність офісу, автомобіля або рекламного проспекту майбутнього партнера не повинні ввести вас в оману щодо його істинних намірів та фактичних фінансових можливостей. Елементарна обачність збереже вас не тільки від явно кримінальних посягань, але й від збитків, яких може завдати малодосвідчений партнер. У кого з постачальників немає серед боржників горе-комерсантів, які взяли товар на реалізацію, але не зуміли його збути і розплатитися?

На жаль, у відносинах між кредитором та боржником досі немає налагодженого правового механізму примушення до виконання договірних зобов’язань. Суд не займається розшуком відповідача, не проводить слідства за його діями в ході виконання операції, а лише встановлює обгрунтованість претензій кредитора. Про те, кому і скільки винен, відповідач прекрасно знає сам, і для того, щоб розплатитися, йому потрібне не рішення судді, а бажання і наявність коштів. А якщо таких немає, то й суд йому, як мертвому кадило.

Звідси порада друга: дізнавайтеся про фірму, з якою маєте справу, якомога більше ще тоді, коли вона називається «потенційним партнером», а не «злісним боржником». Вивчення можна проводити або самостійно, або звернувшись до спеціалізованих інформаційних агентств. Якщо беретеся за перевірку самостійно, то доведеться відмовитися від непотрібної скромності і навчитися ставити партнеру запитання, відповіді на які дадуть вам необхідні відомості. Не бійтеся проявити інтерес до його фінансового становища та репутації. Якщо його помисли чисті, то до ваших запитань він поставиться з розумінням. Якщо ж партнер ухиляється від надання про себе більш повної інформації, це вже говорить багато про що. У деяких випадках самі запитання відлякуватимуть афериста від обраної ним жертви, і він вирушить шукати іншого «лоха». Але досвідчені шахраї вже не працюють абияк і, якщо Ваша фірма потрапила до їхнього поля зору, то вони ретельно підготуються до спілкування з вами. Вам нададуть затребувану інформацію, і вже тільки від вас залежатиме її грамотне прочитання та перевірка. На цьому багато хто спотикається, оскільки з наданих партнером даних лише деякі перевірити не важко, і саме вони виявляться правдивими. Розрахунок аферистів будується на тому, що на решту відомостей, які перевірити не просто, довіра поширюється ніби автоматично. І якщо ви не пішли в своїй перевірці далі того, що вони «дбайливо» виклали на поверхню, вважайте, що ви їхній клієнт.

Порада третя, головна: про партнера треба знати якомога більше, але якомога менше від нього самого. Якщо відомості фрагментарні, спиратися на них ризиковано. При цьому не треба плутати: перевірка партнера, як самостійна, так і замовлення готової бізнес-довідки відповідному агентству, не є промисловим шпигунством. Є перелік відомостей, які не можуть відноситися до розряду комерційної таємниці (постанова Кабміну України № 611 від 9 серпня 1993 р.). Це засновницькі документи, документи, які дозволяють займатися підприємницькою або господарською діяльністю взагалі та її окремими видами; інформація за всіма встановленими формами державної звітності; дані, необхідні для перевірки нарахування і сплати податків та інших обов’язкових платежів; відомості про реалізацію продукції, яка шкодить здоров’ю, а також про інші порушення законодавства України та розміри заподіяного при цьому збитку; документи про платоспроможність; відомості про участь посадових осіб підприємства в інших підприємствах, спілках, об’єднаннях, які займаються підприємницькою діяльністю; відомості, які відповідно до чинного законодавства, підлягають оприлюдненню.

Хто ж зможе перевірити дані про компанію, яка цікавить вас? В ідеалі безпеку фірми доцільно довірити фахівцю, по-перше, з двома освітами: економічною та юридичною, і, по-друге, обов’язково з аналітичним складом розуму та вмінням працювати з інформацією.

Доводилося бачити контракти, над якими працювали цілі підрозділи юристів. Вони складалися за всіма правилами юридичної науки, у них було прописано кожен крок сторін, передбачено відповідальність та санкції. Але в результаті (коли було вже пізно) виявлялося, що самої фірми, яка за цим документом отримала товар, у природі не існувало, хоч на договорі була її печатка, підпис керівника, адреса офісу і номер розрахункового рахунку. От вам і ретельне опрацювання контракту! Часто коло турбот начальників служб безпеки обмежується організацією охорони, сигналізації, відеонагляду та контролю доступу. Плюс щоденні турботи, які включають ескорт-допомогу юристам у розбиранні з боржниками (демонстрація грізного обличчя). Іншого директора просто хочеться струснути, щоб він прозрів: підприємство потерпає колосальних збитків від боржників, а в кріслі шефа безпеки сидить неквапливий поважний дядечко, якого цілком влаштовує висока посада і зарплата. А звідки вона береться? От якби його зарплата змінювалася пропорційно коливанням простроченої дебіторської заборгованості, він би, напевно, заметушився і пошукав шляхів вирішення проблем. Розмову про це ми продовжимо в наступному номері.