Про характер і компроміс

У четвер депутати мали розглянути у другому читанні проект Трудового кодексу. Проте трудова конституція знову опинилася на полицях у депутатських кабінетах, оскільки на початку тижня голова Верховної Ради Володимир Литвин у ході засідання погоджувальної ради керівників фракцій повідомив, що фракція Партії регіонів пропонує зняти або відкласти розгляд даного питання. Паралельне своє «ні» другому читанню наявного проекту біля будівлі комітетів Верховної Ради сказали близько 70 людей (представники громадських організацій і профспілок). Вони вийшли із плакатами: «Незалежні профспілки проти рабської праці» та «Новий Трудовий кодекс — крок у рабство». На думку протестувальників, кодекс спрощує процедуру звільнення, збільшує робочий день, легалізує відеоспостереження на робочому місці, дає право працедавцям приймати постанови, які можуть змінювати колективні трудові договори, а також документ звужує права й можливості профспілок.

Позиції обох сторін зрозумілі: ніхто не хоче поступатися й отримувати менше прав і повноважень. Проте консенсус, який шукають у цьому питанні вже близько десяти років, таки доведеться знайти.

Які спірні пункти сьогодні заважають ухвалити компромісний варіант кодексу? І де проходить межа трудового компромісу? Про це «День» запитав експертів і учасників дискусії.

КОМЕНТАРI

«ЗАТИСКУЮЧИ ПРАВА ОДНІЄЇ ЗІ СТОРІН, НЕОДМІННО НАШТОВХНЕМОСЯ НА СПРОТИВ»

Олександр ПАСХАВЕР, президент Центру економічного розвитку:

— Країна не може жити за чинним трудовим законодавством. Його треба змінювати. Але слід пам’ятати, що зміст Трудового кодексу тісно пов’язаний із традиціями конкретного народу. Якщо порівняти становище найманого працівника у Франції та США — воно зовсім різне. Трудовий кодекс — це компроміс між інтересами підприємців та робітниками, який базується на ментальності окремо взятого народу. І звісно, що якщо в ньому буде перекіс в одну зі сторін, то отримаємо негативний результат. Затискуючи права однієї зі сторін, неодмінно наштовхнемося на спротив. Важливу роль у виробленні ефективного Трудового кодексу відіграє позиція працівників у його формуванні. Від того, як швидко вони навчаться об’єднуватися та обстоювати свої права, залежить поява повноцінного кодексу як компромісу з роботодавцями. І саме питання компромісу тут украй важливе. Трудовий кодекс, який роблять хороші дяді, завжди буде з дефектами.

«НАЯВНИЙ ПРОЕКТ ТРУДОВОГО КОДЕКСУ МОРАЛЬНО ЗАСТАРІВ... ЙОГО ТРЕБА ВІДКЛИКАТИ»

Олексій МІРОШНИЧЕНКО, виконавчий віце-президент Всеукраїнського об’єднання організацій роботодавців «Конфедерація роботодавців України»:

— Роботодавці очікували, що кодекс внесе соціально-трудові реформи, а відбулося навпаки — у нинішньому його вигляді консервуються проблеми у трудових відносинах, які дісталися Україні у спадок від Радянського Союзу. Є декілька принципових позицій. Перша — профсоюзи наполягали, щоб їх допустили до правління підприємством. Ми — проти, бо коли створюється підприємство, формується уставний фонд, вноситься кошти та ідеї, то весь ризик за успішність справи несе роботодавець. Друга — проект пропонує, що всі нормативні акти, пов’язані з наймом робочої сили, оплатою праці, мають погоджуватися із профспілками. Ми наполягаємо, щоб слово «погодження» замінили на «консультація». Третя — колективно-договірні відносини мають мати добровільний характер, як вимагає міжнародне законодавство, а профсоюзи наполягають на зворотньому. Четверта — відпустки на навчання. Наша позиція — оплачувати другу вищу освіту працівник повинен самостійно, а не роботодавець. П’ята позиція — зменшення кількості перевірок та створення єдиної інтегрованої інспекції із праці, яка б і перевіряла підприємство. Варто було б записати в текст документа ініціативи з легалізації трудових відносин. Загалом же проект Трудового кодексу морально застарів. Його треба відкликати з парламенту та осучаснити, бо він у стінах парламенту вже дев’ять років. І тільки після цього на наступній сесії внести його на розгляд депутатів з урахуванням думки як працівників, так і підприємців.

«МОЖЕ БУТИ ГІРШЕ»

Михайло ВОЛИНЕЦЬ, народний депутат України, член фракції БЮТ, голова Незалежної профспілки гірників України, голова Конфедерації вільних профспілок України:

— Відбулося пікетування з боку незалежних профспілок, і Єфремов був змушений погодитися відкласти розгяд законопроекту Трудового кодексу у другому читанні. Потім відбулося засідання спільного представницького органу профспілок під керівництвом лідерів Федерації профспілок України, які наполегливо «протягували» варіант Трудового кодексу авторства Василя Хари. Потім, увечері, вони мали зустріч із Сергієм Тігіпком, на якій, імовірніше, йшлось про лобіювання ухвалення їхнього варіанту Трудового кодексу. На зустрічі в Міністерстві праці, я певен, повторюватиметься та ж ситуація. Адже профспілкові лідери налякані, що роботодавці можуть протягнути іншу версію Трудового кодексу, ще гіршу. Зокрема, урядова сторона, наприклад, у своїй версії поправок до трудового законодавства пропонує заключати трудовий договір не лише в письмовій, а й в усній формі.

Але позиція вибору із двох зол — хибна. Профспілкам сьогодні треба показати свою позицію. Якщо ж лідери налякані тим, що буде «гірший варіант», і не можуть нічого нового запропонувати, то хай краще не заважають і не роблять нічого гіршого. Чинне нині трудове законодавство писане ще за радянських часів, утім, його сьогодні адаптовано до нинішніх умов, було внесено багато змін. Навіщо його чіпати під час кризи, якщо 11 років нам удавалося стримувати ухвалення Трудового кодексу й не допустити того, що відбулося в наших сусідів. Адже свого часу в Росії так само профспілки погодилися на «кращий варіант із найгірших», а потім було внесено 3000 змін, але вже через звернення до Міжнародної організації праці. Погіршити один раз можна, але що потім робити? До яких наслідків це може призвести?

Ми маємо непогане пострадянське законодавство. Звичайно, можливо, воно гірше, аніж у країнах Західної Європи, але треба дивитися на практику його застосування у країні, а по друге — чи працюють інституції, які повинні захищати працівників найманої праці, чи працюють наглядові органи, як застосовується міжнародне законодавство, чи діють конвенції МОП тощо.

У тому ж варіанті Трудового кодексу, який сьогодні чекає другого читання, прослідковуються не лише рабські моменти, а й багато неточностей, які дадуть змогу роботодавцеві вирішувати все на свою користь. Роботодавець сильніший, він має гроші, він має юридичну перевагу, а люди неграмотні. Такий «перекіс» у проекті трудового законодавства став можливим тому, що в нас сьогодні немає соціального діалогу, немає круглого столу. Усі сидять поодинці — влада, профспілки й роботодавці. А прості люди навіть не наближені до того столу.

«ОПОЗИЦІЯ СТВОРЮЄ СВІЙ ВАРІАНТ І ГОТОВА ЙОГО ПОДАТИ»

Наталія КОРОЛЕВСЬКА, голова парламентського комітету з питань промислової й регуляторної політики та підприємництва:

— Подана в парламент редакція Трудового кодексу — це повернення до рабовласницького ладу. Цього року Україна святкує круглу дату з часу скасування кріпацтва. Так от, якщо депутати підтримають цей варіант кодексу, то для найманих працівників повернеться трудове кріпацтво. Норми, які дають можливість уводити ненормований робочий день, відпускати людей у ненормовані безоплатні відпустки, зменшують права й так слабких українських профсоюзів та дають змогу рішеннями адміністрації підприємства приймати повністю режим роботи, соціальні стандарти та ставки по фонду зарплатні, це свідчить про очевидне утискання прав робітників. Тому, на мій погляд, розглядати цей закон, який ось уже кілька років усі по черзі пишуть, як у мультику про Простоквашино, в умовах загрози повторення економічної кризи та незавершеного етапу реанімації економіки після кризи 2008 року не можна, бо він погіршує права працездатного населення. Я виступаю за написання нового кодексу. Опозиція створює свій варіант Трудового кодексу й готова його подати одразу ж після відкликання з парламенту того варіанту, який сьогодні там знаходиться.

«РЕГІОНАЛИ ЩЕ ОГЛЯДАЮТЬСЯ НА СУСПІЛЬСТВО»

Михайло ЛЕБЕДЬ, учасник акцій протесту проти ухвалення Трудового кодексу, член Київського регіонального комітету Всеукраїнської громадянської кампанії «МОЛОДІЖНА ВАРТА»:

— Боротьба громадськості проти Трудового кодексу триває більш ніж три роки. Через шквал критики найбільш «гострі» положення було прибрано, але й те, що залишилося, усе одно виглядає вкрай непривабливо. Тому молодь сьогодні вимагає здійснити доопрацювання вже прописаних норм проекту.

Ми підготували спільне звернення від національного комітету громадянської кампанії «МОЛОДІЖНА ВАРТА: молодь за вами спостерігає!» до Президента, голови депутатської фракції Партії регіонів у Верховній Раді, міністра соціальної політики та голови парламентського Комітету з питань соціальної політики та праці. У якому нагадуємо, що окремі положення нового Трудового кодексу суперечать передвиборчій програмі Партії регіонів «Стабільність і добробут» та передвиборчій програмі Президента «Україна для людей». І разом з тим, частина програми взагалі не ввійшла до проекту кодексу, що є неприпустимим з огляду на те, що це базовий документ у сфері регулювання питань праці. Зокрема, Трудовий кодекс у такому вигляді не врегульовує такі проблеми, як працевлаштування молоді за першим і наступним робочим місцем; відносини між роботодавцями та працівниками, що потребують покращення житлових умов; особливості працевлаштування молодих спеціалістів у бюджетних установах тощо. Адже без зазначення в кодексі цих базових норм, встановлення загальних правил і визначення їх чи дроблення посилань на спеціальні закони та постанови прийняття кодексу буде лише декларацією про наміри здійснення реформ, а не самою реформою, щонайменше для 13 мільйонів молодих виборців.

Усе, що мені відомо, то на Банковій воля щось приймати сьогодні є. Однак, як ми побачили, там усе ж таки ще оглядаються на суспільство і його реакцію. Мабуть, влада й зокрема фракція Партії регіонів ще не забула такого поняття, як «політична відповідальність». Можливо, саме з цієї причини Єфремов сказав: почекаймо ще.

«ТРЕБА БІЛЬШЕ УВАГИ ПРИДІЛИТИ РІВНОСТІ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ПРАЦІВНИКА ТА РОБОТОДАВЦЯ»

Сергій ПРОХОРОВ, перший віце-президент Українського союзу промисловців і підприємців України:

— Краще написати новий кодекс, бо його писали давно, а з того часу законодавче поле змінилося, зокрема ухвалили Податковий кодекс, провели пенсійну реформу. Але зволікати з його ухваленням теж не варто. У новому варіанті документа треба більше уваги приділити зниженню податкового навантаження на заробітну плату та рівності відповідальності працівника та роботодавця. У нинішньому варіанті кодексу в роботодавців значно розширені права щодо працівника, наприклад, фактично він може звільнити працівника за будь-яких умов. А працівник, особливо з урахуванням роботи українських судів, практично лишається незахищеним.