Про небезпеку нових правил для українського Iнтернету

У Національній комісії, яка здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації (НКРЗІ), придумали нові правила ведення бізнесу. Відповідний документ — Правила здійснення діяльності у сфері телекомунікацій (діяльність із надання послуг доступу до мережі Інтернет) було затверджено комісією 10 грудня і вже направлено на державну реєстрацію в Міністерство юстиції. На думку авторів, документ допоможе належним чином забезпечити свободу учасникам ринку телекомунікацій при наданні послуг доступу до Інтернету, а також «захистити права як постачальників послуг, так і права споживачів на отримання якісних телекомунікаційних послуг доступу до мережі Інтернет».

Останніми днями про ці Правила неодноразово було згадано в публікаціях провідних ЗМІ. Найбільшу увагу журналістів привернув пункт 4.9. У ньому зазначено, що оператори телекомунікацій зобов’язані співпрацювати зі слідчими органами, зокрема сприяти проведенню оперативно-розшукових заходів і не розголошувати організаційних і тактичних прийомів їх проведення. Утім, як пояснили «Дню» в Інтеренет-асоціації України (ІнАУ), не пункт 4.9 є ключовим. Адже відповідна норма закону в Україні діє вже майже десять років (!). «Цей пункт переписаний слово в слово із закону України «Про телекомунікації», який було ухвалено ще 2003 року. Цій нормі вже десять років. І я не розумію, навіщо її повторювати й поширювати на всіх суб’єктів господарювання. Вона стосується тільки операторів», — зазначає голова правління Інтернет-асоціації України (ІнАУ) Тетяна Попова. Вона також пояснила, що інформація про діяльність людини в мережі Інтернет — адреси сайтів, пошта — надаються оператором для оперативно-розшукових органів лише в межах відповідних слідчих дій і тільки за рішенням суду.

Голова правління ІнАУ наголошує, що проблема цього документа — в іншому. 10 грудня Асоціація звернулася з листом до голови Національної комісії, яка здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації Петра Яцука. В ньому ІнАУ попросила відтермінувати затвердження проекту Правил через значну кількість прогалин та протиріч у документі. «Ми два роки вносили поправки, але, як наслідок, не всі наші побажання були враховані. Тому ми готуємо лист до Міністерства юстиції, щоб цього документа не приймали», — додала Тетяна Попова.

Віце-президент УСПП з питань інформаційних технологій і президент групи IT компаній «Адамант» Іван Пєтухов пояснив «Дню» недоліки й «загрози» документу. «В Україні приватна ініціатива розвивається без державних дотацій. За кордоном, виявляється, держава на це ще й гроші витрачає. От, наприклад, в Естонії брали кредити, за рахунок яких навчали людей і розповідали їм, як правильно користуватись Інтернетом. У нас все робиться за рахунок приватної ініціативи. І НКРЗ хоче її стримувати. Виникає запитання: навіщо?» — підсумовує він. На думку Пєтухова, прийняття документа в теперішньому вигляді надасть можливість НКРЗ контролювати більше сфер діяльності у мережі Інтернет. «НКРЗ вдається до таких кроків саме для того, щоб розширити поле діяльності і за рахунок своїх каральних органів збирати більше штрафів», — додає він.

Експерт наводить два «камені спотикання». Перший — підміна понять. У назві четвертого пункту Правил зазначено: «Технологічні вимоги до суб’єктів господарювання у сфері телекомунікацій». Проте Пєтухов зауважує, що у вітчизняному законодавстві, яке регулює український веб-простір, немає норм, які визначали би поняття «суб’єкта господарювання у сфері телекомунікацій». Існують лише визначення понять «оператор» і «провайдер». Тобто дія документа поширюється не на операторів, як раніше, а на всіх учасників економічного процесу в такій сфері, як Інтернет. Другий «камінь» — запровадження пунктом 2.3.8 Правил обліку обсягу (тривалості) й вартості наданих послуг за кожним видом послуг окремо. «Як це здійснити — складно зрозуміти, оскільки в Інтернеті є лише один вид послуг — доступ. Все інше — сервіс. Вони хочуть цими правилами почати регулювати сервіси, наприклад надання послуг електронної пошти», — каже Пєтухов. Разом з тим, зауважує він, реалізація цього пункту для малого й середнього бізнесу означатиме розширення штату бухгалтерів і відповідно — нові витрати.

«Ми вважаємо, що Міністерство юстиції має відправити цей документ на доопрацювання, не реєструвати його. У нас підзаконні акти не повинні трактувати закони і розширювати законодавчу базу. Вони повинні їх пояснювати, а не підмінювати поняття», — вважає Іван Пєтухов.