Про нові «зони ризику»

Напередодні 8 березня невідомі в масках вночі залізли до ювелірної крамниці в селищі Ємільчине (Житомирської обл.) і винесли звідти сейф із грішми та ювелірними виробами. Збитки, за словами власника, перевищують два мільйони гривень. Тим часом напередодні колишній начальник управління для зв’язків із громадськістю МВС України Володимир Поліщук радив громадянам тримати свої заощадження в банківських комірках чи сейфах. Сейф, як ми бачимо, теж потрапляє до зони ризику. Мабуть, Поліщук насправді не дуже й довіряє банкам і сейфам, як місцю для зберігання грошей. Він радить тим, у кого девальвація та інфляція ще не повністю спустошили гаманці, витрачати гроші на придбання транспортних засобів, побутової техніки та продуктів харчування.

«Інакше, — говорить експерт, — людина може стати жертвою чи квартирних злодіїв, яких вистачає і в місті Києві, і взагалі в нашій країні, чи аферистів, які працюють у банківській сфері». «Вчора зателефонував друг, — ділиться враженнями Поліщук, — у нього з помешкання винесли два плазмових телевізори. На щастя, грабіжника затримали за гарячими слідами. Але повернути телевізори з ломбарду, неможливо. Слідчий радить: домовляйтеся там, щоб викупити за 30% вартості».

•  Поліщук посилається на кримінальний розшук Києва і розповідає, що сьогодні в столиці щодня відбувається 8-10 квартирних крадіжок — приблизно стільки ж, скільки і в 2012-2013 роках.

«Чим відрізняється розумний від мудрого? — запитує президент однієї з охоронних компаній Ігор Николенко, — розумний успішно розв’язує проблему, а мудрий її не допускає». За його словами, застрахувавши своє майно від крадіжки та все ж таки постраждавши від злодіїв, людина прохатиме страхову компанію компенсувати її збитки. І не факт, що вона буде задоволена відповіддю. Мудрий, за словами охоронця, поставить сигналізацію і, в результаті, не потребуватиме компенсації. Тим паче, що в тому випадкові, якщо в когось украдуть ноутбук з документами або якимись цінними світлинами, компенсація розв’яже далеко не всі проблеми.

•  Експерт рекомендує встановлювати в помешканнях надійні двері, ґрати, замки, які, за його даними «фахівці» легко відчиняють. На добрий замок у них зазвичай витрачається п’ять хвилин, на поганий — 30 секунд. Але якщо замків більше, то злочинцеві доведеться витратити більше часу. Є й «професіонали», які спроможні вимкнути охоронну сигналізацію, приспати собаку. «Моя рекомендація: потрібно встановлювати декілька систем захисту помешкань і ретельно вибирати охоронну структуру, яка встановлюватиме сигналізацію. У цій сфері є дуже багато шахраїв, які створюють ілюзію солідності, а насправді навіть не мають груп швидкого реагування, чи транспорту для них».

«У Європі страховий і охоронний ринки нормально співпрацюють, — зазначає експерт із питань безпеки Сергій Шабовта, — і якраз на стику цих двох продуктів клієнт отримує подвійну гарантію і з погляду якості охорони і за можливості компенсації збитків». У нас же, за словами  Шабовти, дуже багато випадків, коли свої зобов’язання не виконують і страхові компанії, які до неймовірних розмірів зменшують вартість вкраденого майна, і охоронні компанії. Деякі з них украй неохоче беруть під охорону помешкання, розуміючи, що така робота має приховані проблеми. «Річ у тім, — пояснює експерт, — що гроші, доставлені до помешкання, завжди тягнуть за собою певний інформаційний шлейф: так і чекай, що за ними прийдуть».

•  «А буває, що гроші й не доходять до помешкання. Так два місяці тому, — продовжує Николенко, — одна людина дала оголошення в інтернеті, що продасть деяку суму доларів за певним курсом. Так її пограбували практично в приміщенні банку». Шабовта підтверджує цю інформацію даними статистики. «Вона вкрай складна. Крадуть не лише гаманці — продукти відбирають, — говорить Шабовта, — З 1 січня до четвертого березня цього року в столиці здійснено близько 110 розбоїв (а розкрито з них лише половину), грабежів 760 — розкрито близько 30%. Бензин останнім часом (після стрибка цін) стали красти просто з баків машин. Таких випадків — понад дві тисячі. А всього крадіжок у столиці за ці два місяці — понад 10 тисяч».

•  З’явився новий вид шахрайства, зазначає експерт. Так, зловмисники телефонують батькам і повідомляють, що їх син чи дочка потрапили в якусь безвихідну ситуацію, скажімо, затримані за якусь провину чи навіть злочин міліцією. Вимагають гроші за допомогу в звільненні і їм доволі часто, щоб начебто врятувати близьких, «добровільно» дають великі суми... Їм і до помешкання для цього залазити не потрібно — вони роблять людину жертвою елементарного шахрайства.  Ще жахливіше, коли кажуть, що людина потрапила в полон у ході АТО, і обіцяють її, звичайно, за гроші, витягнути. «Цинізм злочинців не має меж, — обурено вигукує Шабовта і розповідає: — Позавчора на Печерську обікрали церковну крамницю, винесли звідти на 50 тисяч гривень хрестиків. Статистика вимагань у Києві невелика — лишень 20 випадків, але розкрито при цьому лише три».

•  Шабовта також зазначає, що «сьогодні для людей загрозою є самі ж банки, в яких вони зберігають гроші від злодіїв та інфляції. Ми знаємо десятки банків, які без будь-яких попереджень і хоч якоїсь подальшої відповідальності були поховані. У них запроваджувалось тимчасове адміністрування, і якщо фізичні особи ще зберігали якийсь шанс на рідесенькі компенсації з Фонду гарантування вкладів, то юридичні особи, тобто малий і середній бізнес, навіть і такого шансу не мають». Він говорить про страшне зачароване коло: «Вдома гроші тримати небезпечно, бо до тебе прийдуть... А банки швидко втрачають надійність і довіру. Люди в розгубленості. Часто вони, попри все, віддають перевагу старому дідівському способові збереження заощаджень — скляній банці. І це найгірший вид заощаджень для економіки, особливо для нашої, де гроші таким чином просто вимиваються з обігу і лишень нарощують негатив нинішньої ситуації, і без цього — важкої».

•  «Є дві статистики — офіційна та реальна, — говорить Николенко, — зараз більшість крадіжок та інших поганих ситуацій не фіксуються офіційно». «Зі зростанням недовіри до міліції, — підтримує Шабовта, — кількість заяв і зареєстрованих злочинів різко падає». «Якщо ви були вдома, і до вас пробрався зловмисник, але не встигнув нічого викрасти, то, згідно з законодавством, не можна навіть написати заяву, — зазначає Николенко, — Бо факту пограбування немає. Подумаєш, людина заблукала і не туди потрапила. Саме за такою легендою і працюють зловмисники в приватному секторі. І в 99% випадків міліцію навіть не викликають. Але бувають і випадки, коли приватний сектор грабують лише через те, що їсти хочеться».