Про новий податок для бізнесу

На український бізнес чекають серйозні зміни у сплаті податків. Президент, уряд та Національна рада реформ в один голос висловилися за те, щоб уже до кінця цього року скасувати податок на прибуток (ППП), замінивши його податком на виведений капітал (ПВК).

Заміна означає, що базою оподаткування для підприємств стане не прибуток, а дивіденди та прирівняні до них доходи, такі як роялті й відсотки. А прибуток, інвестований у розвиток виробництва і поліпшення умов праці найманих працівників, оподаткуванню взагалі не підлягатииме.

Ключовою відмінністю між ПВК та ППП є те, що база оподаткування, тобто вартість активів об’єктів оподаткування, складатиметься не із скоригованих фінансових прибутків підприємств, а з окремих операцій, що підлягають оподаткуванню.

Це радикальна відмінність, адже відтепер податкове регулювання буде спрямоване на окремі платежі, а не на перевірку всієї фінансової звітності платників податків.

Передбачається, що дивіденди оподаткують за ставкою 15%, а прирівняні до них платежі — за ставкою 20%. Нагадаємо, зараз податок на прибуток (йдеться про операційний прибуток підприємства — доходи мінус витрати) дорівнює 18%.

До прикладу, компанія за рік отримала мільйон гривень доходу. Витратила на сировину, оренду, електроенергію, зарплати співробітників і погашення кредитів половину — 500 тисяч гривень. Лишається 500 тисяч — чистий прибуток підприємства.

Припустимо, власник хоче ще половину — 250 тисяч гривень забрати собі, а решту — інвестувати в нове обладнання для компанії. Відповідно до чинного законодавства, йому потрібно спочатку заплатити 18% податку на прибуток з 500 тисяч чистого прибутку — це 90 тисяч гривень. Потім 250 тисяч вивести для себе, з яких сплатити 5% (12,5 тисячі гривень) податку на дивіденди. Відтак на підприємстві залишиться 160 тисяч гривень на розвиток.

За умови дії податку на розподілений прибуток власник заплатить 15% (тобто втричі більше) при виведенні дивідендів (37,5 тисячі гривень). Решта, тобто 250 тисяч гривень, залишиться на розвиток підприємства.

Сьогодні, щоб не платити податок на прибуток, підприємства штучно завищують витрати. Наприклад, замовляють дороге прибирання офісу або «розробку рекламної стратегії». Або ж платять власним же офшорним компаніям «за використання бренду» або якісь інші послуги.

Прихильники закону кажуть, що це прискорить зростання економіки України. Противники — що в бюджеті утворюється дірка від недонадходжень, перекрити яку буде складно.

До прихильників належать президент, Асоціація платників податків в Україні, Міністертсво фінансів та голова парламенстького комітету з питань податкової та митної політики.

Противники — МВФ, Європейська бізнес-асоціація, голова комітету з питань промислової політики та підприємництва.

До речі, прихильники (і комітет, і АП, і Мінфін) публічно визнають: опоненти мають рацію: в перші рік-два функціонування нового податку бюджет недоотримає 30—40 млрд грн (до 4% доходів казни) і лише потім, коли бізнес «розкрутиться» і вийде з тіні, втрати будуть перекриті за рахунок зростання виробництва. Адже перерозподіл на користь підприємств приведе до їх модернізації, що в майбутньому дозволить платити набагато більше податків, очікують в Мінфіні. Адже після запровадження податку на виведений капітал (розподілений прибуток) оптимізувати витрати або виводити прибуток в офшори більше не матиме сенсу. Отже, підприємства показуватимуть реальні фінансові результати.

Експерти «Український інститут майбутнього» припускають, що детінізація внаслідок введення змін складе 70% обсягу тіньового прибутку.

Згідно з підрахунками «Інституту», бюджет, недоодержавши в перші два роки після введення податку на виведений капітал 25 мільярдів  гривень (0,8 мільярда доларів), у 2020—2022 роках додатково отримає 222 мільярди гривень (7,2 мільярда доларів) до тих надходжень, які могли б надійти від податку на прибуток. Сукупний ефект для бюджету в перспективі п’яти років, відповідно до розрахунків Інституту, складе 197 мільярдів гривень (6,4 мільярда доларів).

У державному бюджеті 2008 року надходження від податку на прибуток підприємств заплановані на рівні 72 мільярди гривень.  Тоді як загалом — надходження від податків, акцизів, зборів, доходів держпідприємств і плати за адміністративні послуги —  877 мільярдів гривень. Тобто податок на прибуток підтримємств складає трохи більше 8% (8,21).

Але є один «нюанс». Багато років в Україні діяла практика збирання податків наперед. Таке собі фіскальне кредитування держави. Сьогодні, зі слів міністра фінансів Олександра Данилюка, борг держави перед бізнесом по податку на прибуток сягнув 19 мільярдів гривень.  Міністр пояснив, що уряд міг би погасити цей борг за рахунок невитрачених коштів, отриманих від спецконфіскації. Утім, це не сподобалося МВФ. 

Вперше податок на виведений капітал був запроваджений в Естонії у 2000 році. Такий податок вводили в низці країн, зокрема в Македонії й Молдові, але згодом його скасували. Естонія залишається єдиною країною, в якій цей податок працює багато років. Грузія ввела подібний до естонського податок у 2017 році. Досвід усіх чотирьох держав показує, що введення ПВК дійсно призводило до скорочення податкових надходжень, тоді як прямої кореляції зі зростанням інвестицій в економіку цих країн ніхто з експертів вказати не може.

А от виконавчий директор Європейської Бізнес Асоціації Анна Дерев’янко зазначає ряд проблемних аспектів, на  які члени асоціації з різних галузей, з різними обставинами діяльності звернули увагу.

По-перше, негативний сигнал для конкурентного середовища в Україні.  Новий податок пропонується застосовувати не до фінансового результату, а до окремих операцій. Відповідно, платники, які здійснюють операції, що можуть бути об’єктом оподаткування, заздалегідь опиняються в менш вигідному становищі порівняно із платниками, які таких операцій не здійснюють.

По-друге, здорожчання кредитних ресурсів. Відомо, наскільки дорогими та обмеженими наразі є в Україні кредитні ресурси. Завдяки кредитам, що надаються материнськими компаніями за доступними відсотковими ставками, українські підприємства мають можливість здійснювати інвестування в нове обладнання, залучати кваліфікований персонал та, відтак, розвивати бізнес, кажуть в ЄБА. Тому оподаткування відсотків, що виплачують пов’язаній особі — нерезиденту, за запропонованою моделлю, фактично обтяжує податками певну категорію платників незалежно від результатів їхньої діяльності. Наслідком такого дискримінаційного підходу може стати ускладнення залучення кредитних коштів на міжнародних фінансових ринках та, не виключено, згортання бізнесу деяких компаній в Україні.

По-третє, адміністрування податку на виведений капітал. Побоювання висловлювались як щодо необхідності суттєво доопрацьовувати програмне забезпечення, так і щодо застосування податковими органами деяких нових повноважень та багато інших.

«Ми будемо знайомити уряд та інших учасників процесу обговорення із зауваженнями та намагатимемося знайти консенсусну модель, оскільки у суспільстві, безумовно, існує запит на удосконалення правил оподаткування, які б мали суттєвий позивний вплив на інвестиційний клімат», — каже Дерев’янко.