Про них, про нас і про газ

Учора, схоже, нарешті прояснилося, чому була присвячена термінова недільна поїздка Президента України Віктора Януковича в Сочі до російського колеги Володимира Путіна. А лише днем раніше у близькій до Росії українській пресі з’явилася, з посиланням на анонімні джерела в Кремлі, інформація, що Москва готова запропонувати Києву непереборний аргумент для відмови від вступу до Євросоюзу. Але цей план, очевидно, не спрацював. Мабуть, тому що насправді це була не пропозиція, від якої «неможливо відмовитися», а пряма погроза. Схоже, Путін виставив як «ціну» за непідписання Україною Угоди про асоціацію з Євросоюзом рішення газової проблеми, за яке вже кілька років бореться Україна. Але Янукович, швидше за все, назвав такий обмін неадекватним.

Тож у вівторок світ вкотре став свідком методів Кремля схиляння України до дружби... на російських умовах. Їх, із подачі голови російського «Газпрому» Олексія Міллера, який поскаржився на непроплачений серпневий борг України за газ, озвучив прем’єр російського уряду Дмитро Медведєв. «Думаю, необхідно найближчим часом розглянути питання про передоплату, авансові платежі, як це й передбачено в контракті», — зажадав Міллер. І Медведєв його, безумовно, підтримав... Більше того, розбираючись із власне російськими газовими боржниками, він заговорив про «такі заходи, як обмеження газопостачання для недобросовісних...» «Усі повинні усвідомити, — цитує главу російського уряду РІА «Новости», — що всепрощення за борги або газового комунізму в майбутньому не буде». У тій же заяві Медведєв назвав труднощі з оплатою Україною російського газу критичними.

Для розуміння: «критичними» для «Газпрому», чистий прибуток якого, за даними офіційної російської статистики, за рік становить 7,5 мільярда доларів, для компанії, яка лише на святкування 20-річчя витрачає 2 мільйона доларів, виявилися  882 мільйони доларів, на сплату яких український НАК «Нафтогаз» попросив відтермінування.

Чи стане серпнева відстрочка у 882 мільйони доларів підставою для відкриття «газового» фронту в торговельній війні, яку РФ веде проти України відтоді як офіційний Київ підтвердив: наша євроінтеграція безальтернативна?  Буде «третя» газова? Опитані «Днем» експерти говорять, що ні — війни не буде. «Росія настільки багато  втратила у двох попередніх газовий війнах, що навряд чи зважиться на третю», — зауважив «Дню» президент міжнародної громадської організації «Київський міжнародний енергетичний клуб» (Q-Club) Олександр Тодійчук.

На думку експертів, завдання нинішніх погроз «Газпрому» інше: «підмочити» репутацію України напередодні Вільнюського саміту. «Це — новий  газовий ультиматум Україні напередодні Вільнюського саміту», — коментує «Дню» експерт Інституту енергетичних стратегій Юрій КОРОЛЬЧУК. Посилаючись на умови контракту 2009 року, експерт зауважує, що в разі затримки НАК «Нафтогаз» оплати  придбаного пального, «Газпром» або запропонує Україні перейти на передоплату,  або — взагалі припинить поставки. Тож, за словами Корольчука, схоже на те, що РФ розіграє дуже схожий на попередні, «газовий» сценарій. «РФ припинить постачання газу. Виникне дуже схожа ситуація,  яка була в 2006 і 2009 роках: Україна буде змушена відбирати із загальної труби  газ для себе, а  з  «Газпрому» почнуть кричати, що хтось  краде європейський газ», — говорить Корольчук.

Натомість Олександр Тодійчук переконаний: зіпсувати нам репутацію росіянам не вдасться, європейці вже «розкусили» ці «фішки» Кремля. «ЄС байдуже, хто винний  у затримці постачань газу. Там  уже кажуть, що газ  із Росії не надійний. Тому в останні два роки Норвегія й посіла перше місце з продажу газу в ЄС, а раніше була Росія», — зауважує він. 

На думку президента Q-Club, дисциплінованість і передбачуваність у відношеннях із росіянами лише піде на користь Україні. «Пам’ятаєте, раніше говорили, що року не проживемо  за новими цінами на російський газ,  але не вмерли, почали економити,  використовувати інші джерела енергії. Треба навчитися дотримуватися контракту. Якби мали справу з  німцями та французами, то вже б давно так грали. Але за роки незалежності ні ми, ні росіяни повністю не виконували взяті на себе зобов’язання... І ось результат», — коментує Тодійчук.

На відміну від свого російського колеги, український прем’єр Микола Азаров нічого критичного в розрахунках за газ не побачив. Більше того, він заявив, що питання про борги потрібно адресувати «Нафтогазу», оскільки це суперечка двох компаній. Керівництво ж НАК «Нафтогаз» України поки ніяк не коментує ні свої борги перед «Газпромом», ні перспективи авансових платежів за газ...

І насамкінець, про «газовий комунізм» і про українсько-російську «дружбу» влучно написав на своїй сторінці у «Фейсбуці» політик Віктор Балога.  «Російське керівництво дало зрозуміти: ніщо не зміцнює дружбу двох «братніх, православних народів» більше, ніж авансова плата за газ. Тим більше, коли ціна на нього вища, ніж для інших держав — не настільки братніх і не настільки православних, — прокоментував він. — Це приблизно те ж саме, що примушувати до дружби ножем, приставленим до горла. І саме те, що відрізняє сьогоднішню Росію від країни, з якою можна було б будувати цивілізовані відносини».